1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/2674/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2023 (колегія суддів: Чус О. В., Кощеєв І. М., Орєшкіна Е. В.) у справі

за позовом Дніпровської міської ради до Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Динамо", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Тенісний клуб "Мега", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Динамо", про припинення права постійного користування земельною ділянкою та скасування державного акта,

за участю представників:

позивача - Риженко М. С.,

відповідача - Харламова Д. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Дніпровська міська рада (далі - Рада) звернулася до суду з позовом до Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України" (далі - ГО), в якому просила:

- припинити право користування та скасувати державну реєстрацію за ГО права на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:06:013:0004 площею 0,4615 га, розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. Костомарівська, 8, (номер запису про право постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 36835997);

- скасувати державний акт на право постійного користування землею від 12.08.1998 серії ДПД № 75, виданий Дніпропетровською міською Радою народних депутатів та зареєстрований у Книзі державних актів на право постійного користування землею за номером 000818.

2. На обґрунтування позовних вимог Рада послалася на пункт "є" статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у зв`язку з відчуженням ГО речових прав на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці, іншій особі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 27.06.1985 Дніпропетровська міська рада народних депутатів прийняла рішення № 349 про відведення господарському відділу Управління внутрішніх справ облвиконкому земельної ділянки площею 0,52 га на вул. Щорса у місті Дніпрі для будівництва учбово-методичного центру професійної підготовки особистого складу Управління внутрішніх справ облвиконкому.

4. 30.12.1987 державна приймальна комісія, призначена наказом Управління внутрішніх справ виконкому № 254, прийняла в експлуатацію учбово-методичний центр Управління внутрішніх справ за названою вище адресою. Будівництво здійснювалось будівельним управлінням-6 тресту "Дніпроміськстрой"; проектно-кошторисна документація затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ УРСР від 27.03.1985 № 041; замовником будівництва був господарський відділ Управління внутрішніх справ облвиконкому.

5. Міністерство внутрішніх справ Української РСР (лист від 31.10.1988 № 18/2-902) дозволило передачу учбово-методичного центру професійної підготовки особистого складу Управління внутрішніх справ Дніпропетровського облвиконкому на баланс обласної ради "Динамо" і згодом будівлі цього учбово-методичного центру за актом приймання-передачі від Управління внутрішніх справ Дніпропетровського облвиконкому передані на баланс обласній раді "Динамо".

6. 16.07.1998 Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради прийняв рішення № 1318 про надання у постійне користування земельної ділянки за названою вище адресою площею 4 615 кв. м для обслуговування навчально-спортивного комплексу "Динамо" і право постійного користування оформлено держаним актом на право постійного користування землею від 12.08.1998 серії ДПД № 75, який зареєстрований у Книзі держаних актів на право постійного користування землею за номером 000818.

7. Адміністративну будівлю учбово-методичного центру професійної підготовки особистого складу Управління внутрішніх справ, яка передана на баланс обласної ради "Динамо", введено в експлуатацію у 1987 році згідно з актом вводу та наказом Управління внутрішніх справ від 30.12.1987 № 254 (довідка Відділу капітального будівництва Управління МВС України у Дніпропетровській області від 27.05.2002 № 31/1-19/ТВ).

8. З метою оформлення правовстановлюючих документів на право державної власності Дніпропетровська обласна рада ФСТ "Динамо" України звернулася до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" з листом від 15.04.2002 за № 34 про підготовку проекту рішення виконкому Дніпропетровської міської Ради про оформлення права власності та видачу свідоцтва на навчально-спортивний центр "Динамо", розташований за згаданою вище адресою.

9. За розпорядженням Дніпровського міського голови від 15.03.2010 № 131-р "Про присвоєння адреси нежитловій будівлі по вул. Щорса (Кіровський район)" нежитловій будівлі на вул. Щорса, 8 присвоєно нову адресу: вул. Щорса, 8-А.

10. Обласна рада "Динамо" є територіальною структурною одиницею Українського республіканського фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" (статут Дніпропетровської обласної ради "Динамо" від 1993 року), а Дніпропетровська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України зареєстрована на підставі свідоцтва про реєстрацію об`єднання громадян від 04.02.1994 № 61.

11. Відповідно до положення ГО та її статуту Дніпропетровська обласна організація фізкультурно- спортивного товариства "Динамо" України створена на базі Дніпропетровської обласної ради Української республіканської організації Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" та є її правонаступником.

