Постанова
Іменем України
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 195/1393/20
провадження № 61-4398св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ;
відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ;
третя особа за зустрічним позовом - акціонерне товариство "Альфа-Банк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Сенс Банк";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Сенс Банк" на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2022 року у складі судді Кондус Л. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнила в процесі розгляду справи, до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з 17 червня 1988 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року у справі № 195/1201/17. В період шлюбу сторони спорудили житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на житловий будинок від 24 лютого 2000 року, виданим на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Томаківського району від 16 лютого 2000 року та зареєстрованим Марганецьким міжміським бюро технічної інвентаризації за № 13-173.
У 1999 році ОСОБА_2 приватизував земельну ділянку загальною площею 0,52 га (присадибну земельну ділянку площею 0,15 га та земельну ділянку площею 0,37 га для ведення особистого селянського господарства), розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ДП № 000411 від 01 грудня 1999 року, виданим на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішень Виконавчого комітету Томаківської селищної ради від 13 січня 1999 року № 1, від 17 листопада 1999 року № 196.
Відповідно до звіту про незалежну експертну оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3, вартість житлового будинку, що є об`єктом права спільної сумісної власності, складає 75 000 грн; земельних ділянок площею 0,15 га - 6 000 грн, площею 0,37 га - 14 800 грн.
Враховуючи викладене, оскільки сторони не можуть дійти згоди щодо поділу у добровільному порядку спільно нажитого майна, то ОСОБА_1 просила:
- визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухоме майно - домоволодіння та земельні ділянки загальною площею 0,52 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, набуті ними під час перебування у шлюбі;
- в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на 1/2 частки житлового будинку літ. "А" загальною площею 179,1 кв. м, житловою площею 102,9 кв. м, з надвірними спорудами - літньою кухнею літ. "Б", погрібом літ. "В", гаражем літ. "Г", сараєм літ. "Д", 1/2 частки земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної земельної ділянки) та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,37 га для ведення особистого селянського господарства, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;
- в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на 1/2 частки житлового будинку літ. "А" загальною площею 179,1 кв. м, житловою площею 102,9 кв. м, з надвірними спорудами - літньою кухнею літ. "Б", погрібом літ. "В", гаражем літ. "Г", сараєм літ. "Д", 1/2 частки земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної земельної ділянки) та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,37 га для ведення особистого селянського господарства, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), про поділ кредитних зобов`язань.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що 10 квітня 2006 року між ним та акціонерно-комерційним банком "Укрсоцбанк" (далі - АКБ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", було укладено договір кредиту № 110/11-0076 (далі - Кредитний договір), за умовами якого він отримав на споживчі цілі кошти в розмірі 21 000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 09 квітня 2016 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 10 квітня 2006 року між ним та банком було укладено договір іпотеки № 110/11-0076, посвідчений нотаріусом Томаківського нотаріального округу Корнієнко Ю. В., предметом якого є будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
24 січня 2008 року між АКБ "Укрсоцбанк" та ним було укладено додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, якою було збільшено суму кредиту до 56 000 доларів США.
10 липня 2009 року між АКБ "Укрсоцбанк" та ним було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, якою було збільшено суму кредиту до 57 737 доларів США з кінцевим терміном повернення до 09 квітня 2021 року.
В подальшому права вимоги за Кредитним договором та договором іпотеки, перейшли від АКБ "Укрсоцбанк" до АТ "Альфа-Банк".
Зі змісту Кредитного договору та додаткових угод до нього вбачається, що кредит було отримано та використано в інтересах сім`ї, на споживчі цілі, та ОСОБА_1 надала свою згоду на укладення цих договорів. Тому Кредитний договір створює обов`язки не лише для нього, але й для другого з подружжя.
За довідкою АТ "Альфа-Банк" від 10 листопада 2020 року № 95006-23.1 залишок боргу за Кредитним договором станом на 10 листопада 2020 року складає: прострочена заборгованість за кредитом - 33 995,10 доларів США; строкова заборгованість за кредитом - 2 220,34 доларів США; прострочені проценти - 38 235,39 доларів США; строкові проценти - 316,87 доларів США; пеня - 64 407,23 доларів США; пеня - 333 891,93 грн.
Оскільки Кредитний договір він уклав під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, то відповідно до положень статті 65 Сімейного кодексу України (далі - СК України), сума отриманого кредиту підлягає розподілу між сторонами.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив розділити зобов`язання за Кредитним договором та додатковим угодам до нього, укладеним між ним та АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", і покласти їх в рівних частинах на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухоме майно - домоволодіння та земельні ділянки, загальною площею 0,52 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, набуті ними під час перебування у зареєстрованому шлюбі. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділено у власність ОСОБА_1 та визнано за нею право власності на 1/2 частки житлового будинку літ. "А" загальною площею 179,1 кв. м, житловою площею 102,9 кв. м, з надвірними спорудами - літньою кухнею літ. "Б", погрібом літ. "В", гаражем літ. "Г", сараєм літ. "Д", 1/2 частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної земельної ділянки) площею 0,15 га та 1/2 частки земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства площею 0,37 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділено у власність ОСОБА_2 та визнано за ним право власності на 11/2 частки житлового будинку літ. "А" загальною площею 179,1 кв. м, житловою площею 102,9 кв. м, з надвірними спорудами - літньою кухнею літ. "Б", погрібом літ. "В", гаражем літ. "Г", сараєм літ. "Д", 1/2 частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної земельної ділянки) площею 0,15 га та 1/2 частки земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства площею 0,37 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 не спростував презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, тому спірне майно підлягає поділу. При цьому частки колишніх чоловіка та дружини у спірному майні є рівними. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд дійшов висновку про недоведеність використання ОСОБА_2 отриманих у кредит коштів в інтересах сім`ї. Водночас, посилаючись на норми статті 23 Закону України "Про іпотеку", суд зазначив, що внаслідок поділу майна між подружжям, ОСОБА_1 окрім 1/2 частини спірного майна отримує також 1/2 частину боргових зобов`язань ОСОБА_2 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" залишено без задоволення, а рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1, тому апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення лише в цій частині. Після визнання за ОСОБА_1 права власності на частину майна, що перебуває в іпотеці, іпотека не припинилася, остання набула статусу іпотекодавця і несе всі його обов`язки за іпотечним договором, у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки. Тому доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваним рішенням порушено права АТ "Альфа-Банк" є безпідставними. Будь-яких доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду в оскарженій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21 березня 2023 року акціонерне товариство "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк"), яке є правонаступником акціонерного товариства "Альфа-Банк", подало до Верховного Суду касаційну скаргуна рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю.
