Постанова
Іменем України
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № б/н
провадження № 61-11439ав23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Себастянського А. П.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Міжнародний інвестиційний банк",
відповідач - ОСОБА_1,
за участю:
представника позивача- Грищенка О. М.,
представника відповідача- ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 липня 2023 року в складі судді Мостової Г. І., у справі за заявою Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" про забезпечення позову в справі № 71/23, яка передана на розгляд Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог заяви
У липні 2023 року Акціонерне товариство "Міжнародний інвестиційний банк" (далі - АТ "МІБ") звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про забезпечення позову в справі № 71/23, яка передана на розгляд Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, за позовом АТ "МІБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заява обґрунтована тим, що у провадженні Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків перебуває справа № 71/23 за позовом АТ "МІБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2013 року № 00091.13-СВD, укладеним між ПАТ "МІБ", яке у подальшому перейменовано на АТ "МІБ", та Приватним акціонерним товариством "Свинець", яке у подальшому реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Свинець" (далі - ТОВ "Свинець").
10 листопада 2014 року у порядку забезпечення виконання грошових зобов`язань ТОВ "Свинець" за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 00091.13-CBD/ SUR.
Станом на час подачі заяви заборгованість за кредитом від 08 серпня 2013 року № 00091.13-СВD становить 1 568 292,09 доларів США.
20 квітня 2023 року ОСОБА_1 як поручитель за кредитним договором здійснила відчуження свого нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 3210945600:01:031:0048, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 77337232109, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15984180000, шляхом укладення договорів дарування на користь ОСОБА_4 .
Тобто, відповідач ОСОБА_1 вчиняє дії, які направлені на відчуження (переоформлення) власних активів (майна) з метою позбавлення можливості позивача здійснити у подальшому примусове виконання рішення третейського суду та здійснити погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок майна, яке належало на праві власності відповідачу.
Посилаючись на вказане, АТ "МІБ" просив суд:
- накласти арешт, у межах суми 1 568 292,09 доларів США, на грошові кошти ОСОБА_1, що знаходяться на рахунках у банківських установах, які будуть виявлені в процесі виконання ухвали;
- заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Миколаїв" (далі - ТОВ "Богдан-Миколаїв") (код за ЄДРПОУ 32507341), а саме щодо зміни складу учасників та розміру статутного капіталу товариства;
- заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-ДІ МЕДІА" (код за ЄДРПОУ 35811576) (далі - ТОВ "АЙ-ДІ МЕДІА"), а саме щодо зміни складу учасників та розміру статутного капіталу товариства.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, ухваленого як судом першої інстанції
Київський апеляційний суд ухвалою від 20 липня 2023 року заяву АТ "МІБ" про забезпечення позову у справі № 71/23, яка передана на розгляд Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків задовольнив.
Забезпечив позов АТ "МІБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та:
- наклав арешт у межах суми 1 568 292,09 доларів США на грошові кошти ОСОБА_1, що знаходяться на рахунках у банківських установах, які будуть виявлені в процесі виконання ухвали;
- заборонив суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти реєстраційні дії щодо ТОВ "Богдан-Миколаїв" (код за ЄДРПОУ 32507341), а саме щодо зміни складу учасників та розміру статутного капіталу товариства;
- заборонив суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти реєстраційні дії щодо ТОВ "АЙ-ДІ МЕДІА" (код за ЄДРПОУ 35811576), а саме щодо зміни складу учасників та розміру статутного капіталу товариства.
Ухвала суду мотивована тим, що предметом позову у третейській справі № 71/23 є стягнення із ОСОБА_1, яка є поручителем, на користь АТ "МІБ" заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2013 року № 00091.13-СВD, укладеним між АТ "МІБ" та ТОВ "Свинець". Оскільки ОСОБА_1 вчиняє дії, які направлені на відчуження свого майна з метою позбавлення можливості позивача здійснити у подальшому примусове виконання рішення третейського суду та здійснити погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок майна, яке належало на праві власності відповідачу, то суд дійшов висновку про задоволення заяви банку про забезпечення позову. Суд визнав вимоги заяви в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1, що знаходяться на рахунках у банківських установах, та вимоги про заборону вчинення реєстраційних дій щодо ТОВ "Богдан-Миколаїв" та ТОВ "АЙ-ДІ МЕДІА" такими, які відповідають критеріям адекватності та є співмірними із позовними вимогами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка її подала
27 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 20 липня 2023 року в зазначеній справі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відчуження ОСОБА_1 свого майна було здійснено 20 квітня 2023 року, тобто ще до подачі АТ "МІБ" позову до Постійно діючого третейського суду при Асоціації український банків про стягнення з неї кредитної заборгованості, а саме 07 липня 2023 року. Тобто, станом на 20 квітня 2023 року, на день розпорядження ОСОБА_1 належним їй майном (земельною ділянкою та квартирою), остання не перебувала у статусі відповідача у третейській справі № 71/23 та такої справи взагалі не існувало. Тому висновки апеляційного суду про те, що відчуження ОСОБА_1 нерухомого майна є підставою для застосування заходів забезпечення позову є помилковими.
