Постанова
Іменем України
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 722/479/22
провадження № 61-6429св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 09 листопада 2022 року в складі судді Ратушенка О. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 лютого 2023 року в складі колегії суддів: Половінкіна Н. Ю., Височанської Н. К., Одинака О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" (далі - АТ КБ "Приват Банк", банк) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що між ним та закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приват Банк", правонаступником якого є АТ КБ "Приват Банк", укладений кредитний договір від 02 вересня 2008 року № E/V082833/01, виконання якого забезпечено договором іпотеки, укладеним між банком та ОСОБА_3 і ОСОБА_2, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 30 липня 2015 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 08 жовтня 2015 року, з нього на користь банку стягнуто заборгованість в сумі 51 635,80 дол. США.
На його звернення до банку із заявою про реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором йому відмовлено з тих підстав, що кредит не є споживчим, наданий фізичній особі-підприємцю за програмою мікрокредитування підприємницької діяльності.
Вважаючи таку відмову незаконною та посилаючись на відповідність його звернення зазначеним у пункті 7 розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" критеріям, позивач просив суд:
- визнати дії АТ КБ "Приват Банк" щодо відмови у проведенні реструктуризації заборгованості, яка виникла за договором кредиту від 02 вересня 2008 року № E/V082833/01, протиправними;
- зобов`язати АТ КБ "Приват Банк" провести реструктуризацію заборгованості за договором від 02 вересня 2008 року № E/V082833/01 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті".
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 09 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 20 лютого 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій констатували, що наданий ОСОБА_1 кредит є споживчим, оскільки кошти за цим договором були надані позичальнику на споживчі цілі (пункт 1.4. договору) і він мав право на реструктуризацію заборгованості на підставі положень Закону України "Про споживче кредитування".
Відмовляючи у задоволенні позову, суди дійшли висновків про відсутність підстав для проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом через ненадання позичальником ОСОБА_1 необхідних для проведення реструктуризації документів, визначених підпунктом 4 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".
Водночас суди констатували, що незазначення у заяві ОСОБА_1 про проведення реструктуризації зобов`язань від 10 липня 2021 року відомостей про смерть ОСОБА_3 позбавляє банк можливості перевірити правомірність надання розширеної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У квітні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 18 березня 2020 року справа № 129/1033/13, постановах Верховного Суду від 18 листопада 2019 року справа № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року справа № 917/2101/17, від 21 вересня 2022 року справа № 645/5557/16-ц, від 02 червня 2022 року справа № 602/1455/20, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що на момент подання заяви від 10 липня 2021 року ОСОБА_1 про проведення реструктуризації ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, не міг мати статусу ні позичальника, ні майнового поручителя, ні членом сімʼї позичальника (майнового поручителя), оскільки чинне законодавство не передбачає наділення правоздатності померлої особи.
Посилання банку та судів попередніх інстанцій щодо необхідності зазначення у заяві про проведення реструктуризації заборгованості відомостей про ОСОБА_3 є безпідставною та такою, що не ґрунтується на вимогах законодавства, враховуючи, що згідно із свідоцтвом про прийняття спадщини єдиним власником квартири стала ОСОБА_2, відомості про яку були зазначені у заяві ОСОБА_1 від 10 липня 2021 року.
Також зазначає, що така підстава відмови від проведення реструктуризації як ненадання усіх передбачених законом документів виникла лише під час розгляду справи в суді першої інстанції та була зазначена банком у відзиві на позовну заяву.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приват Банк", правонаступником якого є АТ КБ "Приват Банк", укладений кредитний договір від № E/V082833/01, виконання якого забезпечено договором іпотеки, укладеним між банком та ОСОБА_3 і ОСОБА_2, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 1.4. кредит надається на наступні цілі: споживчі цілі.
У заявці на одержання кредиту позичальник вказав, що метою отримання кредиту є побудова пункту технічного обслуговування (а. с. 73).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину після його смерті прийняла ОСОБА_3 (свідоцтво про право на спадщину BPH/354731 від 07 грудня 2011 року).
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 30 липня 2015 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 08 жовтня 2015 року, з ОСОБА_1 на користь банку стягнуто заборгованість в сумі 51 635,80 дол. США (справа № 722/605/15-ц).
10 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "Приват Банк" із заявою про проведення реструктуризації вказаної заборгованості, до якої додав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, довідку про реєстрацію місця проживання особи та витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, довідку про доходи ОСОБА_1, відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податку стосовно ОСОБА_4, довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи ОСОБА_5, довідку, видану ОСОБА_2 про отриману пенсію в разі втрати годувальника, копії паспорта та довідок про присвоєння РНОКПП позичальника, членів його сімʼї та майнового поручителя.
На повторне звернення від 29 вересня 2021 року банк телефоном повідомив заявника про відмову у розгляді заяви з тих підстав, що кредит не є споживчим, наданий фізичній особі-підприємцю за програмою мікрокредитування підприємницької діяльності.
АТ КБ "Приват Банк" направив ОСОБА_1 повідомлення від 12 січня 2022 року № 20.1.0.0.0/7-21221/29437 про відмову у проведенні реструктуризації, оскільки кредит не є споживчим, ОСОБА_1 у заявці на одержання кредиту зазначив цільовим використанням кредитних коштів "побудову пункту технічного обслуговування".
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржувані судові рішення відповідають з таких підстав.
Предметом справи, що переглядається є визнання незаконною бездіяльність банку у непроведенні реструктуризації заборгованості ОСОБА_1, яка виникла за договором кредиту від 02 вересня 2008 року № E/V082833/01 та зобовʼязання банку провести вказану реструктуризацію відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про споживче кредитування", передбачено, що метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.
Стаття 3 Закону України "Про споживче кредитування" визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.
13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" № 1381-IX, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року (далі - Закон № 1381-IX).
Цим законом внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування", а саме Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 7 згідно із Законом від 13 квітня 2021 року № 1381-IX.
Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України.
Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:
- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);