Постанова
Іменем України
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 369/4002/21
провадження № 61-12892св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство "Сігма",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року у складі судді Волчка А. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня
2022 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року Приватне підприємство "Сігма" (далі - ПП "Сігма") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (далі - ТОВ "ФК "Профкапітал") про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Позов мотивований тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від
19 січня 2009 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Київський м`ясопереробний завод" (далі - ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод") і ПП "Сігма", є власником нежитлових будівель, а саме: адміністративного корпусу під літерою "А" загальною площею 850,9 кв. м та виробничого корпусу під літерою "Б" загальною площею 2 806,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачу стало відомо, що 21 грудня 2017 року відбувся аукціон з продажу майна підприємства-банкрута - ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод". Аукціон, визнано таким, що відбувся. Об`єктом продажу був цілісний майновий комплекс ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод" за адресою: вул. Промислова, 9,
м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, який включає майно, що обліковується на балансі ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод" (об`єкти нерухомості, земельні ділянки, рухоме майно, автомобілі - згідно з переліком, наведеним у оголошенні про проведення аукціону). Ціна продажу становила 642 950,78 грн без ПДВ. Переможцем аукціону (покупцем) став ОСОБА_1 .
Водночас до складу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод", який було реалізовано на торгах, також увійшло майно, що належить ПП "Сігма".
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка від 08 лютого 2021 року № 243505647) право власності на нерухоме майно за адресою:
АДРЕСА_1 , в тому числі і те, власником якого є позивач, а саме: адміністративний корпус (літ. "А") загальною площею
850,9 кв. м та виробничий корпус (літ. "Б") загальною площею 2 806,0 кв. м, зареєстровано за ТОВ "ФК "Профкапітал" і ОСОБА_1 .
Позивач наголошував, що спірне нерухоме майно вибуло із його володіння на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 08 липня 2015 року,
яка у подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 05 липня
2018 року. Тому майно вибуло поза волею власника, що відповідно до статті
388 ЦК України є підставою для його витребування з незаконного володіння відповідачів.
ПП "Сігма" просило витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Профкапітал" нерухоме майно: адміністративний корпус (літ. "А") загальною площею 850,9 кв. м та виробничий корпус (літ. "Б") загальною площею 2 806,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від
15 червня 2022 року, позов ПП "Сігма" задоволено.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 і ТОВ "ФК "Профкапітал" на користь ПП "Сігма" нерухоме майно: адміністративний корпус (літ. "А") загальною площею 850,9 кв. м та виробничий корпус (літ. "Б") загальною площею 2 806,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнено з ОСОБА_1, ТОВ "ФК "Профкапітал" на користь ПП "Сігма" пропорційно судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.
При задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що законним власником спірного нерухомого майна є ПП "Сігма", майно вибуло поза волею позивача, а належних та достовірних доказів щодо знищення належних позивачу будівель до суду не надано. За таких обставин суди попередніх інстанцій зробили висновок, що право позивача підлягає захисту у спосіб витребування спірного нерухомого майна
з незаконного володіння відповідачів.
Аргументи учасників справи
У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду
з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна мотивована тим, що:
можливість застосування такого способу захисту права власності як витребування майна з чужого володіння згідно з нормами статей 387, 388 ЦК України перебуває у прямій залежності від існування майна в натурі на момент подання позову, в іншому випадку застосуванню підлягають зобов`язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень глави 83 ЦК України. Суди попередніх інстанцій не перевірили факт існування спірного майна в натурі на момент подання позову, що є обов`язковою передумовою для застосування положень статей 387, 387 ЦК України;
майно продане у справі про банкрутство не може бути витребуване від добросовісного набувача незалежно від того, чи вибуло воно з володіння власника (банкрута) за його волею або поза його волею, оскільки такий продаж ототожнюється із продажем, встановленим для виконання судових рішень. Для незастосування норми частини другої статті 388 ЦК України необхідна наявність судового рішення про визнання торгів недійсними, незважаючи на визнання недійсним першого із договорів, предметом яких було відчуження спірного майна до набуття боржником відповідного права власності на нього. У цій справі спірне майно набуто ОСОБА_1 за результатами аукціону з продажу майна підприємства-банкрута - ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод", який відбувся 21 грудня 2017 року. Оскільки набуття спірного майна відповідачем відбулось внаслідок реалізації майна у справі про банкрутство, а торги недійсними не визнавались, то можливість витребування у нього такого майна виключається згідно з прямою забороною норм закону;
суди не давали оцінку добросовісності / недобросовісності набуття спірного майна ОСОБА_1, а також можливості застосування положень статті 388 ЦК України, як наслідок, безпідставно, всупереч вимогам закону втрутились
у його право на мирне володіння майном.