Крім того, вказує на те, що в заяві про забезпечення позову АТ "МІБ" не навів обставин, а апеляційний суд не встановив обставин, які б давали можливість достатньо обґрунтовано припустити наявність у поведінці ОСОБА_1 намагання уникнути виконання судового рішення.
Заявник не погоджується з висновком апеляційного суду щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1, що знаходяться на рахунках у банківських установах, у межах суми 1 568 292,09 доларів США, оскільки суд не встановив підстав для такого забезпечення позову, зокрема, не встановив наявності у ОСОБА_1 рахунків у банках, не встановив розміру грошових коштів на рахунках, які можуть бути джерелом виконання рішення третейського суду, не встановив фактів, які б указували на те, що ОСОБА_1 вчиняє операції з грошовими коштами з метою уникнення виконання рішення третейського суду.
Також заявник не погоджується з висновком апеляційного суду щодо накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо ТОВ "Богдан-Миколаїв" та ТОВ "АЙ-ДІ МЕДІА". Вказує на те, що зазначені товариства не мають відношення до предмета спору, який розглядається третейським судом у справі № 71/23, спір не є корпоративним та не стосується активів товариств, учасником яких є ОСОБА_1 АТ "МІБ" не надав доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 здійснюється підготовка щодо відчуження належних їй часток чи до зменшення розміру статутного капіталу. Забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо вказаних товариств є неспівмірними з предметом спору, не відповідають умовам адекватності, оскільки не співвідносяться з характером спірних правовідносин та по суті є втручанням у діяльність господарських товариств без будь-яких на те обґрунтованих підстав.
Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду та рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_3, на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 липня 2023 року у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Київського апеляційного суду.
10 серпня 2023 року витребувана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2023 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
18 серпня 2023 року АТ "МІБ" в особі голови правління Людвика К. А. подало до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки Київський апеляційний суд як суд першої інстанції забезпечив повний і всебічний розгляд справи й ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Зазначає, що банк направляв ОСОБА_1 як поручителю вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, яка отримана нею 14 грудня 2020 року. Після отримання вимоги відповідач, з метою уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання за кредитним договором, почала вчиняти дії, які направленні на перешкоджання отримання банком виконавчого документа щодо стягнення з неї кредитної заборгованості, що підтверджується судовими рішеннями у справах: № 910/3800/21, № 910/2794/22, № 910/13866/21. Однак, не отримавши бажаного результату в судових справах щодо оскарження договору поруки та визнання недійсною третейської угоди, відповідач здійснила відчуження свого нерухомого майна, а саме: земельної ділянки та квартири на користь своєї матері, що наразі оскаржується банком у судовому порядку (справа № 757/20622/23).
Позивач важає, що наведені вище обставини підтверджують той факт, що боржник ОСОБА_1 діє недобросовісно та зловживає правами, оскільки вчиняє дії, які порушують майнові інтереси позивача АТ "МІБ" як кредитора і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 . Перехід права власності на об`єкти нерухомого майна, свідчить про намір уникнути відповідальності за невиконання як поручителем зобов`язань за кредитним договором.
Позиція учасників справи
Представник позивача Грищенко О. М. у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити з підстав, наведених у скарзі.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні вказав про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 07 липня 2023 року АТ "МІБ" звернулося до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків із позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа - ТОВ "Свинець", про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2013 року № 00091.13-СВD.
Ухвалою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 07 липня 2023 року у справі № 71/23 порушено провадження у справі за вказаним позовом АТ "МІБ" та призначено справу до розгляду.
Відповідна арбітражна угода між заявником та відповідачем міститься у розділі 4 договору поруки від 10 листопада 2014 року № 00091,13-CBD/SUR, сторонами якого є позивач та відповідач.
Розділом 4 цього договору визначено, що всі вимоги, які виникають при виконанні договору або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною цієї третейської угоди.
З доданих до заяви про забезпечення позову витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є засновником з часткою 100 % та кінцевим бенефіціаром товариств ТОВ "Богдан-Миколаїв" та ТОВ "АЙ-ДІ МЕДІА".
Частка відповідача ОСОБА_1 у ТОВ "Богдан-Миколаїв" (код ЄДРПОУ 32507341) дорівнює 100 %, що становить 626 716,52 грн.
Частка відповідача ОСОБА_1 у ТОВ "АЙ-ДІ МЕДІА" (код ЄДРПОУ 35811576) дорівнює 100 %, що становить 750 000,00 грн.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведенні у відзиві на апеляційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Частиною третьою статті 152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до апеляційного суду за місцезнаходженням арбітражу, третейського суду, місцезнаходженням відповідача або його майна за вибором заявника.
За змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Способи забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.
До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України).
Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено: "конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано: "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".