Постанова
Іменем України
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 208/4667/20
провадження № 61-6229св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей виконавчого комітету Кам`янської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Таліпова Альона Георгіївна на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 28 березня 2023 рокуу складі колегії суддів: Єлізаренко І. А.,
Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Позов обґрунтований тим, що сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3 .
Відносини між сторонами погіршилися та відповідач вирішив проживати
у своїх батьків у м. Кам`янське.
У березні 2020 року ОСОБА_2 запропонував їй, щоб дочка проживала
з ним на час дії карантину. Вона не заперечувала, оскільки відповідач
є батьком дитини, а його батьки добре ставляться до своєї онуки.
Однак потім вона зрозуміла, що ОСОБА_2 ввів її в оману щодо тимчасового проживання дочки з ним.
Пізніше її викликали до Служби у справах дітей з метою вирішення питання про визначення місця проживання дитини з відповідачем за адресою проживання його батьків.
Відповідач не виходив на зв`язок, перестав спілкуватися з нею, не дозволяв поговорити з дочкою навіть по телефону.
Посилаючись на викладене, позивач просила суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір`ю ОСОБА_1 за адресою її проживання:
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 липня 2021 року у позові відмовлено.
Суд першої інстанції, з огляду на ставлення батька до дитини, належне виконання ним своїх батьківських обов`язків, наявність у відповідача облаштованого житла для дочки, а також з урахуванням висновку органу опіки та піклування який вважав доцільним визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 із батьком, дійшов висновку про відмову в позові.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
від 22 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 .
Враховуючи ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я, інтереси дитини, яка бажає проживати разом із матір`ю, апеляційний суд дійшов висновку про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 із матір`ю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат
Таліпова А. Г., просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2023 року до Верховного Суду через систему "Електронний Суд"
представник ОСОБА_2 - адвокат Таліпова А. Г. подала касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2023 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі,
у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2023 року відмовлено та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Верховного Суду від 02 серпня 2023 року, у зв`язку із звільненням
у відставку судді ОСОБА_4, суддею доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суд застосував норми права без урахування висновків викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 127/15879/17-ц,, від 07 серпня 2019 року у справі № 635/382/17-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 523/13088/17, від 13 квітня 2020 року у справі № 531/300/18-ц, від 21 травня 2020 року
у справі № 587/2134/17, від 14 липня 2020 року у справі № 127/28537/18,
від 16 листопада 2020 року у справі № 313/310/18, від 21 липня 2021 року
у справі № 404/3499/17, від 22 грудня 2021 року у справі № 204/8432/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував частину другу статті 161 СК України, згідно з якою орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
ОСОБА_1 не працює, а її єдиним доходом є матеріально допомога на іншу дитину.
Апеляційний суд не дослідив питання можливості матері забезпечувати всебічний розвиток дитини і достатній рівень життя, не дослідив питання соціальних зв`язків дитини, яка із лютого 2019 року проживає разом
з батьком, навчається в ліцеї, має коло своїх друзів, однокласників з якими спілкується та проводить вільний час. У дитини вже склався звичний уклад життя під піклуванням батька та за його місцем мешкання.
З матір`ю дитина бачиться лише на ігрових майданчиках та в розважальних центрах, не проводить час за місцем проживання матері, жодного разу
за чотири роки не залишалась на ночівлю в матері.
Не було досліджено питання чи є у дитини будь-які соціальні зв`язки за місцем мешкання матері, чи є у неї там друзі та знайомі, чи не буде для дитини зміна її місця проживання розірванням вже встановлених зв`язків, оскільки психологічна експертиза щодо стану дитини не проводилась.
Апеляційний судом не з`ясовано питання щодо участі матері дитини
в її шкільному житті, чи проявляє вона інтерес до навчання дочки, чи відвідує школу дитини, чи має спілкування з класним керівником щодо успішності дитини, чи цікавиться відносинами дочки зі своїми однолітками та однокласниками.
Посилання апеляційного суду на те, що з матір`ю проживає старша дочка не відповідає дійсності, оскільки, фактичним місцем проживання цієї дитини
є місце проживання баби (матері ОСОБА_1 ), яка і займається її вихованням, лікуванням та утриманням.
Крім того, судом апеляційної інстанції не досліджено питання щодо можливої зміни дитини навчального закладу у разі визначення місця проживання дитини з матір`ю.
Апеляційним судом не враховано характеристику видану дитячим садком
№ 14 "Берізка", де зазначено, що з першого дня відвідування дитиною садку, а саме з 25 березня 2019 року та на день надання довідки 18 травня 2020 рік, мати не відвідувала дитину у дитячому садку, не цікавилась її перебуванням та не спілкувалась з нею.
