ДОДАТКОВА УХВАЛА
05 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/14847/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючий, Вронської Г. О., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання Шпорт В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Житлово-будівельного кооперативу "Каштан"
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/14847/21
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Каштан"
про визнання договору недійсним та стягнення 1 234 171,94 грн,
за участю представників:
позивача: Харченко П. О.,
відповідача: Золотопуп С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" про визнання договору недійсним та стягнення 1 234 171,94 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/14847/21 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 24.10.2018 № 510238. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/14847/21 клопотання Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" витрати на професійну правничу допомогу розмірі 11500,00 грн. В іншій частині клопотання відмовлено.
За результатами нового розгляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" та Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/14847/21 залишено без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/14847/21.
Додатковою постановою від 05.07.2023 Північний апеляційний господарський суд заяву Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" про ухвалення додаткового рішення задовольнив. Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги та із наданням правничої допомоги Житлово-будівельному кооперативу "Каштан" в сумі 64 065,17 грн, поклав на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго". Стягнув з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" 41 565,17 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги, 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції при первісному апеляційному розгляді справи, 12 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції, 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції при повторному апеляційному розгляді справи.
За наслідками касаційного оскарження Верховний Суд ухвалою від 14.09.2023 касаційне провадження у справі № 910/14847/21, відкрите за касаційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 у частині залишення без змін додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі №910/14847/21 про стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Каштан" 11 500 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023, закрив, з підстав передбачених пунктами 4, 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідачем було наведено орієнтовний розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи № 910/14847/21 судом касаційної інстанції, а також зазначив, що докази цих витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення Верховного Суду.
Житлово-будівельний кооператив "Каштан" 16.09.2023 через систему "Електронний суд" звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14847/21, яким стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 7 314 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції, та надав докази на підтвердження здійснених витрат.
Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2023 року заяву Житлово-будівельний кооператив "Каштан" про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, призначено до розгляду на 05.10.2023.
Позивачем подано заперечення проти задоволення заяви Житлово-будівельний кооператив "Каштан" про відшкодування судових витрат. Позивач просив визнати зловживанням процесуальними правами подання відповідачем заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, які складаються з складання адвокатського запиту від 16.08.2023 №16/08/2023-1 вартістю 750 грн; компенсації витрат адвоката з оплати послуг КП "Київтеплоенерго" з підготовки та копіювання первинної документації за рахунком №9 від 18.08.2023 в розмірі 64,44 грн, складання листа від 23.08.2023 № 23/08/2023-1 вартістю 500 грн, в цій частині заяву повернути відповідачу без розгляду.
В частині заявлених витрат в розмірі 6000 грн, які складаються з витрат складання відзиву на касаційну скаргу в розмірі 4 500 грн та за представництво клієнта у судовому засіданні у Касаційному господарському суді в розмірі 1500 грн, просив залишити без задоволення або зменшити розмір витрат до 10,00 грн.
Розглянувши заяву відповідача, Касаційний господарський суд вважає, що ця заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).