ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 906/620/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради
на рішення Господарського суду Житомирської області від 14.02.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі
за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК "БІЛД-Україна",
2) Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Виконавчий комітет Житомирської міської ради,
про визнання недійсним інвестиційного договору.
У судовому засіданні взяв участь прокурор - Галезник О. І.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У червні 2021 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу з позовом до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (далі - КП "Житомирводоканал") та Товариства з обмеженою відповідальністю "РБК "БІЛД-Україна" (далі - ТОВ "РБК "БІЛД-Україна") про визнання недійсним інвестиційного договору від 15.04.2016, укладеного між КП "Житомирводоканал" та ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" (далі - спірний інвестиційний договір).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інвестиційний договір не відповідає вимогам частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), укладений з порушенням вимог Кодексу України про надра та Земельного кодексу України (далі - ЗК України) щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами та оформлення права користування землями під водосховищем, у зв`язку з чим має бути визнаний недійсним відповідно до положень статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 228 ЦК України, статті 4 Кодексу України про надра.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Справа розглядалася судами неодноразово.
2.2. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.02.2023 у справі № 906/620/21 (суддя Кудряшова Ю. В.), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 (Гудак А. В. - головуючий, судді Олексюк Г. Є., Мельник О. В.) позов задоволено; визнано недійсним спірний інвестиційний договір; стягнуто з КП "Житомирводоканал" на користь Житомирської обласної прокуратури 1 135,00 грн витрат по сплаті судового збору; стягнуто з ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" на користь Житомирської обласної прокуратури 1 135,00 грн витрат по сплаті судового збору.
2.2. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що Державна екологічна інспекція Поліського округу на час подання позову до суду, є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері шляхом звернення до суду із позовом щодо визнання недійсними правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Зверненню Прокурора з позовом у цій справі передувало відповідне листування з Державною екологічною інспекцією Поліського округу з дотриманням процедури, встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому, враховуючи звернення Прокурора до компетентного органу та нездійснення Державною екологічною інспекцією Поліського округу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із відповідним позовом, суди дійшли висновку про доведення Прокурором наявності підстав для звернення до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним інвестиційного договору в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу.
Щодо суті позовної вимоги про визнання недійсним спірного інвестиційного договору, суди, зокрема, звернувши увагу на вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у цій справі № 906/620/21 зазначили, що поняття "піщана суміш" є ширшим за поняття "пісок" та включає його. Такими чином, включенням в оспорюваний інвестиційний договір поняття "піщана суміш" сторонами фактично передбачено можливість суб`єктом господарювання здійснювати видобуток надр місцевого значення, зокрема, піску під водосховищем "Відсічне". Разом з цим, суди наголосили, що Кодекс України про надра передбачає право загального надрокористування тільки для землевласників та землекористувачів. Проте, ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" (особа, що користується в даному випадку надрами) не є землевласником або землекористувачем земельної ділянки - дна повної акваторії водосховища "Відсічне" площею 132, 9 га від моста через водосховище в с. Перлявка до гідровузла (греблі), яка є предметом очищення згідно пункту 2.1.7 інвестиційного договору.
Суди також акцентували увагу на тому, що усі інші види використання надр є спеціальними видами природокористування і здійснюються на підставі спеціального дозволу. Проте, суди установили, що спеціального дозволу на користування надрами в даному випадку корисної копалини місцевого значення - піску, ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" отримано не було. Посилання КП "Житомирводоканал" на фізико-механічні властивості інженерно-геологічних елементів водосховища "Відсічне" встановлені Передпроектним обстеженням та виконання проектних робіт на очищення і збільшення об`єму водосховища "Відсічне", суди визнали необґрунтованими, оскільки вказана документація оцінена судами в сукупності з висновком державної екологічної експертизи щодо документації на нове будівництво - "Передпроектне обстеження та виконання проектних робіт на очищення і збільшення об`єму водосховища "Відсічне" від 29.08.2008 № 4427/Г-4/1-4-4471, який на час укладення інвестиційного договору втратив чинність та не є належним документом дозвільного характеру щодо видобутку піску. Відтак, суди, оцінивши докази та обставини справи дійшли висновку, що користування надрами ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" шляхом видобування корисних копалин місцевого значення - піску здійснювалось без отримання відповідного спеціального дозволу на користування надрами.