Касаційна скарга АТ "Сенс Банк" подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16, в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 654/1528/17, від 03 березня 2019 року у справі № 317/3272/16, від 03 квітня 2019 року у справі № 726/831/15, від 20 травня 2019 року у справі № 461/12463/15-ц, від 01 серпня 2019 року у справі № 638/8669/18, від 14 серпня 2019 року у справі № 500/4169/15-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 183/5223/16-ц, від 21 вересня 2021 року у справі № 161/5198/20-ц, а також - не дослідили зібрані у справі докази.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі, витребувано її матеріали з Томаківського районного суду Дніпропетровської області, а також зупинено виконання рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
01 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що позов ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, що перебуває в іпотеці, спрямований не на захист нібито порушених прав та вирішення спору, а на уникнення сплати боргів з боку відповідача в цій справі, що прямо суперечить статтям 13, 16, 386, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до умов іпотечного договору банком було прийнято рішення про позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки, в порядку, передбаченому статті 37 Закону України "Про іпотеку", внаслідок чого 22 грудня 2021 року за рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Мельник О. В, АТ "Альфа-Банк" набуло право власності на предмет іпотеки - житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 грудня 2021 року № 292478447 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15 лютого 2022 року № 299594595.
Отже, на час ухвалення рішення судом першої інстанції право власності на спірне майно належало АТ "Альфа-Банк" та не могло бути поділено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, так як не було предметом їх спільної сумісної власності.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шашликов Д. Г. подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законним та обґрунтованим, підстави для їх скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 17 червня 1988 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року у справі № 195/1201/17.
Відповідно до свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 24 лютого 2000 року, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Томаківського району від 16 лютого 2000 року та зареєстрованим Марганецьким міжміським бюро технічної інвентаризації за № 13-173, ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
05 квітня 2006 року на ім`я власника ОСОБА_2 було виготовлено технічний паспорт на домоволодіння індивідуального житлового фонду за вищевказаною адресою.
На підставі рішень Виконавчого комітету Томаківської селищної ради від 13 січня 1999 року № 1, від 17 листопада 1999 року № 196, на ім`я ОСОБА_2 було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ДП № 000411 від 01 грудня 1999 року, а саме на земельну ділянку загальною площею 0,52 га (присадибну земельну ділянку площею 0,15 га та земельну ділянку площею 0,37 га для ведення особистого селянського господарства), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
10 квітня 2006 року між ОСОБА_2 та АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", було укладено Кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_2 отримав на споживчі цілі кредит в розмірі 21 000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 09 квітня 2016 року.
24 січня 2008 року між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, якою було збільшено суму кредиту до 56 000 доларів США.
В пункті 1.3 вищевказаної додаткової угоди № 1 до Кредитного договору його сторони погодили, що в якості забезпечення позичальником виконання зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, кредитор укладає в день укладення цього договору з позичальником іпотечний договір, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 353 500 грн. Іпотечний договір підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, обтяження нерухомого майна іпотекою - реєстрації в Державному реєстрі іпотек у встановленому порядку, а на відчуження нерухомого майна нотаріусом накладається заборона. Вказана додаткова угода № 1 до Кредитного договору укладена за згодою дружини іпотекодавця - ОСОБА_1, яка викладена у відповідній заяві.
10 липня 2009 року між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, якою було збільшено суму кредиту до 57 737 доларів США та визначено кінцевий термін повернення до 09 квітня 2021 року.
З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 грудня 2021 року № 292478447, від 15 лютого 2022 року № 299594595 та від 15 лютого 2022 року № 299597314 вбачається, що на підставі договору іпотеки від 10 квітня 2006 року № 475, додаткової угоди від 24 січня 2008 року № 115 до іпотечного договору, договору про внесення змін від 10 липня 2008 року № 1, засвідчених приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Корнієнко Ю. В., були прийняті рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Мельника О. В.:
- від 24 грудня 2021 року, індексний номер 62564526, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис від 22 грудня 2021 року № 45909643 про право приватної власності АТ "Альфа-Банк" на об`єкт житлової нерухомості загальною площею 179,1 кв. м, житловою площею 102,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку літ. "А", літньої кухні літ. "Б", погріба літ. "В", гаража літ. "Г", сарая літ. "Д";
- від 15 лютого 2022 року, індексний номер 63455348, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис від 10 лютого 2022 року № 46703234 про право приватної власності АТ "Альфа-Банк" на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 1225455100:03:003:2001;
- від 15 лютого 2022 року, індексний номер 63457563, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис від 10 лютого 2022 року № 46703524 про право приватної власності АТ "Альфа-Банк" на земельну ділянку площею 0,37 га, кадастровий номер 1225455100:03:003:2000.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ "Сенс Банк" підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.