ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/1889/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал Кілія" (далі - ТОВ "Зерновий термінал Кілія", позивач, скаржник)
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 (колегія суддів: Аленін О.Ю. (головуючий), Богацька Н.С, Ярош А.І.)
у справі № 916/1889/23
за позовом ТОВ "Зерновий термінал Кілія"
до Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (далі - ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", відповідач)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1. Фонд державного майна України;
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліксир Україна"
про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору/одностороннього розірвання договору.
ВСТУП
Причиною звернення до суду стало питання щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову у справі.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст заявлених вимог
1.1. ТОВ "Зерновий термінал Кілія" звернулося до суду з позовною заявою до ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" від договору про надання послуг від 24.01.2023, укладеного з ТОВ "Зерновий термінал Кілія", що вчинений ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" відповідно до листа від 17.04.2023.
1.1.1. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником певного майна, що розташоване на території портового пункту Кілія, який входить до складу ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", та в якому виконуються всі види вантажно-розвантажувальних робіт. Обмеження доступу до даного рухомого майна шляхом односторонньої відмови відповідача від договору призведе до порушення прав портового оператора ТОВ "Зерновий термінал Кілія".
1.2. Разом із позовною заявою позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання ТОВ "Зерновий термінал Кілія" здійснювати свою портову (стивідорну) діяльність шляхом перевантаження та переміщення вантажу технологічним устаткуванням та автотранспортом ТОВ "Зерновий термінал Кілія", в тому числі автотранспортом, машинам та механізмами, залученими ТОВ "Зерновий термінал Кілія" до виконання своєї операційно-господарської діяльності, - шляхом переміщення по території із використанням об`єктів портової інфраструктури портового пункту Кілія порту "Усть-Дунайськ", за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4, у будь-якому напрямку в залежності від промислової необхідності, відповідно до умов договору про надання послуг по використанню об`єктів портової інфраструктури від 24.01.2023 року - до розгляду даної справи по суті.
1.2.1. В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що ТОВ "Зерновий термінал Кілія" є власником певного рухомого майна, що розташоване на території портового пункту Кілія, який входить до складу порто-пункту Кілія порту "Усть-Дунайськ" та в якому виконуються всі види вантажно-розвантажувальних робіт. Відповідне рухоме майно, а саме: ангар, загальною площею - 521,5 м2; вагова (операторська та вагова платформа), загальною площею - 86 м2; естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, загальною площею - 365 м2, в яку входив будиночок охорони, на підставі договору купівлі-продажу від 19.08.2003 було набуто Грамма O B. у Фірма "Давос" у формі товариства та в подальшому внесено до статутного капіталу ТОВ "Зерновий термінал Кілія".
1.2.2. Позивач вказує, що, оскільки на території причалу № 1 наявні об`єкти, які належать і позивачу, і відповідачу, то неможливо відокремити будь-який об`єкт нерухомості, який самотужки забезпечив би позивачу можливість здійснювати послугу портового оператора, так само і обмежити до нього доступ чи заборонити його використання.
1.2.3. Позивач наголошує, що фактично одностороннім розірванням договору обмежено доступ до рухомого майна, яке належить ТОВ "Зерновий термінал Кілія", а також до причалу № 1, наданого у користування позивачу відповідно до договору від 24.01.2023, обумовлене виконанням вантажно-розвантажувальних робіт та надання послуг із використання причалу контрагентам позивача.
1.2.4. Позивач зауважує, що відповідач здійснював блокування роботи портового оператора ТОВ "Зерновий термінал Кілія", використовуючи при цьому вантажні автомобілі. ТОВ "Зерновий термінал Кілія" підкреслює, що кожного дня товариство втрачає клієнтів, та фактично не може працювати у порто-пункті Кілія порту "Усть-Дунайськ" внаслідок протиправних дій відповідача. Забезпечення позову є єдиною запорукою виконання судового рішення по даній справі, в іншому випадку, навіть позитивне рішення не буде для ТОВ "Зерновий термінал Кілія" як портового оператора підставою відновлення порушеного права. Встановлення саме такого заходу забезпечення позову, на думку позивача, відповідатиме предмету заявленого позову та водночас, не зумовить фактичного вирішення спору по суті, позаяк буде спрямовано виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті позовних вимог.