12. На підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2021 у справі № 904/1099/21 ГО набула права приватної власності на наступне нерухоме майно:

- нежитлову будівлю, літ. "А-1", загальною площею 179,5 кв. м, у тому числі І вимощення та ІІ мостіння, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Костомарівська, 8-А;

- громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами "Навчально-спортивний комплекс "Динамо", літ. "А-3", загальною площею 3 842,2 кв. м, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Костомарівська, 8;

- громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами "Будівля готелю, літера "Б-7", загальною площею 3 242,7 кв. м, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Костомарівська, 8.

13. 13.07.2022 Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування цього рішення і відмовив ГО у позові про визнання права власності на це майно.

14. Згодом громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами "Будівля готелю", літера "Б-7", загальною площею 3 242,7 кв. м, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Костомарівська, 8 (реєстраційний номер: 2372106412101), відповідач поділив на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 08.11.2011 № 8-11/21, виготовленого фізичною особою - підприємцем Міхновським В. Л., унаслідок чого утворено два нових об`єкта.

15. Потім це майно відчужено відповідачем на користь інших осіб.

16. Посилаючись на те, що право власності на ці об`єкти нерухомого майна ГО неодноразово відчужувала і не припинила право постійного користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані, Рада вважає, що державний акт на право постійного користування землею має бути скасований, а право постійного користування припинено.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

17. 09.01.2023 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про задоволення позову. Суд зазначив, що відчуження об`єкта нерухомого майна, за фактичним місцем розташування якого спірна земельна ділянка надавалась у постійне користування юридичній особі, що позбавлена набуття такого права, призводить до припинення права постійного користування. Крім того, відчуження права власності на будівлі та споруди, розташовані на спірній земельній ділянці, без звернення до власника земельних ділянок про припинення права постійного користування позбавляє набувача права приватної власності можливості законного оформлення права користування земельною ділянкою за місцем розташування нерухомого майна, що є порушенням гарантованих законодавством України прав та обов`язків. Суд зробив висновок про задоволення позову у зв`язку з відчуженням ГО речових прав на будівлі та споруди та набуття іншою особою права власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці.

18. 29.06.2023 Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування цього рішення та ухвалив нове - про відмову у позові. Мотивував своє рішення тим, що позивач не визначив, які саме його права на землю порушені ГО у розумінні статті 143 ЗК України, оскільки у випадку відчуження нерухомого майна відбувається перехід прав на земельну ділянку саме до нових власників розташованих на ній будівель і саме їм належить право вимагати переоформлення права користування цією ділянкою на своє ім`я в установленому законом порядку.

Короткий зміст касаційної скарги

19. Рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

20. Однією з підстав касаційного оскарження Рада визначила пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції прийняв постанову без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.09.2019 у справі № 916/2459/18 та від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16.

21. Визначаючи підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 цього ж Кодексу, Рада зазначила про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пункту "е" статті 141 ЗК України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

22. ГО у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову - без змін, посилаючись на те, що вона є постійним користувачем спірної земельної ділянки на підставі оспорюваного позивачем державного акта, який виданий на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 16.07.1998 № 1318, тоді як рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2021 у справі № 904/1099/22, яким за ГО визнано право власності на нерухоме майно, скасоване постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2022, і тому не породжує права власності ГО на майно.

Позиція Верховного Суду

Щодо касаційного оскарження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України

23. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

24. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 викладено правову позицію, відповідно до якої на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

25. Проаналізувавши судові рішення, висновки яких, на думку скаржника, не враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, колегія суддів установила таке.

26. Спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що Рада вважає, що є підстави для припинення ГО права постійного користування земельною ділянкою, оскільки розташоване на ній нерухоме майно відчужене іншим особам.

27. Як зазначено раніше, суд першої інстанції погодився із такою позицією Ради, тоді як апеляційний господарський суд не знайшов підстав для задоволення її позову, оскільки вона не довела порушення своїх прав у цьому спорі з ГО.

28. Рада, вважаючи помилковим такий висновок суду апеляційної інстанції, посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.09.2019 у справі № 916/2459/18 та від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16.

29. У справі № 916/2459/18 вирішувався спір про визнання права користування земельною ділянкою припиненим також у зв`язку з припиненням права власності особи на нерухоме майно, розташоване на ній. Цей позов був задоволений на тій підставі, що внаслідок відчуження нерухомого майна позивач більше не був його власником і не користувався земельною ділянкою, яка надавалася йому у постійне користування для розміщення й експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд адміністративно-побутових будівель. Звернення до суду з позовом зумовила та обставина, що позивач звертався до органу місцевого самоврядування із заявою про припинення права користування земельною ділянкою, яка ним не задоволена.


................
Перейти до повного тексту