Суди також врахуваши, що у рішенні Господарського суду Житомирської області від 28.08.2017, залишеному без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі № 906/506/17 за позовом КП "Житомирводоканал" до ТОВ "РБК "БІЛД-Україна", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - виконавчий комітет Житомирської міської ради про розірвання спірного інвестиційного договору встановлено обставини, що шлях для проїзду технологічного транспорту до місця виконання робіт з реконструкції і днопоглиблення водосховища "Відсічне" на річці Тетерів, як і для транспортування технологічних відходів, що з`являються внаслідок виконання робіт (надлишкові мулові відходи, торфосуміші, грунтові маси, тощо) проходить через дамбу, що розташована на річці Тетерів в районі села Перлявка Житомирського району Житомирської області та належить Військовій частині НОМЕР_1 (с. Тетерівка Житомирського району), а земельна ділянка, задіяна при виконанні даних робіт (а саме один вже збудований мулонакопичувач та ще три запроектованих мулонакопичувачі) знаходиться в постійному користуванні Квартирно - експлуатаційного відділу м. Житомира Міністерства оборони України (м. Житомир вул. Дмитра Донцова, 20) на підставі державного акта серії Б №022537 від 1978 року. Дамба є військовим майном, а земельна ділянка, яка буде задіяна згідно проекту щодо проведення робіт з реконструкції і днопоглиблення водосховища "Відсічне" на річці Тетерів фактично є військовим полігоном.
З урахуванням наведеного, у системному застосуванні частини 1 статті 203, частини 3 статті 215, частини 3 статті 228 ЦК України у поєднанні з нормами статті 4 Кодексу України про надра, суди дійшли висновку, що спірний інвестиційний договір підлягає визнанню недійсним, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства та порушує право власності Українського народу на надра.
Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість посилань КП "Житомирводоканал", на те, що в межах справи № 11/5007/68/11 за позовом прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області до 1) Виконавчого комітету Житомирської міської ради; 2) Приватної бататопрофільної фірми "Яніцький"; 3) Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідачів, без самостійних вимог на предмет спору: Колективного підприємства "Житомирводпроект" про скасування рішення від 21.04.2011 № 309 та визнання недійсним договору, розглянуто аналогічний позов з таких же підстав, але щодо інвестиційного договору від 29.04.2011, а саме: в частині визнання пункту відносно права інвестора використовувати на власний розсуд технологічні відходи, що з`являються внаслідок виконаних робіт за даним договором (надлишкові мулові відходи, торфосуміші, ґрунтові маси тощо), оскільки позов у справі № 11/5007/68/11, заявлений з інших підстав ніж у справі № 906/620/21.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.02.2023 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 906/620/21, КП "Житомирводоканал" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.3. Скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування статей 4 та 10 Кодексу України про надра в частині повноважень органів місцевого самоврядування при використані надр у подібних правовідносинах, зокрема, висновки судів попередніх інстанцій про наявність ознак недійсності інвестиційного договору, зроблений за неправильного застосування статті 4 Кодексу України про надра.
3.4. Скаржник звертає увагу також на порушенні судами попередніх інстанцій положень частини 4 статті 75 ГПК України зазначаючи про те, що ні судом першої інстанції ні апеляційної інстанції не було взято до уваги постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 у справі № 11/5007/68/11 без належного нормативного обґрунтування власної правової позиції щодо такого відхилення належного та достовірного доказу.
3.5. Також у тексті касаційної скарги скаржник наголошує, що:
- судами попередніх інстанцій не було надано юридичної оцінки рішенню виконавчого комітету Житомирської міської ради від 08.04.2016 № 253 "Про зобов`язання КП "Житомирводоканал" вжити заходів щодо очищення та поглиблення водосховища "Відсічне" та листу виконавчого комітету Житомирської міської ради від 18.12.2006 № 18/7492, адресованому голові правління КП "Житомирводпроект" щодо передбачення можливості використання надлишку ґрунту для потреб міста;
- місцевим господарським судом не взято до уваги, а судом апеляційної інстанції безпідставно відхилено доводи КП "Житомирводоканал" щодо тієї обставини, що у робочій документації "Реконструкція з поглиблення водосховища "Відсічне" КП "Житомирводпроект" встановлено дійсний склад технологічних відходів від днопоглиблення та вбачається відсутність такого поняття як пісок;
- суди належним чином не дослідили докази та не надали оцінки щодо співвідношення таких понять, як "піщана суміш" та "пісок". При цьому, жодного документа на підтвердження факту видобування такої корисної копалини як "пісок", до матеріалів справи ні Прокурором ні позивачем надано не було;
- судами не визначено про яку саме корисну копалину та її видубування йде мова, пісок як корисна копалина місцевого чи загальнодержавного значення;
- судами попередніх інстанцій проігноровано питання глибини залягання порід. При цьому, скаржник звертає увагу на положення статті 23 Кодексу України про надра. Судами попередніх інстанцій не було досліджено питання глибини знаходження ґрунтів та сумішей, які були предметом за спірним інвестиційним договором та з якої глибини дані ґрунти отримані. Жодного експертного дослідження або висновку в матеріалах справи з даного питання не має;
- судами не було здобуто доказів належності вказаних ґрунтових мас до будь-якого виду корисних копалин (чи то до місцевого значення чи то загальнодержавного значення) та всупереч правовій позиції Касаційного господарського суду Верховного Суду суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача - 2 щодо дослідження питання належності ґрунтових мас, що з`являються внаслідок виконання робіт за вказаним проектом;
- не дослідженим залишилося питання: А хто та коли визначив, що ґрунтові маси здобуті за інвестиційним договором є піском, як корисною копалиною місцевого значення? Якими доказами це встановлено та доведено?