2. Короткий зміст ухвали про забезпечення позову та оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 у справі №916/1889/23 задоволено заяву позивача про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання ТОВ "Зерновий термінал Кілія" здійснювати свою портову (стивідорну) діяльність шляхом перевантаження та переміщення вантажу технологічним устаткуванням та автотранспортом ТОВ "Зерновий термінал Кілія", в тому числі автотранспортом, машинами та механізмами залученими ТОВ "Зерновий термінал Кілія" до виконання своєї операційно-господарської діяльності,- шляхом переміщення по території із використанням об`єктів портової інфраструктури портового пункту Кілія порту Усть-Дунайськ, за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4, у будь-якому напрямку в залежності від промислової необхідності, відповідно до умов Договору про надання послуг по використанню об`єктів портової інфраструктури від 24.01.2023 №29Д - до розгляду справи по суті.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 у справі №916/1889/23 про забезпечення позову скасовано.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Зерновий термінал Кілія" просило скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 у справі №916/1889/23 та залишити без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 у справі №916/1889/23.
3.2. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 2 частини першої та абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що:
- суд апеляційної інстанції фактично при розгляді законності прийнятої ухвали суду першої інстанції зі справи, порушив вимоги статей 137 та частини першої статті 269 ГПК України, вийшов за межі апеляційного перегляду, надаючи оцінку фактам, які можуть оцінюватися виключно під час розгляду справи по суті, разом з тим розгляд справи по суті ще не відбувся;
- суд апеляційної інстанції не навів всіх мотивів відхилення кожного аргументу, викладеного у відзиві на апеляційну скаргу, чим порушив частину п`яту статті 236, частину першу статті 281 та підпункт "в" пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України і ухвалив необґрунтоване судове рішення; зокрема щодо нетотожності заявлених заходів забезпечення позову та предмету позову (позиція Верховного Суду у постанові від 17.04.2023 зі справи №910/11021/22);
- суд апеляційної інстанції не надав оцінку постанові Верховного Суду зі справи №916/3971/21, яка має преюдиціальний характер для сторін справи, де передбачено обов`язок укладення договору (з ДП "МТП "Усть-Дунайськ" на виконання даного рішення суду), який було незаконно розірвано в односторонньому порядку в даному проваджені, і що фактично відповідач здійснює блокування роботи позивача, і тільки завдяки заходам забезпечення ТОВ "Зерновий термінал Кілія" може продовжувати свою господарську діяльність.
4. Позиція інших учасників справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу.
4.1. Відзивів на касаційну скаргу на адресу Верховного Суду не надходило.
5. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду заяви
5.1. Між сторонами укладено Договір про надання послуг від 24.01.2023 № 29Д (далі - Договір), відповідно до пункту 2.1 якого, предметом цього Договору є визначення взаємних прав і обов`язків сторін надання послуг по використанню об`єктів портової інфраструктури, балансоутримувачем яких є "виконавець", задля забезпечення переміщення вантажу автотранспортом "замовника" до об`єктів портової інфраструктури "виконавця" у зворотному напряму.
5.1.1. Відповідно до пункту 3.2.1 Договору, виконавець зобов`язується забезпечити замовнику цілодобовий, безперешкодний проїзд автотранспорту по об`єктах портової інфраструктури, балансоутримувачем яких є виконавець, розташованих на території ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (портовий пункт Кілія), згідно з попередньою узгодженою письмовою заявкою замовника.
5.1.2. За умовами пунктів 3.4.5 та 3.4.6 укладеного між сторонами Договору, замовник взяв на себе зобов`язання не використовувати інфраструктуру виконавця для розміщення свого майна без погодження з виконавцем та не здійснювати відстій автотранспорту та території виконавця без погодження з ним.
5.1.3. У відповідності до пункту 6.5 названого Договору при порушенні ТОВ "Зерновий термінал Кілія" умов цього Договору, ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" має право в односторонньому порядку відмовитись від зобов`язань надавати послуги за цим договором з подальшим його розірванням, про що зобов`язаний письмово попередити ТОВ "Зерновий термінал Кілія" за 5 календарних днів у вигляді направлення сканкопії письма.
