ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 751/5198/22
провадження № 51-3251 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами прокурора та представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 28 квітня 2023 року стосовно
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Новозаводський районний суд м. Чернігова вироком від 18 січня 2023 року засудив ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - НМДГ), що становить 51 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнув з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_6 15 000 грн на відшкодування моральної шкоди та 5 000 грн - витрат на правову допомогу.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 28 квітня 2023 року змінив вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_8 у частині призначеного покарання, призначив обвинуваченому за ч. 1 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 НМДГ, що становить 51 000 грн, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
У решті вирок залишив без зміни.
За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він 31 грудня 2021 року приблизно о 08:30, керуючи автомобілем "Ford", державний номер НОМЕР_1, біля залізничного переїзду на вул. Леоніда Пашина, 14 в м. Чернігові, порушив вимоги пунктів 2.3 "б", 10.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху: - неправильно оцінив дорожню обстановку та відповідно не реагував на її зміну; - перевищив дозволену швидкість у населеному пункті; - при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; - при виявленні небезпеки для руху, яку спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
Внаслідок цього ОСОБА_8 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка, рухаючись справа наліво відносно руху автомобіля "Ford", переводила через дорогу велосипед у невідведеному для цього місці.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок, неправильно застосував положення ст. 69 КК України та безпідставно не призначив засудженому додаткове обов`язкове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
За змістом касаційної скарги представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7, не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги представник потерпілої мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, безпідставно пославшись на щире каяття обвинуваченого, часткове відшкодування завданої шкоди, а також дії потерпілої, які зумовили настання дорожньо-транспортної пригоди, дійшов неправильного висновку про можливість не призначати ОСОБА_8 додаткове обов`язкове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що суперечить приписам ч. 2 ст. 69 КК України.
На касаційну скаргу представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 засуджений подав письмове заперечення, в якому, із наведенням відповідних аргументів, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав доводи касаційних скарг, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 286 КК України в касаційному порядку не оспорюються.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.