Отже, на думку скаржника, в даному випадку судами не з`ясовані обставини, які суди попередніх інстанцій визнали встановленими та неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, невірно витлумачені положення статей 203, 215 ЦК України, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, висновки судів попередніх інстанцій про наявність ознак недійсності спірного інвестиційного договору, зроблений на підставі неправильного застосування положень статті 4 Кодексу України про надра та водночас за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування статей 4 та 10 Кодексу України про надра щодо повноважень органів місцевого самоврядування при використані надр, що в своїй сукупності є підставами для скасування рішення та постанови і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
3.6. Прокурор у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 08.04.2016 № 253 "Про зобов`язання КП "Житомирводоканал" вжити заходів щодо очищення та поглиблення водосховища "Відсічне" вирішено зобов`язати комунальне підприємство "Житомирводоканал" Житомирської міської ради вжити невідкладних заходів щодо очищення та поглиблення водосховища "Відсічне", а також у встановленому порядку визначити інвестора та укласти відповідну угоду про виконання робіт з очищення та поглиблення водосховища "Відсічне".
15.04.2016 між Комунальним підприємством "Житомирводоканал" (замовник/відповідач-2) та ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" (інвестор/відповідач-1) укладено спірний інвестиційний договір, який визначає правові, фінансово-економічні та інші, передбачені даним договором відносини між сторонами, які його уклали, в результаті якого досягається соціально-корисний ефект.
Зі змісту інвестиційного договору вбачається, що інвестор зобов`язується на власний ризик і за власні кошти відповідно до умов цього договору забезпечити у відповідності до затвердженої та погодженої робочої документації (РД) "Реконструкція з поглиблення водосховища "Відсічне" місто Житомир (І черга)" з використанням своїх матеріалів та устаткування, виконання робіт з очищення і збільшення корисного об`єму водосховища "Відсічне" на річці Тетерів Житомирського району, за рахунок видалення мілководних зон, а замовник зобов`язується прийняти виконанні роботи у відповідності до вимог робочого проекту та акта виконаних робіт (пункт 1.1 інвестиційного договору).
Пунктом 1.2 інвестиційного договору визначено, що за умовами даного договору та у відповідності до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 08.04.2016 № 253 інвестор має право використовувати на власний розсуд технологічні відходи, що з`являються внаслідок виконання робіт за даним договором (надлишкові мулові відходи, торфосуміші, ґрунтові маси, піщані суміші тощо).
Відповідно до пункту 2.1.15 інвестиційного договору, Інвестор надає Замовнику на безоплатній основі не менше 10 % обсягів отриманих технологічних відходів, що з`являються внаслідок виконання робіт за даним договором (торфосуміш та піщані суміші).
За умовами підпункту 2.2.2 пункту 2.2 інвестиційного договору інвестор вправі самостійно на власний розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися ґрунтовими масами та технологічними відходами, що з`являються в процесі виконання робіт за даним договором (мулові відходи, торфосуміші, піщані суміші тощо), відчужувати, обмінювати, розраховуватись за їх рахунок з субпідрядниками, використовувати для власних потреб в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Згідно пункту 3.7 інвестиційного договору при виявленні в роботі інвестора недоліків, передбачених пунктами 2.4.1, 2.4.3, 2.4.4 даного договору або порушення інвестором при виконанні вказаних робіт норм чинного природоохоронного законодавства України, вносити інвестору пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і компенсації спричинених замовнику збитків або ініціювати розірвання даного договору і вимагати відшкодування спричинених Замовнику збитків.
Пунктом 5.1 інвестиційного договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Роботи розпочати після коригування проекту та висновку експертизи. При цьому кожна із сторін зобов`язана вказані правові висновки врахувати в даному договорі шляхом підписання додаткової угоди.
Судами попередніх інстанцій також установлено та підтверджується матеріалами справи, що Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу за участю представника КП "Водоканал" Житомирської міської ради проведено обстеження земель водного фонду водосховища "Відсічне" на р.Тетерів в межах Житомирського району. Обстеження здійснено в ході проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП "Житомирводоканал" вимог земельного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено відповідний акт Державної екологічної інспекції Поліського округу від 21.02.2020 № 124. У ході проведеного обстеження встановлено наявність ознак проведення днопоглиблювальних робіт водосховища "Відсічне" шляхом намиву донних ґрунтів та піску за допомогою земснаряду (номерний знак КИВ-3783К) з подальшим їх розміщенням у карти в прибережній захисній смузі водного об`єкту із подальшим його переміщенням у невідомому напрямку.
