ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 753/5431/20
Провадження № 51 - 3322 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні об`єднані в одне судове провадження матеріали кримінальних проваджень відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номерами 12020100020001377, 12020100020002556, 12020100020003756, 12021100020000107, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого вироком Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року за ст. 185 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки,
за ст. 185 ч. 2, ст. 190 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 24 січня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 24 січня 2022 року ОСОБА_6 засуджено:
- за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ст. 190 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року та призначено ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 залишено у виді тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 вказано відраховувати з 30 січня 2021 року, зарахувавши йому у строк покарання строк попереднього ув`язнення у період з 31 липня 2020 року по 28 вересня 2020 року.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 7 936 гривень 70 копійок.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
27 лютого 2020 року приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_6, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, діючи умисно, повторно, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу вчинив таємне викрадення рідкокристалічного телевізора марки "BRAVTS LED-39G5000+T2", після чого покинув місце скоєння злочину та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_9 матеріального збитку на суму 3 300 гривні 00 копійок.
Крім того, 04 травня 2020 року приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_6 проходив через сквер, розташований навпроти станції приміського залізничного вокзалу "Дарниця" за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна, 3, та, помітивши, що на лавці зазначеного скверу лежить без свідомості ОСОБА_8, скориставшись його безпорадним станом, повторно, таємно, викрав з кишені останнього мобільний телефон марки "Samsung" моделі SM-A305FZBUSEk Galaxy А30, вартістю 3 249 гривень 50 копійок, у чохлі та з сім-карткою оператора ПрАТ "Київстар", які не становлять матеріальної цінності для потерпілого. Під чохлом вказаного мобільного телефону також знаходилась пластикова банківська картка АТ КБ "ПриватБанк" на ім`я потерпілого та паспорт громадянина України у вигляді id-картки № НОМЕР_1 на ім`я потерпілого. Із вищевказаним викраденим майном ОСОБА_6 направився у напрямку станції метро "Харківська", де збув невстановленій особі викрадений у ОСОБА_8 мобільний телефон марки "Samsung" Galaxy А30 за 500 гривень, якими розпорядився на власний розсуд. Вказаним кримінальним правопорушенням ОСОБА_6 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 3 249 гривень 50 копійок.
Крім того, ОСОБА_6 05 травня 2020 року приблизно о 10 годині 00 хвилин домовився по телефону про зустріч із потерпілим ОСОБА_8 для повернення останньому паспорта громадянина України у вигляді id-картки № НОМЕР_1 на ім`я потерпілого та його пластикової банківської картки АТ КБ "ПриватБанк", сім-картки оператора ПрАТ "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_2, яка знаходилась у викраденому у потерпілого ОСОБА_8 мобільному телефоні "Samsung" Galaxy А30, за окрему грошову винагороду. Потерпілий ОСОБА_8 погодився на пропозицію ОСОБА_6 та того ж дня приблизно о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_6, перебуваючи за адресою: м. Київ, перетин вулиць Тростянецька та Харківське шосе, зустрівся із потерпілим ОСОБА_8, якому в подальшому за винагороду повернув належний йому паспорт громадянина України у вигляді id-картки № НОМЕР_1 та пластикову банківську картку АТ КБ "ПриватБанк" на ім`я потерпілого, за що отримав від потерпілого грошову винагороду в розмірі 500 гривень. В цей час приблизно о 13-00 годині потерпілий ОСОБА_8 спитав у ОСОБА_6 про можливість повернення за грошову винагороду його викраденого напередодні мобільного телефону марки "Samsung" Galaxy А30. В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6, достовірно знаючи, що мобільний телефон потерпілого марки "Samsung" Galaxy А30 він ще 04 травня 2020 року збув невстановленій особі за 500 гривень і повернути його він ні за яких обставин не зможе та приховуючи при цьому від потерпілого той факт, що особисто викрадав вказаний телефон з його кишені, видаючи себе за посередника між останнім та особою, що викрала вказаний телефон, ввів потерпілого ОСОБА_8 в оману, пообіцявши повернути його телефон. