Постанова
Іменем України
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 307/57/14-ц
провадження № 61-4674св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи
стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп",
боржник - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Фазикош Г. В.,
Історія справи
Короткий зміст заяви
У 2022 році товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп") звернулося з заявою про видачу дублікату виконавчого листа.
Заява мотивована тим, що 18 серпня 2022 року на електронну адресу ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" надійшов лист від 17 серпня 2022 року за № 2009/2.2-22/693 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому зазначено, що на виконанні Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебувало виконавче провадження № 52623610 про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Надра" з примусового виконання виконавчого листа у справі № 307/57/14-ц. 27 грудня 2019 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу № 52623610 на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому, згідно з інформацією із автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 18 серпня 2022 року виконавчий лист не перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби чи на виконанні у приватних виконавців.
У кредитній справі виконавчий лист Тячівського районного суду Закарпатської області по справі № 307/57/14-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Надра" у розмірі 415 060,32 грн відсутній, що підтверджується актом від 12 березня 2021 року.
ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" указувало, що виконавчий лист разом із постановою було втрачено при пересилці (докази направлення постанови № 52623610 від 27 грудня 2019 року разом із виконавчим документом на адресу стягувача надано не було).
Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу № 52623610 винесена 27 грудня 2019 року, тобто строк повторного пред`явлення виконавчого документа встановлюється до 27 грудня 2022 року, що відповідає вимогам частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".
ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" просило:
видати дублікат виконавчого листа по справі № 307/57/14-ц про стягнення заборгованості в розмірі 415 060,32 грн і 3 654 грн судового збору з ОСОБА_3 на користь ВАТ "КБ "Надра", стосовно боржника ОСОБА_3 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Тячівського районного суду від 26 вересня 2022 року у складі судді: Чопик В. В., у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2021 року по справі №307/57/14-ц (провадження №6/307/27/21) заяву ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп"," задоволено частково, замінено стягувача ВАТ "КБ "Надра" на стягувача ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп по цивільній справі № 307/57/14-ц за позовом ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_3 про звернення стягнення, згідно рішення Тячівського районного суду від 11 березня 2014 року, а в іншій частині заяви відмовлено. Тобто у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та у видачі дубліката виконавчого листа - відмовлено. Як вбачається із вище наведеного, заявник фактично із інших підстав просить суд видати дублікат виконавчого листа по справі № 307/57/14-ц., при цьому зазначає, що виконавчий лист та постанова про повернення виконавчого документа від 27 грудня 2019 року втрачені при пересилці поштою. Відповідно до пункту 17.4 розділу XII Перехідні положення ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання;
зміст заяви про видачу дубліката виконавчого листа не містить виклад обставин і зазначення доказів, які б свідчили про втрату виконавчого листа, зокрема заявник не довів відсутність можливості провести перевірку втрати поштового відправлення у встановленому законом порядку. Таким чином, твердження заявника щодо втрати виконавчого листа при пересилці ґрунтується виключно на особистих припущеннях. За таких обставин немає підстав вважати, що виконавчій лист по справі був втрачений, а отже відсутня передбачена законом підстава для видачі його дублікату.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" задоволено, скасовано ухвалу Тячівського районного суду від 26 вересня 2022 року.
Заяву ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" про видачу дубліката виконавчого листа задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа по справі № 307/57/14-ц про стягнення заборгованості в розмірі 415 060,32 грн і 3 654,00 грн судового збору з ОСОБА_3 на користь ВАТ "КБ "Надра", стосовно боржника ОСОБА_3 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
частиною першою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року та діяв на час ухвалення оскаржуваного судового рішення (далі - Закон № 1404-VIII), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців;
строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви;
із матеріалів справи вбачається, що 04 жовтня 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання виконавчого листа № 307/57/14-ц від 02 квітня 2014 року про стягнення із ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованості за кредитним договором № 19/МБ-26 у сумі 415 060,32 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. 27 грудня 2019 року заступником начальника відділу Дзябко С. І. керуючись пунктом 4 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Отже, відповідно до пункту 1 частини першої, частин другої, третьої статті 23 Закону № 606-XIV, частин четвертій, п`ятій статті 12 Закону № 1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривався;
при ухваленні оскаржуваного судового рішення про видачу дубліката виконавчого листа фактів пропуску стягувачем строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено не було. Відтак, відсутні підстави вважати, що заявником пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання та, відповідно, подання заяви про видачу дублікату виконавчого листа. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази повернення (вручення) органом державної виконавчої служби стягувачу виконавчого документа (виконавчого листа № 307/57/14-ц). Також відсутні документи, що підтверджують надіслання органом виконавчої служби постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві;
належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012 (провадження № 61-2884св18), від 22 січня 2020 року у справі № 2-1693/10 провадження № 61-13783св19, від 28 травня 2020 року у справі № 1003/6035/12 (провадження № 61-40193св19). Проте, в матеріалах справи відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення надісланого стягувачу поштового відправлення, а саме - постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві з виконавчим листом № 307/57/14-ц від 02 квітня 2014 року, виданого Тячівським районним судом. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд не звернув уваги на те, що рішення Тячівського районного суду від 11 березня 2014 року у справі № 307/57/14 не виконано (доказів протилежного матеріали справи не містять), а виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист ні у стягувача, ні в органі виконавчої служби на виконанні не перебуває. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19). Тому суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви у зв`язку із недоведеністю заявником втрати виконавчого листа.