У лютому 2023 року від представника ПП "Сігма" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення,
а оскаржені рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що:
суди попередніх інстанцій надали належну оцінку доводам та спростували твердження про нібито знищення (зруйнування) спірного нерухомого майна. Належних та допустимих доказів того, що припинення речових прав на спірне нерухоме майно було зареєстровано в Державному реєстрі відповідно до норм статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пункту 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також доказів на підтвердження факту власне знищення майна, до суду не надано;
вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але у подальшому скасованого, вважається таким, що мало місце поза його волею;
Велика Палата Верховного Суду зробила однозначний висновок щодо застосування частини другої статті 388 ЦК України під час вирішення питання витребування (повернення) майна, яке було продане під час процедури банкрутства, вказавши, що для витребування майна від набувача не потрібно визнавати недійсним аукціон з продажу майна боржника в процедурі банкрутства, відступивши від правової позиції, викладеної у постанові від 27 червня 2018 року у справі 201/15400/16-ц, на яку посилається скаржник;
доводи про те, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки добросовісності / недобросовісності набуття спірного майна є безпідставними.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2022 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій, відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження представник ОСОБА_1 зазначав пункт
1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку), а також пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 19 січня 2009 року між ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод" і ПП "Сігма" укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель (адміністративний корпус) під літерою "А" загальною площею 850,9 кв. м та (виробничий корпус) під літерою "Б" загальною площею 2 806,0 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір купівлі-продажу від 19 січня 2009 року посвідчено державним нотаріусом Першої Київської обласної нотаріальної контори Дудкіною Н. В. за реєстровим номером 1-8 та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за номером 3307780.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09 лютого 2010 року порушено провадження у справі № Б11/013-10 про банкрутство ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08 липня 2015 року у справі № Б11/013-10, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2018 року, заяву Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19 січня
2009 року та повернуто сторони у первинний стан, який існував до укладення договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 19 січня 2009 року.
Постановою Верховного Суду від 05 липня 2018 року касаційну скаргу ПП "Сігма" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2018 року та ухвалу Господарського суду Київської області від
08 липня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11 грудня 2018 року у справі № Б11/013-10, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 вересня 2019 року, у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління
ДФС у Київській області від 02 червня 2015 року № 1152/9/10-13-10-09 до
ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод" і ПП "Сігма" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 19 січня 2009 року відмовлено.
21 грудня 2017 року відбувся аукціон з продажу майна підприємства-банкрута - ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод". Аукціон було визнано таким, що відбувся. Об`єктом продажу є цілісний майновий комплекс ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод" за адресою: вул. Промислова, 9, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, що включає майно, яке знаходиться на балансі ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод" (об`єкти нерухомості, земельні ділянки, рухоме майно, автомобілі - згідно з переліком, наведеним у оголошенні про проведення аукціону). Ціна продажу становила 642 950,78 грн без ПДВ. Переможцем аукціону (покупцем) став ОСОБА_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08 лютого 2021 року № 243505647 право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1000210532224, до складу якого входить спірне майно, а саме: адміністративний корпус (літ. "А") загальною площею 850,9 кв. м і виробничий корпус (літ. "Б") загальною площею 2 806,0 кв. м, зареєстровано за: ТОВ "ФК "Профкапітал" (підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21 липня 2020 року № 931, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В.) та ОСОБА_1 (підстава для державної реєстрації: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 23 грудня 2017 року № 5747, видане приватним нотаріусом
Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І. С.).
Позиція Верховного Суду
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови
в позові.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується і розпоряджається належним йому майном на свій розсуд (частина перша статті 317, частина перша статті 319 ЦК України).