5.2. Листом від 17.04.2023 № 403/01/02-23 відповідач повідомив позивача про дострокове розірвання Договору з 22.04.2023 в односторонньому порядку на підставі пункту 6.5 вказаного Договору.
5.3. ТОВ "Зерновий термінал Кілія" є власником певного рухомого майна, що розташоване на території портового пункту Кілія, який входить до складу порто-пункту Кілія порту "Усть-Дунайськ", та в якому виконуються всі види вантажно-розвантажувальних робіт.
5.4. Відповідно до актів проведення огляду території портового пункту Кілія порту "Усть-Дунайськ" від 16.04.2023 та від 17.04.2023, а також відеоматеріалів, що надані заявником, вбачається, що вантажні автомобілі DAF д/з ВН524400, DAF д/з ВН668500 (білого кольору) та ВН525900 (червоного кольору) здійснювали блокування роботи позивача.
5.4.1. Відповідно до листа ТОВ "Краншип", адресованого Філії "Усть-Дунайськ" ДП "АМПУ", вантажні автомобілі DAF д/з ВН524400, DAF д/з ВН668500 (білого кольору) та ВН525900 (червоного кольору) є власністю ТОВ "Трашип-Тракс", однак передані ДП "МТП "Усть-Дунайськ" згідно з договором надання послуг на перевезення у розпорядження останнього.
5.5. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, виходив з такого:
- заявник не має фактичного вільного доступу вантажного транспорту до причалу, до суден, до власного майна і орендованого майна (зернопереробний комплекс, ангар, вагова, тощо);
- предметом доказування у даному спорі є, зокрема, підтвердження/спростування законності правочину щодо односторонньої відмови відповідача від Договору, укладеного з ТОВ "Зерновий термінал Кілія". У зв`язку із чим, у даній справі суд вбачає достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду;
- в даному випадку у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії, направлені на перешкоджання позивачу здійснювати свою портову діяльність може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду;
- під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову;
- заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню, так як обґрунтована та доведена.
5.6. Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу про забезпечення позову суду першої інстанції, виходив з такого:
? предметом укладеного між сторонами Договору є визначення взаємних прав і обов`язків сторін надання послуг по використанню об`єктів портової інфраструктури, балансоутримувачем яких є ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", задля забезпечення переміщення вантажу автотранспортом ТОВ "Зерновий термінал Кілія" до об`єктів портової інфраструктури ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" та у зворотному напрямку. Встановлення єдиного порядку експлуатації об`єктів портової інфраструктури на території ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" у відповідності до нормативно-технічним вимогам та регламентів, Закону України "Про морські порти України", Зводу звичаїв морського порту, обов`язковими постановами по морському порту;
- наразі, укладений між сторонами Договір є розірваним в односторонньому порядку з боку відповідача;
- застосовані заходи забезпечення позову фактично зводяться до вирішення справи по суті та задоволення заявлених позовних вимог, оскільки, не дивлячись на односторонню відмову відповідача від Договору, яка наразі оскаржується позивачем та відсутність рішення по суті, яким би такі вимоги було задоволено, судом першої інстанції фактично вжито заходи забезпечення позову, які є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки такі заходи надають позивачеві безперешкодний доступ до використання об`єктів портової інфраструктури, балансоутримувачем яких є ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", задля забезпечення власних потреб;
- судом першої інстанції не взято до уваги те, що за умови укладеного між сторонами Договору (розділ 4), передбачають надання відповідачем послуг на платній основі;
- судом фактично надано позивачеві можливість безоплатного використання майна, яке не належить позивачеві та балансоутримувачем якого є ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" та не взято до уваги наявність або відсутність збитків, які можуть бути завдані відповідачеві, у зв`язку з таким безоплатним використанням позивачем його майна;
- у даному випадку спір виник з договірних відносин двох сторін, а саме позивача та відповідача, однак, судом першої інстанції вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти певні дії, тобто заборона стосується невизначено кола осіб, які не є ані сторонами за договором, ані учасниками даного спору. При цьому, судом першої інстанції жодним чином не обґрунтовано, яким чином інші невизначені судом особи, перешкоджають діяльності позивача, з урахування, як предмету укладеного між сторонами договору, так й предмету та підстав даного позову;