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_6 умисно вигадав додаткові умови, необхідні для повернення потерпілому викраденого у нього напередодні мобільного телефону, а саме повідомив, що телефон зберігається у квартирі знайомого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 . Підійшовши до вказаного будинку, ОСОБА_6 пред`явив потерпілому ОСОБА_8 ще одну, заздалегідь вигадану умову для заволодіння майном останнього, а саме повідомив ОСОБА_8 про необхідність надати ОСОБА_6 мобільний телефон з фотокамерою для того, щоб начебто сфотографувати всі телефони, які лежать у квартирі його знайомого з подальшим пред`явленням фото ОСОБА_8 для впізнання серед них саме свого мобільного телефону "Samsung" Galaxy А30, насправді не маючи наміру повертати будь-що потерпілому. Потерпілий ОСОБА_8, будучи введеним в оману ОСОБА_6, надав для тимчасового використання останнім свій другий мобільний телефон марки "Samsung" моделі J510H Galaxy J5 золотистого кольору, вартістю 4 687 гривень 20 копійок, у чохлі та із сім-карткою оператора ПрАТ "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_3, які не становлять матеріальної цінності для потерпілого. Завершуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_6 взяв у ОСОБА_8 мобільний телефон марки "Samsung" Galaxy J5 та наказав останньому зачекати його біля під`їзду № 1 будинку №36/2 по вул. Ревуцького у м. Києві, доки він сфотографує телефони, наявні у квартирі знайомого. При цьому, заздалегідь не маючи намірів повертати ОСОБА_8 наданий йому мобільний телефон, ОСОБА_6 увійшов до під`їзду № 1, з якого через зовнішні вхідні двері цього ж під`їзду вийшов із фасадного боку вищевказаного будинку, та направився із телефоном ОСОБА_8 у невстановленому напрямку. В подальшому приблизно о 18-00 годині 05 травня 2020 року ОСОБА_6 збув мобільний телефон "Samsung" моделі J510H Galaxy J5 до відділення ломбарду "Скарбниця" за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 12/1 за 1 183 гривні 00 копійок, якими розпорядився на власний розсуд. Вказаним кримінальним правопорушенням ОСОБА_6 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 4 687 гривень 20 копійок.
Крім того, 18 липня 2020 року о 14 год. 20 хв. ОСОБА_6, діючи повторно, умисно, з корисливих спонукань, перебуваючи неподалік від товариства "Спілка ветеранів", яке розташоване за адресою: м. Київ, Тростянецька, 8-Б, помітив незнайомого йому ОСОБА_10, у якого з кишені сорочки визирав мобільний телефон марки "Huawei Honor 6 С Pro", та який він вирішив відкрито викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_6 за вищевказаною адресою наблизився до потерпілого ОСОБА_10, який стояв поряд, та, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, шляхом ривка рукою вирвав з кишені сорочки потерпілого вказаний мобільний телефон марки "Huawei Honor 6 С Pro", вартістю 2 722 грн. 80 коп., після чого з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілому ОСОБА_10 матеріального збитку на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_6 13 січня 2021 року приблизно о 13 год. 30 хв., реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 5, підійшов до раніше невідомої ОСОБА_11, яка тримала в руці свій мобільний телефон "Samsung Galaxy А10 S", з метою відкритого викрадення чужого майна, а саме телефону. В подальшому ОСОБА_6, продовжуючи свої злочинні наміри, діючи умисно, протиправно, з метою обернення на свою користь, ривком вирвав з рук ОСОБА_11 мобільний телефон "Samsung Galaxy А10 S", IMEI: НОМЕР_4, вартістю 3 199 гривень 90 копійок та, усвідомлюючи факт свого викриття потерпілою, а також те, що його дії носять відкритий характер, дотримуючись злочинного умислу спрямованого на відкрите заволодіння чужим майном, розпочав тікати з місця злочину з мобільним телефоном, отримавши таким чином реальну можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 3 199 гривень 90 копійок.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року апеляційну скаргу зі змінами захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 24 січня 2022 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що за епізодами з потерпілими ОСОБА_12 і ОСОБА_11 судами обох інстанцій допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, внаслідок чого помилково кваліфіковано дії ОСОБА_6 за ст. 186 ч. 2 КК України. Надаючи власну оцінку доказам за епізодом засудження за відкрите заволодіння майном потерпілого ОСОБА_12, захисник вказує на те, що стороною обвинувачення не надано достовірних даних про те, що дії ОСОБА_6, які мали таємний характер, були викриті, про що було відомо ОСОБА_6 і він з метою утримання викраденого втік з місця події. Також вказує на невиконання судами обох інстанцій вимог ст. 23 ч. 2, ст. 95 ч. 4, ст. 353 ч. 1 КПК України, оскільки в суді так і не була допитана потерпіла ОСОБА_11, внаслідок чого сторона захисту була позбавлена права допитати потерпілу для доведення перед судом винуватості або невинуватості ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений в судовому засіданні вважали касаційну скаргу обґрунтованою та просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій за ст. 185 ч. 2, ст. 190 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі захисника, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.