Постанова
Іменем України
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 359/4814/21
провадження № 61-7992св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Золочівська сільська рада Бориспільського району Київської області,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області на рішення Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2022 року у складі судді Борця Є. О. та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Матвієнко Ю. О., Шебуєвої В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
03 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання права оренди земельної ділянки в порядку спадкування за законом, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 08 лютого 2005 року її матір ОСОБА_3 уклала з Вишеньківською сільською радою договір оренди земельної ділянки, за умовами якого рада передала у платне користування ОСОБА_3 строком на 49 років земельну ділянку площею 0,12 га з цільовим призначенням під будівництво кафе в комплексі з будинком побутових послуг, розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 .
Проте, приватним нотаріусом було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину - на належне їй в порядку спадкування право оренди земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки від 08 лютого 2005 року.
В подальшому їй стало відомо про те, що рішенням Вишеньківської сільської ради № 696-16-VII від 01 листопада 2016 року вищевказаний договір оренди земельної ділянки був визнаний таким, що втратив чинність у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 . Крім того, спірна земельна ділянка була прийнята в комунальну власність до земель запасу Вишеньківської сільської ради.
Однак, договором оренди земельної ділянки від 08 лютого 2005 року не було передбачено в якості підстави для припинення договору оренди землі - смерть орендаря такої земельної ділянки.
Вважаючи рішення Вишеньківської сільської ради № 696-16-VII від 01 листопада 2016 року неправомірним та таким, що порушує законні права спадкоємця на набуття права оренди земельної ділянки відповідно до договору оренди земельної ділянки від 08 лютого 2005 року, ОСОБА_1, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просила суд:
- визнати за нею право оренди земельної ділянки площею 0,12 га, розташованої в с. Вишеньки Бориспільського району, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 на умовах договору оренди землі від 08 лютого 2005 року;
- визнати незаконним та скасувати рішення Вишеньківської сільської ради № 696-16-VII від 01 листопада 2016 року "Про розірвання договору оренди та прийняття в комунальну власність (землі житлової та громадської забудови) земельну ділянку площею 0,12 га, розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2022 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право оренди земельної ділянки площею 0,12 га з цільовим призначенням під будівництво кафе в комплексі з будинком побутових послуг, розташованої в с. Вишеньки Бориспільського району, що виникло на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 08 лютого 2005 року між Вишеньківською сільською радою та ОСОБА_3 .
Визнано незаконним та скасовано рішення Вишеньківської сільської ради № 696-16-VII від 01 листопада 2016 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.
Зокрема, суд першої інстанції послався на те, що право на оренду земельної ділянки, площею 0,12 га, з цільовим призначенням під будівництво кафе в комплексі з будинком побутових послуг, розташовану в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, не припинилось та було набуто ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, а тому рішення Вишеньківської сільської ради № 696-16-VII від 01 листопада 2016 року не тільки суперечить частині першій статті 7 Закону України "Про оренду землі", а також порушує право ОСОБА_1 на землю.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1, звертаючись до суду з даним позовом, не пропустила строк позовної даності. Суд, зокрема, виходив з того, що листом № 02-18/858 від 23 квітня 2021 року Золочівською сільською радою було повідомлено ОСОБА_1 про оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування та розірвання договору оренди земельної ділянки від 08 лютого 2005 року, укладеного між Вишеньківською сільською радою та ОСОБА_3 . Вказаний лист було направлено на електронну пошту адвоката ОСОБА_1. 26 квітня 2021 року. Відтак, на думку місцевого суду, саме з 26 квітня 2021 року розпочався трирічний строк позовної давності. З даним позовом до суду ОСОБА_1 звернулась 03 червня 2021 року, тобто в межах строку позовної даності.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Золочівська сільська рада Бориспільського району Київської області оскаржила його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року апеляційну скаргу Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області залишено без задоволення, рішення Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
29 травня 2023 року Золочівська сільська рада Бориспільського району Київської області через систему "Електронний суд" подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
При цьому відповідач зазначає, що ОСОБА_1, звертаючись до суду з даним позовом, пропустила строк позовної давності.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
26 червня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що08 лютого 2005 року між Вишеньківською сільською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Вишеньківська сільська рада передала у платне користування ОСОБА_3 строком на 49 років земельну ділянку площею 0,12 га із земель громадського призначення під будівництво кафе в комплексі з будинком побутових послуг за рахунок земель державної власності, що знаходиться в с. Вишеньки в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3, що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25 квітня 2007 року та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 29 липня 2011 року.
21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу Бориспільського районного нотаріального округу Науменко Л. Г. заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 .
Рішенням Вишеньківської сільської ради № 696-16-VII від 01 листопада 2016 року договір оренди земельної ділянки, укладений 08 лютого 2005 року між ОСОБА_3 та Вишеньківською сільською радою, визнаний таким, що втратив чинність у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 . Прийнято в комунальну власність до земель запасу земельну ділянку загальною площею 0,12 га в АДРЕСА_1, як землі житлової забудови (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд).
У зв`язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи з формуванням об`єднаних територіальних громад, Вишеньківська сільська рада шляхом приєднання до Гнідинської сільської ради утворили Золочівську сільську раду, яка є їх правонаступником. Повноваження Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області припинено з 24 листопада 2020 року.
01 листопада 2021 року представником Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області - адвокатом Кутаха Д. О. було подано до суду першої інстанції заяву про застосування наслідків пропущення строків позовної давності.
В запереченні на заяву про застосування наслідків пропущення строків позовної давності представник позивачки - адвокат Марушевський Д. Л. пояснив, що позовна давність не пропущена, оскільки факт порушення законних прав та інтересів став відомим ОСОБА_1 лише після отримання її представником 26 квітня 2021 року на адресу електронної пошти відповіді Золочівської сільської ради № 02-18/858 від 23 квітня 2021 року, якою Золочівською сільською радою безпосередньо повідомлено позивачку про наявність рішення № 696-16-VІІ та факт одностороннього розірвання договору оренди земельної ділянки від 08 лютого 2005 року з боку Вишенківської сільської ради на підставі даного рішення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.