ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 585/2217/22
провадження № 51-3741 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 31 січня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022200470000275, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Бестюбе Целіноградської області Республіки Казахстан, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 жовтня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 119 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК України покарання.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 січня 2023 рокувирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 01 липня 2022 року, приблизно о 08 год, разом зі своїм малолітнім племінником ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, здійснювали постріли з пневматичної гвинтівки марки HATSAN моделі MOD 90 MAGNYM, калібру 4,5 мм, № НОМЕР_1, перебуваючи у дворі господарства за місцем проживання засудженого за адресою: АДРЕСА_1 . Цього ж дня, близько 08:10 год останній зайшов до приміщення коридору будинку, а ОСОБА_8, залишившись перед сходами ґанку, утримуючи в руках пневматичну гвинтівку, зарядив кулю в ствол пневматичної гвинтівки, вимкнув автоматичний запобіжник гвинтівки, після чого, попередньо не переконавшись у тому, що в напрямку пострілу немає людей, натиснув на спусковий гачок та здійснив один постріл в напрямку приміщення коридору будинку, де у цей час перебував малолітній потерпілий ОСОБА_7 .
Здійснюючи постріл, ОСОБА_8 не передбачав можливості настання наслідків у вигляді смерті малолітнього потерпілого ОСОБА_7, хоча повинен був і реально міг їх передбачити, зокрема не переконався у відсутності останнього на лінії вогню і завдяки цьому будучи впевненим, що внаслідок пострілу у тому напрямі не настануть наслідки у вигляді смертельного травмування потерпілого.
Внаслідок пострілу з пневматичної гвинтівки, малолітній потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, у вигляді відкритої проникаючої травми грудної клітки з ушкодженням тканин та судин лівої легені, що супроводжувалося розвитком масивної крововтрати. Тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої травми грудної клітки знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті та мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості. Вважає, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, не обґрунтував прийнятого рішення належним чином та не врахував належним чином тяжкості вчиненого з необережності кримінального правопорушення, а також настання невідворотності наслідків, які настали у виді смерті потерпілого, а тому не було підстав для застосування положень ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням. Крім того стверджує, що апеляційний суд, відповідно до положень ст. 419 КПК України, в мотивувальній частині свого рішення повинен був зазначати встановлені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального провадження, проте цього не було зроблено, оскільки були викладені фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, які не були предметом розгляду даного кримінального провадження. За таких обставин, на думку прокурора, постановлене судове рішення апеляційним судом не відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК України та підлягає скасуванню.
Під час касаційного розгляду прокурор частково підтримав подану касаційну скаргу в частині істотного порушення вимог кримінального процесуального закону щодо змісту мотивувальної частини ухвали, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та направити кримінальне провадження на новий судовий розгляд у суд апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та правильність кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 119 КК України в касаційній скарзі прокурора не оспорюються.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку. Вона повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Законність ухвали апеляційного суду - це його сувора відповідність приписам матеріального та процесуального права. Законною може бути лише та ухвала суду апеляційної інстанції, яка постановлена при неухильному дотриманні процесуального закону на всіх стадіях кримінального процесу.
Положеннями статей 370, 419 КПК України передбачено, що ухвала апеляційного суду має бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.