Постанова
Іменем України
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 523/15842/18
провадження № 61-5645св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2,
відповідач - Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 25 лютого 2021 року у складі судді Середи І. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила визнати протиправним та нечинним з моменту винесення розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 06 грудня 2006 року № 1111р "Про включення до числа службових приміщень КЕВ м. Одеси Південного оперативного командування квартир по АДРЕСА_1" в частині включення двокімнатної квартири АДРЕСА_2, житловою площею - 35,8 кв. м, до числа службових приміщень Квартирно-експлуатаційного відділу (далі - КЕВ) м. Одеси.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 26 грудня 2006 року на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 320 її чоловіку ОСОБА_3, який на той час був військовослужбовцем, видано службовий ордер на зазначену квартиру, до якого вона була включена як його дружина.
Про зміст вищевказаного розпорядження вона дізналася лише 05 липня 2017 року після отримання його копії з Департаменту архівної справи Одеської міської ради.
04 січня 2018 року вона звернулася до окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним вищевказаного розпорядження (справа № 815/330/18). Постановою від 05 липня 2018 року Одеський апеляційний суд закрив провадження з тих підстав, що справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Вважає вищевказане розпорядження Суворовської районної адміністрації незаконним, оскільки на час виникнення спірних правовідносин з клопотанням про включення житлового приміщення до числа службових мав право звертатися лише начальник гарнізону та командир військової частини. Квартира мала бути включена до числа службових приміщень гарнізону, а не КЕВ. Відповідне клопотання начальник гарнізону або командир військової частини не подавали.
Вказувала, що спірна квартира була розподілена у травні 2006 року під час дії Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних силах України від 03 лютого 1985 року, яке не передбачало забезпечення військовослужбовців службовим житлом.
Розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 30 жовтня 2006 року житловий будинок, в якому знаходиться вказане житлове приміщення, було віднесено до комунальної власності територіальної громади м. Одеси. До створення ОСББ житловий будинок знаходився на балансі Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Північний". Квартира надавалася згідно розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 26 грудня 2006 року № 3320, прийнятого на підставі протоколу засідання громадської комісії по житловим питанням. Таким чином спірне житлове приміщення належить до житлового фонду Міністерства оборони України.
Посилаючись на те, що протиправне визначення статусу квартири як службової привело до порушення її прав та прав її дитини, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, відмовлено.
Суд першої інстанції, встановивши, що оспорюване розпорядження прийняте належним суб`єктом, який здійснює свою діяльність на підставі Положення про Суворовську районну адміністрацію, згідно наданих йому повноважень, виходив із недоведеності позивачкою обставин, на які вона посилалась, як на підставу для задоволення своїх вимог.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим і не вбачав підстав для скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12 квітня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Павлишин Ю. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2021 року в справі № 176/585/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 910/6355/20, віл 03 липня 2018 року в справі №917/1345/17, від 01 вересня 2020 року в справі № 907/29/19, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази та справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 5 частини п`ятої та пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні справи.
Заявник вказував, що пунктом 2.2 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06 жовтня 200 року № 577, було передбачено, що всі рішення щодо включення житлового приміщення до числа службового приймаються Міністром оборони України. Рішення щодо включення квартири АДРЕСА_2 до числа службового Міністр оборони України не приймав.
Правом на звернення до виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради з клопотанням про включення житлового приміщення до числа службового (на час спірних правовідносин) мали тільки начальник гарнізону та командир військової частини. Клопотання про включення до числа службової квартири АДРЕСА_2 начальник гарнізону та командир військової частини не подавали.
Як свідчить зміст оскаржуваного розпорядження, до районної адміністрації подавалось прохання безпосередньо керівництва КЕВ м. Одеси Південного оперативного командування. Такі дії керівництва КЕВ м. Одеси є перевищенням своїх повноважень, передбачених Положенням про цю структурну одиницю, а зазначене розпорядження таким, що суперечить встановленому 03 серпня 2006 року Кабінетом Міністрів України Порядку.
Двокімнатна квартира АДРЕСА_2 надавалась згідно з розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 26 грудня 2006 року № 3320, прийнятим на підставі протоколу засідання громадської комісії Приморської районної адміністрації по житловим питанням від 26 грудня 2006 року. Таким чином, квартира була розподілена на сім`ю, яка потребувала поліпшення житлових умов, у безстрокове користування для постійного проживання. Протиправне визначення відповідачем статусу квартири як "службової" призвело до подальших порушень прав позивачки та прав її дітей на житло.
Крім того, апеляційний суд не повідомив її про судове засідання та розглянув справу за її відсутності.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 25 лютого 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Суворовського районного суду міста Одеси цивільну справу № 523/15842/18 за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправним та нечинним з моменту винесення розпорядження.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року справу № 523/15842/18 призначено до судового розгляду.
Обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанцій установили, що квартиру АДРЕСА_2 Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України передало за актом прийому-передачі від 27 листопада 2006 року КЕВ м. Одеси.
08 грудня 2006 року КЕВ м. Одеси Південного оперативного командування звернувся до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради з клопотанням про зарахування квартир у житловому будинку по АДРЕСА_1, у тому числі й квартири АДРЕСА_3, до числа службових.
Суворовська районна адміністрація винесла розпорядження № 1111р "Про включення до числа службових приміщень КЕВ м. Одеси Південного оперативного командування квартир по АДРЕСА_1", у тому числі і квартири АДРЕСА_3 .
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 08 грудня 2006 року спірну квартиру надано військовослужбовцю ОСОБА_3 на склад сім`ї з трьох осіб - ОСОБА_3, його дружині ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2 ..
27 грудня 2006 року ОСОБА_3, як військовослужбовцю, відповідно до розпорядження Приморської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради від 26 грудня 2006 року № 3320 видано ордер, на підставі якого ОСОБА_1 разом із членами сім`ї вселилася у вказану квартиру.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 31 липня 2008 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірваний.
07 травня 2010 року ОСОБА_3 звільнений зі служби наказом командира військової частини НОМЕР_2 за невиконання умов укладеного контракту.
Наказом Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1" від 12 квітня 2018 року ОСОБА_3 звільнений із військової служби у відставку.
Колишня дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та їх син ОСОБА_2 зареєстровані і проживають у вказаній службовій квартирі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).