ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 340/693/22
адміністративне провадження № К/990/10291/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року (головуючий суддя - Малиш Н.І, судді - Баранник Н.П., Щербак А.А.),
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області (далі - ВК Знам`янської міської ради), в якому просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виконання судового рішення у справі №389/3078/16-а (2-а/389/95/16) про поновлення її на посаді, за період з 13 травня 2017 року по 05 січня 2022 року у сумі 1100319,97 грн.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що постановою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року її було поновлено на посаді начальника відділу кадрової роботи виконавчого комітету Знам`янської міської ради. Указане рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягало негайному виконанню, проте було виконано відповідачем лише у січні 2022 року шляхом прийняття розпорядження від 06 січня 2022 року №6-к. Посилаючись на те, що відповідно до приписів статті 236 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), вона набула права на отримання компенсації у вигляді середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 13 травня 2017 року по 05 січня 2022 року, просила суд стягнути з відповідача на її користь 1100319,97 грн.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
2. З 21 грудня 2010 року ОСОБА_1 працювала на посаді начальника відділу кадрової роботи виконавчого комітету Знам`янської міської ради, з якої з 25 жовтня 2016 року її звільнено за розпорядженням Знам`янського міського голови "Про звільнення ОСОБА_1" від 24 жовтня 2016 року №512-к.
2.1. Не погоджуючись із підставами звільнення, позивачка оскаржила указане розпорядження до суду.
3. Постановою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року у справі №389/3078/16-а(2-а/389/95/16) позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Знам`янського міського голови від 24 жовтня 2016 року № 512-к, поновлено позивачку на займаній посаді та стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 жовтня 2016 року по 12 травня 2017 року в сумі 38047,64 грн, з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету. Постанову суду першої інстанції допущено до негайного виконання в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення суми за один місяць.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року указане рішення суду першої інстанції у справі №389/3078/16-а(2-а/389/95/16) скасовано, а в позові відмовлено.
5. Надалі, справа №389/3078/16-а(2-а/389/95/16) перебувала на розгляді Верховного Суду, який постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20 січня 2021 року скасував постанову суду апеляційної інстанції від 04 липня 2017 року, а справу направив на новий апеляційний розгляд з тих підстав, що позивачка не була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.
6. Водночас, під час цього періоду, рішенням Знам`янської міської ради від 22 грудня 2020 року №10 ОСОБА_1 було затверджено на посаду керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, у зв`язку з чим 23 грудня 2020 року Знам`янським міським головою видано розпорядження №766-к про прийняття позивачки на вказану посаду з 24 грудня 2020 року.
7. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року постанову Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року залишено без змін.
8. Не погодившись з указаними судовими рішеннями, ВК Знам`янської міської ради оскаржив їх до Верховного Суду.
9. У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про виконання судового рішення у справі №389/3078/16-а про поновлення її на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу. З метою виконання указаного судового рішення, 22 вересня 2021 року Знам`янською міською радою прийнято рішення №624 про затвердження структури апарату міської ради та її виконавчого комітету, виконавчих органів міської ради з 01 січня 2022 року.
9.1. 03 грудня 2021 року позивачка подала заяву про припинення її повноважень як керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету з січня 2022 року.
10. Постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 16 грудня 2021 року судові рішення у справі №389/3078/16-а(2-а/389/95/16) змінено шляхом викладення їхніх мотивувальних частин в редакції постанови Верховного Суду, а в іншій частині рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
11. Рішенням Знам`янської міської ради від 17 грудня 2021 року №840 повноваження керуючого справами (секретаря) виконкому ОСОБА_1 достроково припинено з 05 січня 2022 року, а 06 січня 2022 року ВК Знам`янської міської ради видано розпорядження №6-к "Про поновлення на посаді ОСОБА_1", яким її поновлено на посаді начальника відділу кадрової роботи Знам`янської міської ради з 25 жовтня 2016 року на виконання судових рішень у справі №389/3078/16-а(2-а/389/95/16).
12. У зв`язку з тим, що судове рішення про поновлення на роботі не виконувалося відповідачем протягом тривалого періоду та за відсутності поважних причин, позивачка в порядку статті 236 КЗпП України звернулася до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 13 травня 2017 року по 05 січня 2022 року.
13. Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі..
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВК Знам`янської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року у справі № 389/3078/16-а (2-а/389/95/16) за період з 13 травня 2017 року по 05 січня 2022 року в сумі 875117,37 грн, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. В іншій частині позову відмовлено.
14. Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягало негайному виконанню, проте було виконане відповідачем лише у січні 2022 року. Тому вимога позивачки про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 13 травня 2017 року по 05 січня 2022 року є обґрунтованою. Разом з тим, під час обчислення суми ОСОБА_1 допустила помилку, тому суд здійснив перерахунок суми стягнення самостійно.
15. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції, а позов задоволено частково. Стягнуто з ВК Знам`янської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 травня 2017 року у справі №389/3078/16-а (2-а/389/95/16) за період з 13 травня 2017 року по 04 липня 2017 року в сумі 16590,73 грн, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. В іншій частині позову відмовлено.
16. Перевіряючи рішення суду першої інстанції і скасовуючи його, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідальність за затримку виконання судового рішення за своєю суттю є компенсаційним заходом стосовно органу, який незаконно звільнив працівника. Водночас має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця. Ураховуючи те, що постановою суду апеляційної інстанції від 04 липня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції від 12 травня 2017 року, то з квітня 2017 року відповідач не мав обов`язку щодо виконання судового рішення про поновлення позивачки на посаді з 04 липня 2017 року по 20 січня 2021 року (до дати прийняття судом касаційної інстанції судового рішення). Крім того, з січня 2020 року позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем по дату поновлення на посаду за судовим рішенням і подала заяву про звільнення з цієї посади лише у грудні 2021 року. Тому позов підлягає підлягає задоволенню за період з 13 травня по 04 липня 2017 року.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
17. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
17.1. Заявниця зазначила, що вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції застосував положення статті 236 КЗпП України у поєднанні з приписами статті 235 КЗпП України та статті 371 КАС України, статей 65 та 76 Закону України "Про виконавче провадження" без урахування висновків Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права викладених в постановах від 17 червня 2020 року у справі №521/1892/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №480/69/19, від 16 березня 2021 року у справі №140/2819/19, від 12 жовтня 2021 року у справі ;813/2837/18, від 25 вересня 2019 року у справі №813/4668/16, від 05 березня 2020 року у справі №280/360/19, від 24 грудня 2020 року у справі №807/2434/15, від 11 лютого 2021 року у справі №360/4491/19, від 20 лютого 2019 року у справі №758/15415/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі №592/4332/17, від 13 лютого 2020 року у справі №812/1336/17, від 21 жовтня 2021 року у справі №640/19103/19, від 22 грудня 2022 року у справі №620/219/21, від 09 листопада 2022 року у справі №640/10445/21, від 21 січня 2019 року у справі №760/9521/15-ц, від 30 вересня 2019 року у справі №2340/4462/18, від 24 вересня 2021 року у справі №640/755/19, від 31 липня 2019 року у справі №813/593/17, від 24 вересня 2019 року у справі 826/16191/17, від 03 жовтня 2019 року у справі ;804/8042/17, від 20 червня 2018 року у справі №826/808/16, від 23 жовтня 2019 року у справі №826/9155/16, від 13 травня 2020 року у справі №826/1001/16.
17.2. Так, за правилами частини першої статті 370 КАС України судове рішення, що набрало законної сили є обов`язковим для всіх учасників справи і відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у правовідносинах публічної служби виконуються негайно. Недотримання роботодавцем цих правил є підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої статтею 236 КАС України.
17.3. У касаційній скарзі заявниця також наголошує, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишився той факт, що справа №389/3078/16-а (2-а/389/95/16) тривалий час перебувала на розгляді в суді касаційної інстанції, через що вона протягом цього часу була незаконно позбавлена можливості виконувати свою роботу з незалежних від неї причин. Разом з тим, після перегляду цієї справи Верховним Судом і скасування рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції про поновлення її на посаді все ж набрало законної сили й підлягало обов`язковому негайному виконанню з дня його прийняття по дату фактичного виконання відповідачем.
18. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Підставою відкриття касаційного провадження стала необхідність перевірки відповідності висновків суду апеляційної інстанції на предмет урахування ним висновків Верховного Суду, сформованих у вище указаних справах щодо застосування положень статті 236 КЗпП України у поєднанні з приписами статті 235 КЗпП України та статті 371 КАС України, статей 65 та 76 Закону України "Про виконавче провадження" у подібних правовідносинах.
19. У відзиві на касаційну скаргу ВК Знам`янської міської ради просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін. Відповідач зазначає, що починаючи з 04 липня 2017 року по 15 червня 2021 року рішення суду першої інстанції про поновлення позивачки на посаді було скасоване, а отже, відповідач не мав правових підстав для його виконання. Також, на момент прийняття постанови Верховного Суду від 20 січня 2021 року ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з відповідачем на виборній посаді до 05 січня 2022 року, тому в цей період судове рішення ВК Знам`янської міської ради не виконувалося з поважних причин. За таких обставин, відсутні підстави для застосування приписів статті 236 КЗпП України в указані періоди.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
20. Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Відповідно до частин першої та шостої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
20. Частина перша статті 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.