ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 520/13636/2020
адміністративне провадження № К/990/27534/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Ханової Р.Ф., Васильєвої І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №520/13636/20
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2022 (головуючий суддя Бартош Н.С., судді: Подобайло З.Г., Григоров А.М.),
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач), звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просив:
скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2020 №00000173305 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1275365,81 грн, з яких: основний платіж - 1020292,65 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 255073,16 грн;
скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2020 №00000183305 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 170,00 грн;
скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2020 №00000193305 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору у розмірі 106280,49 грн, з яких основний платіж - 85024,39 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 21256,10 грн;
скасувати податкову вимогу від 04.02.2020 року № 4758-56 про визначення суми податкового боргу у розмірі 1795174,59 грн;
зобов`язати Акціонерне товариство "Альфа-банк", який є правонаступником Акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК", надати до контролюючого органу звітність за кредитним договором № 805/6/18/8-030 від 29.02.2008 з урахуванням п. 8 Підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що кредит станом на 01.01.2014 погашений не був, операція з прощення (анулювання кредиту) здійснена після 01.01.2015, отже спірні правовідносини підпадають під дію пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Прощена банком заборгованість по кредиту не перевищує суму, визначену положеннями пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, що свідчить про необґрунтованість віднесення прощеної позивачу суми кредиту до оподатковуваного доходу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про зобов`язання Акціонерного товариства "Альфа-Банк", який є правонаступником Акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" надати до контролюючого органу звітність за кредитним договором № 805/6/18/8-030 від 29.02.2008 з урахуванням п. 8 Підрозділ 1 Перехідних положень Податкового кодексу України; в іншій частині відкрито провадження у адміністративній справі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2022 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Так, судами встановлено, що фахівцем контролюючого органу на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ГУ ДПС У Харківській області від 30.10.2019 № 167, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.
За наслідками вказаної перевірки складено акт від 13.12.2019 № 1193/20-40-33-05-07/ НОМЕР_1, яким встановлено порушення вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 176.1 "в" пп. 176.1 ст.176, п. 179.1 ст.179 ПК України; фізичною особою ОСОБА_1 не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік, порушено вимоги абзацу "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, що мало вираз у не включенні до податкової декларації про майновий стан та доходи за 2016 рік та не сплаті у строки, встановлені законодавством, суми 1020292,65 грн податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в результаті отримання доходу у вигляді додаткового блага та порушено п. 16-1 п.п 10 розділу XX ПК України - занижено військовий збір за 2016 рік у сумі 85024,39 грн (1020292,65 грн. * 1,5 % = 85024,39 грн).
Актом перевірки на підставі відомостей з ДРФО ДПС про суми виплачених доходів утриманих з них податків (форма - 1 ДФ) встановлено, що ОСОБА_1 у 2016 році отримано дохід у сумі 5668292,52 грн за ознакою доходу "126" - додаткове благо, без визначення суми утриманого податку, джерело отримання ПАТ "Укрсоцбанк".
На запит ГУ ДПС у Харківській області від 10.07.2018 № 28823/10/20-40-13-07 ПАТ "УКРСОЦБАНК" листом від 23.08.2018 № 05.6-12/79-868 підтверджено анулювання (прощення) основної суми заборгованості ОСОБА_1 у сумі 5668292,52 грн шляхом укладення відповідного договору, з відображенням у податковому розрахунку по формі 1-ДФ як додаткове благо за ознакою доходу " 126" та виконання інших функцій податкового агента передбачених вимогами пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.
На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення та вимогу.
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до ДПС України в порядку ст. 56 ПК України.
Рішенням від 23.03.2020 №13600/6/99-00-08-05-04-06 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями та вимогою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду доказів, які б підтверджували заявлені позовні вимоги, зокрема, що суму прощеного (анульованого) боргу фактично становила курсова різниця, сума якої на момент прощення (анулювання) боргу була меншою за мінімально необхідний розмір, визначений у пункті 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення".
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскільки кредит позивача не був погашений станом на 01.01.2014 року, а операція з прощення (анулювання кредиту) здійснена після 01.01.2015 року, то спірні правовідносини підпадають під дію пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Суд ствердив, що суму прощеного (анульованого) боргу платнику податків фактично становила курсова різниця, сума якої на момент прощення (анулювання) боргу по кредиту не перевищує суму, визначену положеннями пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення", оскільки платник податків вже здійснив часткове погашення боргу.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.179.1 ст.179 ПК України, ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач наголошує на тому, що ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні при перегляді судового рішення у межах апеляційного провадження позивачем не надано доказів того, що сума прощеного боргу була курсовою різницею. При цьому, визначення природи боргу (основна частина, проценти, штрафні санкції), прощеного банком, є однією з визначальних обставин, які підлягають з`ясуванню для встановлення дійсного податкового обов`язку платника в межах розглядуваних правовідносин.
Вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2022 у цій справі.
Правовою підставою для відкриття касаційного провадження зазначено пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Позивач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.
Відповідно до положення абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) визначають сукупність умов, за наявності яких до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються основна сума боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором.
З 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань". Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України "Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню", згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.
Однією з таких преференцій, установлених у пункті 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, є не віднесення до додаткового блага платника податку і не включення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми, прощеної (анульованої) кредитором курсової різниці.
Курсова різниця обчислюється, серед іншого, як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Зазначені преференції застосовуються до всіх фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року, операції з прощення (анулювання) заборгованості за якими здійснювалися, починаючи з 1 січня 2015 року.
Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який зазначив, що суму прощеного (анульованого) боргу платнику податків фактично становила курсова різниця, сума якої на момент прощення (анулювання) боргу по кредиту не перевищує суму, визначену положеннями пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення", оскільки платник податків вже здійснив часткове погашення боргу.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.08.2008 між ОСОБА_1 (Позичальник) та Акціонерним товариством "УКРСОЦБАНК" (Кредитор), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк", було укладено Кредитний договір № 805/6/18/8-030, за умовами якого Кредитор зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 670000,00 (шістсот сімдесят тисяч) дол. США 00 центів, надалі за текстом "Кредит", зі сплатою 12,75 (дванадцять цілих сімдесят п`ять сотих) процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, надалі за текстом - "Тарифи", Додатком 2 та Додатком 3 - калькулятор "Детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне подорожчання кредиту", які є невід`ємною складовою частиною цього Договору, та порядком повернення Кредиту рівними частинами, в сумі 5727,00 (п`ять тисяч сімсот двадцять сім) дол. США 00 центів, не пізніше 05 числа, кожного місяця, починаючи з червня 2008 року, та з кінцевим терміном погашення заборгованості в сумі 5668,00 (п`ять тисяч шістсот шістдесят вісім) дол. США 00 центів за Кредитом не пізніше 05 лютого 2018 року, на умовах, визначених цим Договором.