- судом першої інстанції вжито заходи забезпечення позову, які не узгоджуються із предметом укладеного між сторонами Договору, оскільки за його умовами позивачеві було надано право використання об`єктів портової інфраструктури, балансоутримувачем яких є ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", задля забезпечення переміщення вантажу автотранспортом, в той час, як вжитими заходами суд заборонив відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання позивачу здійснювати свою портову (стивідорну) діяльність шляхом перевантаження та переміщення вантажу технологічним устаткуванням та автотранспортом ТОВ "Зерновий термінал Кілія", в тому числі автотранспортом, машинами та механізмами залученими ТОВ "Зерновий термінал Кілія" до виконання своєї операційно-господарської діяльності;
- місцевий господарський суд взагалі не конкретизував та не визначив, що мається на увазі під портовою (стивідорною) діяльністю позивача, що така діяльність включає в себе та які дії вживаються позивачем під час здійснення такої діяльності, з урахуванням того, що чинне законодавство України взагалі не міститься такого визначення, а також не визначив поняття технологічного устаткування та не врахував того, що за умовами укладеного між сторонами Договору, позивачеві було надано право використання об`єктів портової інфраструктури, лише задля забезпечення переміщення вантажу автотранспортом, а не будь-яким іншім транспортом, зокрема технологічним устаткуванням;
- вказуючи про те, що заходи забезпечення позову вживаються відповідно до умов Договору, місцевий господарський суд не взяв до уваги умови даного Договору, зокрема його предмет, який взагалі не узгоджується із вжитими судом заходами забезпечення позову та виходить за його межі;
- наявні матеріли справи не містять, а сторонами не надано доказів на підтвердження виконання позивачем пункту 3.2.1 Договору, а саме направлення відповідачеві письмових заявок щодо проїзду автотранспорту останнього по об`єктах портової інфраструктури балансоутримувачем яких є ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ";
- у свою чергу, відповідач стверджує, що позивач не погоджував з ним розміщення майна та відстою автотранспорту на території ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", а також здійснення будівельних робіт, що відповідно й стало підставою для розірвання укладеного між сторонами Договору в односторонньому порядку та звернення до правоохоронних органів, у зв`язку з чим було порушено кримінальне провадження у якому ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" визнано потерпілою особою;
- ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, відповідно, є стратегічним державним підприємством, діяльність якого направлена на підтримання економіки та обороноздатності України;
- власником майна, що перебуває на праві господарського відання у ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" є Фонд державного майна України;
- вживаючи заходи забезпечення позову, які не узгоджуються з предметом укладеного між сторонами Договору, який наразі є розірваним, суд першої інстанції фактично надав позивачеві право безперешкодного доступу до державного майна, балансоутримувачем яких є ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", за відсутності договірних відносин між сторонами, а також за відсутності погодження власника майна в особі Фонду державного майна України;
- колегія суддів залишає поза увагою твердження позивача про наявність з боку відповідача перешкод у здійснені позивачем своєї господарської діяльності, зокрема, шляхом блокування транспорту позивача на території порту, що за твердженням позивача, підтверджується фото та відео фіксацією з якої вбачається, що автотранспорт відповідача здійснювали блокування діяльності позивача, та відповідним зверненням до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, з огляду на те, що:
1) майно за адресою м. Кілія, вул. Портова, 4 є державним майном, яке перебуває на праві господарського відання у ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ";
2) Договір за умовами якого позивачеві було надано право використання об`єктів портової інфраструктури, балансоутримувачем яких є ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ", задля забезпечення переміщення вантажу автотранспортом позивачва до об`єктів портової інфраструктури ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" та у зворотному напрямку, є розірваним;
3) вимог про усунення перешкод у користуванні, надані безперешкодного доступу до такого майна, тощо позивачем заявлено не було, останнім оскаржується лише односторонній правочин про розірвання укладеного між сторонами договору про використання об`єктів портової інфраструктури №29Д від 24.01.2023;
- колегія суддів вважає, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є необґрунтованими, вжиті без урахування предмету та підстав даного позову, умов укладеного між сторонами договору, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволення заяви ТОВ "Зерновий термінал Кілія" про забезпечення позову.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.08.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №916/1889/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Булгакової І.В., Колос І.Б.
6.2. Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2023 відкрито касаційне провадження у справі №916/1889/23 за касаційною скаргою ТОВ "Зерновий термінал Кілія" на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
6.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).