Постанова
Іменем України
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 243/4688/17
провадження № 61-6911св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Сбербанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Гуревичем Родіоном Геннадійовичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року Акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі - АТ "Міжнародний резервний банк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 09 липня 2012 року Публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) "Дочірній банк Сбербанку росії", правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 14284-ФО/2012/120, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти на поточні потреби у загальній сумі 550 000 грн зі сплатою 23,11 % річних (з можливістю зміни процентної ставки) за користування кредитом на строк до 07 липня 2017 року.
Належне виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором забезпечено порукою, згідно з укладеними банком 09 липня 2012 року з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 окремими договорами поруки: № 14284-ФО/2012/120 та № 14284-ФО/2012/120/2,0 відповідно. За вказаними договорами поруки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов`язалися відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_1 зобов`язань, які виникли за вказаним кредитним договором в повному обсязі, в тому числі за повернення кредиту, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.
ОСОБА_1 не виконувала зобов`язання за кредитним договором щодо внесення платежів згідно з графіком, тому станом на 05 травня 2017 року заборгованість за кредитним договором становить 580 286,61 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 329 999,92 грн, проценти за користування кредитом - 249 626,09 грн, пеня за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом - 366,60 грн та пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 294,00 грн.
Враховуючи невиконання зобов`язань за кредитним договором, банк направив позичальнику та поручителям повідомлення-вимоги №№ 10385/7/28-3, 10382/7/28-3, 10253/7/28-3 від 15 вересня 2016 року про дострокове повернення у повному обсязі суми заборгованості за кредитним договором.
На день звернення з позовом заборгованість за кредитним договором
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не погашена.
Ураховуючи наведене, АТ "Сбербанк" просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 09 липня 2012 року № 14284-ФО/2012/120 у розмірі 580 286,61 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 329 999,92 грн, проценти за користування кредитом - 249 626,09 грн, пеня за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом - 366,60 грн та пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 294,00 грн; стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 8 704,30 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2019 року у складі судді Проніна С. Г. позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Сбербанк" суму заборгованості за кредитним договором № 14284-ФО/2012/120 від 09 липня 2012 року у розмірі 579 626,01 грн, яка складається із заборгованості за кредитом
у сумі 329 999,92 грн та процентів за користування кредитом
у сумі 249 626,09 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Сбербанк" 8 704,30 грн на відшкодування судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Ухвалюючи рішення в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_1, суд першої інстанції вважав, що позивач довів порушення умов кредитного договору, розмір заборгованості відповідає вимогам закону та умовам договору.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вирішення позовних вимог до поручителів, місцевий суд встановив, що кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителів, тому в силу частини четвертої статті 554 ЦК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин, порука ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є припиненою.
Постановою Донецького апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу АТ "Сбербанк" залишено без задоволення, а рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2019 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року касаційну скаргу АТ "Сбербанк" задоволено частково.
Постанову Донецького апеляційного суду від 07 листопада 2019 року в частині вирішення позову АТ "Сбербанк" про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-21989св19).
У частині вимог до ОСОБА_1 судове рішення в касаційному порядку не оскаржувалося і не переглядалося.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу АТ "Міжнародний резервний банк", яке є правонаступником АТ "Сбербанк", задоволено частково.
Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Стягнуто з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 та солідарно з ОСОБА_3 на користь АТ "Міжнародний резервний банк", яке є правонаступником АТ "Сбербанк", заборгованість за кредитним договором № 14284-ФО/2012/120 від 09 липня 2012 року у розмірі 80 441,72 грн, яка складається з: 73 333,36 грн - заборгованість за кредитом; 7 108,22 грн - проценти за користування кредитом.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Міжнародний резервний банк", яке є правонаступником АТ "Сбербанк", заборгованість за кредитним договором № 14284-ФО/2012/120 від 09 липня 2012 року у розмірі 499 184,29 грн, яка складається з: 256 666,56 грн - заборгованість за кредитом; 242 517,87 грн - проценти за користування кредитом.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що банк звернувся до суду 22 травня 2017 року, тому поручителі відповідають солідарно з позичальником за неналежне виконання останнім зобов`язань за кредитним договором за щомісячними платежами в межах шестимісячного строку та сумою платежів за тілом кредиту, яку банк просив стягнути достроково (за період з дати звернення з позовом до закінчення строку основного зобов`язання).
Апеляційний суд вважав, що з урахуванням того, що борг позичальника ОСОБА_1, як за тілом кредиту так і за відсотками зменшується у загальному розмірі на 80 441,72 грн, які стягуються солідарно з боржника і кожного поручителя, відповідно рішення суду першої інстанції в частині повного задоволення позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1, підлягає скасуванню, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення з неї на користь АТ "Міжнародний резервний банк", яке є правонаступником АТ "Сбербанк", заборгованості за кредитним договором № 14284-ФО/2012/120 від 09 липня 2012 року у розмірі 499 184,29 грн та судового збору у розмірі 28 201,93 грн скасувати та направити справу в цій частині до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги банку, переглянувши справу в частині позовних вимог до ОСОБА_1 .
Крім того, Верховний Суд також надсилав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції тільки в частині позовних вимог до поручителів, тому суд апеляційної інстанції не в праві був переглядати рішення районного суду в іншій частині.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року АТ "Сбербанк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що неведені в ній доводи в частині необхідності скасування судового рішення в частині позовних вимог до позичальника, є безпідставними, оскільки нею рішення районного суду не оскаржувалося, тобто вона погоджувалася із сумою боргу, яку необхідно сплатити банку, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції фактично не змінило її прав та обов`язків, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу із суду першої інстанції.
29 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 липня 2012 року ПАТ "Дочірній банк Сбербанку росії", правонаступником якого є АТ "Сбербанк", та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 14284-ФО/2012/120, відповідно до умов якого остання отримала кредит на поточні потреби у розмірі 550 000 грн зі сплатою 23,11% річних за його користування та кінцевим строком повернення до 07 липня 2017 року.
На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором 09 липня 2012 року ПАТ "Дочірній банк Сбербанку росії", правонаступником якого є АТ "Сбербанк", уклало з ОСОБА_2 договір поруки № 14284-ФО/2012/120 та з ОСОБА_3 - договір поруки № 14284-ФО/2012/120/2.
ОСОБА_1 належно не виконувала зобов`язання за кредитним договором, тому станом на 05 травня 2017 року заборгованість складає 579 626,01 грн, з яких заборгованість за кредитом - 329 999,92 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом -249 626,09 грн.
15 вересня 2016 року банк надіслав на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 повідомлення-вимоги № 10385/7/28-3, № 10382/7/28-3 та № 10253/7/28-3 відповідно, про дострокове повернення усієї суми заборгованості за кредитом, нарахованих процентів та пені.
З накладних ТОВ "ТЕКС Україна" № 3364354, № 3364357, № 3364355 та № 3364356 від 19 вересня 2016 року суди встановили, що повідомлення-вимоги про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором відповідачі не отримали.
Станом на 05 травня 2017 року заборгованість за кредитним договором відповідачами не погашена.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 643/3630/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 186/1743/15-ц та від 20 травня 2020 року у справі № 344/1044/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.