Суд апеляційної інстанції не встановлював обставини, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини з матір`ю матиме більш позитивний вплив на дитину, ніж її проживання разом із батьком,
у звичному для неї середовищі.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками записані ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .
Сторони у справі проживають окремо, дитина проживає разом із батьком.
ОСОБА_5 має неповнолітню дочку ОСОБА_6, 2008 року народження, батьком якої є ОСОБА_7 шлюб з яким розірвано.
Рішенням Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 26 червня
2020 року місце проживання малолітньої ОСОБА_3 визначено разом
із батьком ОСОБА_2 за адресою:
АДРЕСА_2 .
Відповідно до акта обстеження умов проживання від 25 липня 2019 року за місцем проживання ОСОБА_2 (
АДРЕСА_2 ) комісія Служби у справах дітей встановила, що за вказаною адресою умови проживання задовільні, дитина забезпечена всім необхідним та більшість часу проживає із батьком за цією адресою.
Згідно з актом обстеження умов проживання від 07 липня 2020 року за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою:
АДРЕСА_1 комісія Служби у справах дітей встановила, що за вказаною адресою умови проживання задовільні.
Відповідно до витягу з протоколу № 9 засідання комісії з питань захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Кам`янської міської ради 15 вересня 2020 року, вирішено про те, що визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 є недоцільним.
Згідно з висновком Виконавчого комітету Кам`янської міської ради
від 25 вересня 2020 року за вих. № 8вих-20/674 орган опіки та піклування, враховуючи інтереси дитини, вважає недоцільним визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська від 20 грудня 2000 року, ОСОБА_1 є співвласником квартири
АДРЕСА_1, де і зареєстрована.
Малолітня дитина ОСОБА_3 зареєстрована разом із матір`ю.
ОСОБА_2 є співвласником квартири
АДРЕСА_2 .
Згідно з довідкою, наданою директором КЗ "ДНЗ (ясла-садок) № 14 "Берізка" від 22 червня 2020 року, ОСОБА_3 відвідувала заклад за місцем її проживання з батьком.
Судовим наказом, який виданий 23 липня 2020 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі
№ 207/1780/20, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
14 серпня 2020 року постановою державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 62820417 з примусового виконання судового наказу, виданого 23 липня 2020 року Баглійським районним судом
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі № 207/1780/20.
Станом на 31 жовтня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним судовим наказом зі сплати аліментів на утримання малолітньої
ОСОБА_3 становила 9 323,16 грн.
Згідно з довідкою від 20 жовтня 2020 року ОСОБА_2 працює
в ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" сортувальником-здавальником металу та отримав дохід із квітня 2020 року до вересня
2020 року включно у розмірі 65 794,55 грн.
Відповідно до характеристики, яка надана 16 листопада 2020 року директором КЗ "ДНЗ (ясла-садочок) № 14 "Берізка" Губенко Т. О. та вихователем ОСОБА_8, ОСОБА_3 відвідує дитячий заклад, проживає в неповній сім`ї з батьком, дідусем та бабусею; дитина доглянута та охайна; тато забезпечує її всім необхідним, оплату за харчування дитини своєчасно оплачує тато.
Рішенням від 25 листопада 2020 року за № 735 Виконавчий комітет Кам`янської міської ради вирішив визначити ОСОБА_1 порядок зустрічей з малолітньою дочкою ОСОБА_3 : понеділок, середа та п`ятниця щотижня з 16.00 до 19.00 год; щосуботи з 10.00 до 19.00 год
у присутності батька дитини ОСОБА_2 до моменту набрання законної сили рішенням суду про визначення місця проживання дитини.
Відповідно до талону-повідомлення Єдиного обліку від 10 грудня 2020 року № 24255 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію 10 грудня 2020 року до Чергової служби Камянського ВП надійшла заява від ОСОБА_1, яка просить вжити заходи до ОСОБА_2, який не виконує рішення Камянської міської ради від 25 листопада 2020 року № 735 та перешкоджає побаченню з дитиною.
Звернення ОСОБА_1 від 10 грудня 2020 року розглянуто та відповідно до довідки, яка складена ДОП СП Камянського ВП ГУНП
у Дніпропетровській області 16 грудня 2020 року перевірку закінчено
у зв`язку з відсутністю складу кримінального чи адміністративного правопорушення, з батьками проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання батьківських обов`язків.
На час розгляду справи апеляційним судом, ОСОБА_3 навчається
у першому класі КЗ "Ліцей № 5 ім. Г. Романової" Кам`янської міської ради.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.