За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією Поліського округу винесено КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради обов`язковий до виконання припис від 24.02.2020 № 15/2.4.
Поряд з цим, за наслідками перевірки Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до Головного управління Національної поліції в Житомирській області з листом від 10.11.2020 № 2-06/4591, в якому повідомила, що за результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) встановлено, зокрема, наступні порушення:
- речові права на земельну ділянку водного фонду площею 328,9 га водосховища "Відсічне" відсутні;
- використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також режим використання їх територій не дотримується;
- не дотримується режим використання територій, що підлягають особливій охороні;
- відсутній дозвіл на днопоглиблювальні роботи, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;
- КП "Водоканал" не здійснює перевірки і контроль перебігу та якості робіт, що виконуються ТОВ "РБК "БІЛД-Україна", їх відповідності проектній і технічній документації відповідно до п. 2.4.5 інвестиційного договору;
- на підставі пункту 3.7. інвестиційного договору КП "Водоканал" не повідомлено Державну екологічну інспекцію Поліського округу про факт видобування корисної копалини місцевого значення піску на водосховищі "Відсічне"; не внесено ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" пропозиції щодо надання довідки про об`єм самовільно видобутих надр (за відсутності дозвільної документації встановленої законом), а саме корисної копалини місцевого значення - піску в т та/або куб. м для добровільного відшкодування збитків, завданих державі внаслідок самовільного користування надрами;
- не розірвано інвестиційний договір з ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" на підставі п.п. 2.4.6; 3.7, враховуючи самовільне (за відсутності дозволу на користування надрами) видобування обводнених пісків ТОВ "РБК "БІЛД-Україна" в акваторії р. Тетерів (водосховище "Відсічне") під видом проведення поглиблення водосховища "Відсічне", що свідчить про невідповідність проектних рішень вимогам природоохоронного законодавства.
Ураховуючи вищевикладене, просила здійснити відповідне реагування в рамках наданих повноважень та сприяти у притягненні винних осіб за вказані порушення вимог природоохоронного законодавства до кримінальної відповідальності.
Згідно акта від 28.08.2020 № 393 за результатами проведеного Державною екологічною інспекцією Поліського округу у період 26.08.2020- 28.08.2020 позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині виконання вимог припису встановлено, що КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради не виконано пунктів 1, 3, 13, 14, 15, 16, 17 припису від 24.02.2020 № 15/2.4.
22.10.2020 комісією КП "Житомирводоканал" за результатами огляду водосховища "Відсічне" та прилеглої зони на р.Тетерів на предмет проведення робіт, складено акт в якому зафіксовано, що за результатами перевірки комісією було встановлено, що на воді водосховища "Відсічне" (біля берега) знаходиться дві одиниці спецтехніки (земснаряди) для підйому піску з дна річки. На березі водосховища було виявлено два майданчика для складування намитого піску. На одному з майданчиків знаходяться гори вже намитого піску та бульдозери в кількості 3-ох одиниць. Інший майданчик підготовлений для прийому та складування піску. Під час огляду будь-які роботи не проводилися, працівники були відсутні. Викладені факти підтверджуються фотоматеріалами.
25.05.2021 Житомирська окружна прокуратура звернулася до Державної екологічної інспекції Поліського округу з повідомленням в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" чи будуть вжиті інспекцією заходи представницького характеру (звернення до суду із позовом) щодо визнання недійсним інвестиційного договору. У разі вжиття заходів, просила повідомити строки звернення до суду. За умови неможливості вжиття Державною екологічною інспекцією Поліського округу відповідних заходів, а також подальшої бездіяльності, Житомирською окружною прокуратурою буде самостійно скеровано позовну заяву в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до Господарського суду Житомирської області.
Листом від 03.06.2021 № 9-07/2554 Державна екологічна інспекція Поліського округу повідомила Житомирську окружну прокуратуру, що станом на 26.04.2021 в інспекції наявна складна ситуація із завантаженістю роботи, у зв`язку з захворюваністю спеціалістів гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2 та недостатнього фінансування для сплати коштів при подачі позову до суду, у зв`язку з чим заходи представницького характеру шляхом звернення до суду, щодо стягнення з КП "Житомирводоканал" завданої шкоди інспекцією реалізуватися не можуть. Додатково повідомлено, що станом на 03.06.2021 усунення виявлених порушень КП "Житомирводоканал" жодним чином не відбувалося.
Ураховуючи наведене Прокурор звернувся до місцевого господарського суду з позовом у цій справі.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.