Аргументи учасників справи
03 квітня 2023 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, у якій просив:
скасувати постанову суду апеляційної інстанції;
залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
при ухваленні оскарженої постанови апеляційний суд керувався висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження№14-308цс19), проте судом апеляційної інстанції вони невірно були застосовані. Апеляційним судом не було взято до уваги, що ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2021 року було відмовлено ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у видачі дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 307/57/14-ц та у поновлені пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання і у цій частині ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" указана ухвала не оскаржувалась, набрала законної сили, тому в частині відмови заявнику в поновлені строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання не може бути предметом розгляду в апеляційній інстанції. При ухваленні постанови, апеляційний суд вийшов за межі розгляду апеляційної скарги та фактично обґрунтував своє рішення, висловлюючи міркування стосовно того, що при ухваленні оскарженого судового рішення про видачу дубліката виконавчого листа фактів пропуску стягувачем строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено не було. Відтак, відсутні підстави вважати, що заявником пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання та, відповідно, подання заяви про видачу дублікату виконавчого листа;
апеляційним судом було зроблено помилковий висновок стосовно обрахунку строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Судом апеляційної інстанції не було враховано, що згідно частини першої та другої статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, що діяла на момент прийняття рішення та видачі на підставі нього виконавчого листа, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом;
ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 січня 2023 року заочне рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2014 року скасовано. Таким чином, ухвалюючи постанову від 28 лютого 2023 року Закарпатський апеляційний суд постановив видати дублікат виконавчого листа по справі № 307/57/14-ц, який мав би бути виданий на підставі заочного рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2014 року, не зважаючи на те, що рішення (на момент ухвалення постанови судом апеляційної інстанції) - скасовано.
У травні 2023 року ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 , підписаний представником Макаренком С. С., в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що:
ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" звернулось до Тячівського районного суду Закарпатської області із заявою від 18 лютого 2022 року саме про видачу дублікату виконавчого листа, а не із заявою про видачу дублікату виконавчого документа, заміни стягувача у виконавчому листі та поновленні строку для його пред`явлення, тобто заяви ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" містять різний предмет та не є аналогічними за своїм змістом;
на момент звернення до суду першої інстанції із заявою від 18 серпня 2022 року вих. № 0818/25/Б про видачу дубліката виконавчого листа та із зверненням до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою від 03 жовтня 2022 року вих. № 1003/1/Б строк пред`явлення виконавчого документа до виконання був не пропущений ні первинним стягувачем, ні ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп";
у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа
до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. На підставі викладеного, строк пред`явлення виконавчого документа щодо примусового стягнення боргу з ОСОБА_3 переривався відповідно до положень частин 4, 5 статті 12, пункту 4 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу № 52623610 від 27 грудня 2019 року) та на підставі частини 5 статті 12 вказаного закону ще не пропущений. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено;
під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Ураховуючи викладене, вбачається, що ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" звернулось із заявою про видачу дубліката виконавчого документа в межах строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.
У травні 2023 року ОСОБА_1, подав заперечення на відзив, які підписані представником ОСОБА_2, в яких просив касаційну скаргу задовольнити та стягнути ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" витрати на правову допомогу.
