ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 380/7479/22
адміністративне провадження № К/990/37679/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів -Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 380/7479/22
за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій,
за касаційною скаргою Печерського районного суду міста Києва на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року, прийняте в складі судді Клименко О.М., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною відстрочку Печерського районного суду міста Києва у задоволенні запиту позивача від 24.04.2022;
- зобов`язати відповідача (в порядку частини першої статті 371, пункту 1 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) надати запитувану інформацію.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що відповідач незаконно відстрочив задоволення його запиту на інформацію з огляду на те, що наявність збройного конфлікту на території України, ворожих атак, загальної військової мобілізації, військових дій тощо не є достатніми підставами для того, аби будь-який суб`єкт права на всій території України не виконував свої обов`язки та покликався на обставини непереборної сили, оскільки ці обставини мають бути форс-мажорними саме для якогось конкретного випадку виконання зобов`язання. Відповідач у своєму рішенні про відстрочку не обґрунтував наявності обставин непереборної сили загалом, та не довів, що обставини були форс-мажорними для задоволення запиту на публічну інформацію протягом 24-29 квітня 2022 року. На момент розгляду запиту позивача Печерський районний суд м. Києва активно вів свою діяльність, приймав кореспонденцію, розглядав справи, публікував новини та не був евакуйованим, тобто функціонував. Наведене, на переконання позивача, демонструє те, що на час розгляду його запиту на публічну інформацію у відповідача не існували такі обставини непереборної сили у розумінні частини 6 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", які б унеможливлювали надання відповіді на запит. Посилання відповідача на рішення Ради суддів України від 25.03.2022 № 11, на думку позивача, не свідчить про правомірність відстрочки, оскільки це рішення має рекомендаційний характер.
3. Також позивач стверджував, що рішення відповідача про відстрочку в наданні інформації на запит є незаконним ще й через відсутність у ньому обов`язкових елементів такого рішення, а саме порядку його оскарження, що є порушенням вимог частини 6 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Крім того, Закон України "Про доступ до публічної інформації" вимагає зазначити причини безпосередньо у рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію, а не з посиланням на інший документ, в якому такі причини зазначені.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року, позов задоволено частково: визнано протиправною відстрочку Печерського районного суду м. Києва, оформлену листом від 27 квітня 2022 року № 883/22, у задоволенні запиту ОСОБА_1 на інформацію від 24 квітня 2022 року; зобов`язано Печерський районний суд м. Києва надати ОСОБА_1 запитувану інформацію згідно його запиту від 24 квітня 2022 року. В решті позовних вимог відмовлено.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. У випадку відсутності таких обставин (відсутності ворожих авіаційних атак на місто Київ у певні періоди протягом робочого дня) відповідач, як розпорядник інформації, повинен виконати свій обов`язок та надати заявнику запитувану інформацію.
6. Суди врахували введення та продовження в Україні воєнного стану, а також доводи відповідача про його місце розташування та неодноразові авіаційні атаки ворога на столицю України, що ускладнює роботу суду та дійшли висновку про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості вчинення тих чи інших дій у строки, передбаченні законом, у зв`язку із його запровадженням, не може вважатись поважною причиною відкладення вчинення таких дій чи не вчинення їх взагалі. Також суди зазначали про те, що відповідачем не надано суду доказів того, що в період п`яти робочих днів з дня отримання запиту позивача мали місце обставини, які унеможливлювали надання відповіді на запит і стали причиною для прийняття рішення про відстрочення відповіді аж до закінчення строку дії воєнного стану на території України.
7. У зв`язку із цим, суди визнали протиправною відстрочку Печерського районного суду м. Києва, оформлену листом від 27 квітня 2022 року № 883/22, у задоволенні запиту ОСОБА_1 на інформацію від 24 квітня 2022 року та зобов`язали Печерський районний суд м. Києва надати ОСОБА_1 запитувану інформацію.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Печерський районний суд міста Києва подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
9. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, відповідач посилається на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
10. Скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували статтю 40 Конституції України без урахування висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 18 березня 2020 року у справі №296/7879/17 та від 06 березня 2019 року у справі №813/3059/16. Так, у вказаних справах Верховний Суд вказав на те, що право особи на звернення до органів державної влади закріплене у статті 40 Конституції України, деталізовано у Законі України "Про звернення громадян", а порядок здійснення та забезпечення права, передбаченого статтею 34 Конституції України, визначені Законом України "Про доступ до публічної інформації".
11. Також, оскаржуючи судові рішення, скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання тлумачення та застосування положень частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" у подібних правовідносинах щодо доступу до публічної інформації та відстрочки в задоволенні подібних запитів відповідно до частини шостої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" саме в період воєнного стану.
ІV. Позиція інших учасників справи
12. Позивач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
13. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А, від 16 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Печерського районного суду міста Києва на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року.
14. Касаційне провадження відкрито на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
15. Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 05 жовтня 2023 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
16. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 24.04.2022 надіслав на електронну адресу Печерського районного суду міста Києва запит на доступ до публічної інформації, в якому просив повідомити: дату ухвалення Печерським районним судом міста Києва рішення у справі № 757/30711/21-п та його зміст; дату оскарження вказаного рішення; дати усіх засідань Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/30711/21-п; вхідні номер та дату надходження до Печерського районного суду міста Києва експертизи, яка була призначена на підставі постанови від 18 жовтня 2021 року у цій справі; вихідні номер та дату направлення в експертну установу постанови від 18 жовтня 2021 року Печерського районного суду міста Києва про проведення експертизи у цій справі.
17. Листом від 27.04.2022 № 883/22 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що з метою запобігання загрози життю та здоров`ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану, публічний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), сервісів "Стан розгляду справ" та "Список справ, призначених до розгляду" тимчасово призупинено. З урахуванням вказаного та на виконання рішення Ради суддів України від 25.03.2022 №11, Печерським районним судом міста Києва відстрочено надання відповіді на запит до закінчення строку дії воєнного стану.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
18. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
19. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
21. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
22. Частина 1 статті 6 Закону № 2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
23. Частина 2 статті 6 Закону № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
24. Частиною другою статті 19 Закону №2939-VI передбачено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
25. За правилами, встановленими у частинах першій і четвертій статті 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.