ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/8137/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - ліквідатор Пічугін І.В.
ОСОБА_1 - адвокат Петрушина К.І.
ТОВ "Аграріан Фуд Технолоджис" - адвокат Добрянська Н.І.
ТОВ "Мані Флоу" - Коломієць Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 14.06.2023
та на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 26.01.2023
у справі № 910/8137/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр харчових технологій"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/8137/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД".
2. Постановою Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 визнано боржника банкрутом.
3. 28.11.2022 ліквідатор боржника звернувся до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_2, ОСОБА_1, ТОВ "Аграріан Фуд Технолоджис", ОСОБА_3 та стягнення 64 197 055, 82 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі №910/8137/19 відмовлено ліквідатору боржника у задоволенні вказаної заяви.
5. Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ліквідатор боржника звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Рух касаційної скарги
7. 14.07.2023 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 14.07.2023 № 01-21/89 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.01.2023 у справі № 910/8137/19, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" у справі № 910/8137/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К. М., судді - Жукова С. В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023.
9. Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2023 підстави наведені у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.01.2023 у справі № 910/8137/19 визнано неповажними. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.01.2023 у справі № 910/8137/19 залишено без руху. Повідомлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" про право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку.
10. 26.07.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та на ухвали Господарського суду м. Києва від 26.01.2023 у справі № 910/8137/19.
11. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 910/8137/19 за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" від 14.07.2023 № 01-21/89 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.01.2023 у справі № 910/8137/19; призначено розгляд апеляційної скарги на 26.09.2023 о 10:45 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
12. Не погоджуючись з ухваленою постановою, ліквідатором боржника подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким задовольнити заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності.
13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
13.1 Судами попередніх інстанцій не враховано, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово - господарського стану боржника не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність чи відсутність не є визначальним критерієм для притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16.
13.2 Судами попередніх інстанцій не враховано, що ліквідатору на його вимогу органами управління боржника не було передано документи та майно останнього, саме тому звіт за результатами проведеного аналізу фінансово - господарського стану боржника є неповним. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 911/1810/18 (911/3398/20).
13.3 Судами попередніх інстанцій не надано оцінки доказам наявним у матеріалах справи.
13.4 Судами попередніх інстанцій не враховано відсутності будь-яких зауважень до ліквідатора стосовно неповного виявлення активів чи поданих ним письмових звітів.
14. Скаржник в судовому засіданні 26.09.2023 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
15. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу в якому остання просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
16. ТОВ "Мані Флоу" подано письмові пояснення в яких останнє просить задовольнити касаційну скаргу.
17. Представники ОСОБА_1 та ТОВ "Аграріан Фуд Технолоджис" в судовому засіданні 26.09.2023 заперечили проти касаційної скарги.
18. Представник ТОВ "Мані Флоу" в судовому засіданні 26.09.2023 підтримав касаційну скаргу.
Розгляд клопотань Верховним Судом
19. Представником ТОВ "Аграріан Фуд Технолоджис" подано клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду справи № 910/21166/21.
20. Вказане клопотання мотивовано тим, що у наведених справах одні і ті ж сторони, а також ті самі предмет та підстави заяв, а тому, на думку заявника, наявні підстави для зупинення провадження у справі № 910/8137/19 на підставі частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
21. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла наступних висновків.
21.1 Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
21.2 Згідно пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
21.3 У разі зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановлені ухвали (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 904/4233/18).
21.4 Тому, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.
21.5 Враховуючи наведене, дослідивши наведене заявником обґрунтування підстав зупинення провадження, судом не встановлено обставин щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 910/21166/21, а тому суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.
21.6 При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу учасників справи на те, що відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Згідно пункту 2 частини другої статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до різних відповідачів.
21.7 З огляду на викладене, учасники справи не позбавлені права на звернення до суду із відповідним клопотанням про об`єднання в одне провадження вказаних справ, за наявності на те правових підстав.
Позиція Верховного Суду
22. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
23. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
24. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
25. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
25.1 Ретельний пошук майна та детальний аналіз фінансової діяльності здійснюється саме ліквідатором у ліквідаційній процедурі боржника, і ті обставини, які не були відомі під час проведення розпорядження майном повинні братися до уваги у ліквідаційній процедурі та відображатися у відповідних звітах.
25.2 Ліквідатор у своїй Заяві посилався на звіт за результатами проведення фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства від 30.11.2021, який долучений до матеріалів справи № 910/8137/19 (910/21166/21) (а.с. 12-26 т. 1).
25.3 Однак, як зазначено судом першої інстанції, такий Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства від 30.11.2021 не може бути доказом у справі, оскільки не ґрунтується на діючому законодавстві, а саме: Методичних рекомендаціях, підтвердженням чому є Висновок експертів № 17-08/22 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, а отже, є недопустимим доказом.
25.4 Як встановлено судом першої інстанції, ліквідатор неодноразово визнавав та визнає, що Звіт є неповним, письмові пояснення ліквідатора, що надійшли до Північного апеляційного господарського суду 09.05.2023, також це підтверджують.
25.5 Твердження ліквідатора про те, що боржник за місцем реєстрації відсутній, ліквідатору не відомо, де знаходяться товарно-матеріальні цінності та документи, у зв`язку з чим ліквідатор не має номенклатури майна та можливості його ідентифікації через відсутність документів бухгалтерського обліку, не спростовують обов`язків ліквідатора вчинити належні заходи щодо його пошуку, виявлення та повернення на користь ТОВ "БМБ Компаунд" з метою подальшої реалізації у передбаченому КУзПБ порядку.
26. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає передчасними вказані висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
27. Загальні підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Кодексом України з процедур банкрутства, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.
28. Частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
29. Згідно частини першої статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
30. Згідно частини третьої статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
31. Частиною третьою статті 215 Господарського кодексу України визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
32. Відповідно до частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
33. Обов`язок виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладено саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства.
34. Приписи частини п`ятої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.
35. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
36. Аналіз положень абзацу 2 частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, дає підстави дійти до висновку, що заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
37. Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
38. Про те, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності свідчить і те, що законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності в порядку частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в даному випадку особи в силу спеціального припису Кодексу притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 по справі № 910/21232/16).
39. Водночас, притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.
40. З вищевикладеного можна дійти висновку, що після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, до поки такі особи не доведуть протилежного.
41. Визначене частиною другою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення судами складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).