Заперечення мотивовані тим, що:
11 березня 2021 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області частково задоволено заяву ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" замінено стягувача ВАТ "Комерційний Банк "Надра" на стягувача - ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" по цивільній справі №307/57/14-ц за позовом ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_3 про звернення стягнення, згідно рішення Тячівського районного суду від 11 березня 2014 року. В задоволенні вимог щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа відмовлено;
18 серпня 2022 року ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" звернулось до Тячівського районного суду Закарпатської області з заявою про видачу дублікату виконавчого листа по справі №307/57/14-ц. Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні вимог ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 307/57/14-ц. В відзиві на касаційну скаргу представник ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" зазначив, що предметом спору при розгляді заяви від 11 лютого 2021 року було видача дубліката виконавчого листа. А предметом спору при розгляді заяви від 18 серпня 2022 року було видача дублікату виконавчого листа по справі № 307/57/14-ц. Враховуючи те, що на думку представника ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", предмет спору в заяві від 11 лютого 2021 року відрізняється від предмету спору в заяві від 18 серпня 2022 року ці спори не можна вважати аналогічними, так як містять різний предмет;
під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем. У конкретному випадку ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" звертається до Тячівського районного суду Закарпатської області з вимогою замінити сторону у виконавчому провадженні, поновити строк для пред`явлення виконавчого документа та видачу його дублікату в зв`язку з тим, що згідно договору про відступлення права вимоги, право вимоги за кредитним договором укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ КБ "Надра", відступлено на користь ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп". Тобто предметом спору в заяві від 11 лютого 2021 року і в заяві від 18 серпня 2022 року являється право ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" стягнути з ОСОБА_3 заборгованість по кредитному договору № 19-МБ-26 від 24 березня 2008 року.
заява ТОВ "ФК "Дніпрофінасгруп" від 11 лютого 2021 року про заміну сторони у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та заява від 18 серпня 2022 року про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 307/57/14-ц є тотожними, так як ці заяви повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду та містять один предмет спору;
ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінасгруп" у встановленому порядку ухвала Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2021 року не оскаржувалась. Тобто набрала законної сили;
зважаючи на обґрунтування втрати виконавчого листа по справі № 307/57/14-ц можна зробити ґрунтовний висновок про те, що ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", уклавши 17 липня 2020 року договір про відступлення права вимоги до 11 лютого 2021 року взагалі не переймалося з приводу неналежного виконання своїх обов`язків, щодо контролювання процесу примусового виконання судового рішення та свою некомпетентність намагається виправити за допомогою суду. Пасивна позиція ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", а саме те, що ним не були вжиті жодні заходи (повторне пред`явлення виконавчого документу, контроль, звернення в період виконання судового рішення до відповідного відділу виконавчої служби тощо) вказують на те, що він не вживав активних дій реалізації своїх прав. Як вбачається з відзиву на касаційну скаргу представник ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" зазначив, що саме з 04 серпня 2022 року фінансова компанія почала активні дії про з`ясуванню обставин виконання рішення Тячівського районного суду Закарпатської області у справі № 307/57/14 -ц. Відповідно до вимог статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлювалися строки виконання судових рішень, а саме 6 місяців з дати відкриття виконавчого провадження. Строк пред`явлення виконавчого документу до виконання через органи Державної виконавчої служби відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", яка діяла на час виникнення спірних відносин встановлювався один рік. Таким чином, заявник, як стягувач мав можливість протягом встановленого законом строку використовувати права надані законом, контролювати процес стягнення, робити відповідні запити та інше. Тячівський районний суд Закарпатської області постановляючи ухвалу від 11 березня 2021 року та від 26 вересня 2022 року досить ретельно поставився до процесу доказування, як втрати виконавчого документу так і до обставин, якими фінансова установа обґрунтувала поважність причин пропуску пред`явлення виконавчого документу до виконання.
стосовно питання необізнаності під час ухвалення постанови Закарпатського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року про наявність ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 січня 2023 року, то фактично, ухвалюючи постанову від 28 лютого 2023 року Закарпатський апеляційний суд постановив видати дублікат виконавчого листа по справі № 307/57/14-ц про стягнення заборгованості в розмірі 415 060,32 грн з ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ "Надра" який мав би бути виданий на підставі заочного рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2014 року, не зважаючи на те, що рішення (на момент ухвалення постанови судом апеляційної інстанції) скасовано.
У травні 2023 року ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" подало додаткові пояснення, підписані представником Макаренком С. С., в яких зазначено, що:
належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Виконавчий лист разом із постановою було втрачено при пересилці (докази направлення постанови № 52623610 від 27 грудня 2019 року разом з виконавчим документом на адресу стягувача надано не було) ураховуючи те, що органом ДВС, на виконанні якого перебував виконавчий лист, не надано доказів підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є підстави вважати про втрату останнього. При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження;