ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 180/838/22
провадження № 51-1770км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
представника
потерпілого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041330000145, за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 6 липня 2022 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Згідно з вироком суду 29 квітня 2022 року приблизно о 17:30 ОСОБА_9, знаходячись у будинку АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, викликаних ревнощами, завдав дерев`яною ніжкою від стола удару ОСОБА_10 по ногам, а також не менше двох ударів по голові, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, від чого настала смерть потерпілого.
Апеляційний суд частково задовольнив апеляційні скарги прокурора та потерпілої, вирок суду в частині призначеного покарання скасував та ухвалив в цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 115 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. В решті вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Зазначає що, рішення суду першої інстанції в частині призначеного покарання є справедливим, оскільки судом було належним чином враховано ступінь суспільної небезпеки, тяжкість вчиненого злочину, особу винного, його щире каяття та неправомірну поведінку потерпілого. Враховуючи наведене, призначене апеляційним судом покарання є занадто суворим, воно не відповідає принципам справедливості та індивідуалізації покарання, а тому рішення цього суду підлягає скасуванню.
У запереченнях на касаційну скаргу захисника, потерпіла та її представник просять залишити її без задоволення, а вирок апеляційного суду без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Потерпіла, її представник та прокурор заперечували проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_10 та кваліфікація вчиненого за ч. 1 ст. 115 КК в касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи захисника про невідповідність призначеного апеляційним судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_9 внаслідок суворості, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з нижченаведеного.
Так, згідно з приписами статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
Відповідно до положень статей 370, 420 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд апеляційної інстанції зазначених вимог закону дотримався.