ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 908/2609/17(908/1359/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Колодочка Г.В.
ліквідатор - арбітражний керуючий Бакулін І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 17.04.2023
та на рішення Господарського суду Запорізької області
від 10.11.2022
у справі № 908/2609/17(908/1359/22)
за позовом: Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН"
до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційна фірма Дрогобицький завод автомобільних кранів"; 2. Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів"
про визнання правочину недійсним
в межах справи № 908/2609/17
про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів",-
ВСТАНОВИВ:
1. Постановою Господарського суду Запорізької області від 29.12.2017 боржника - Публічне акціонерне товариство "Дрогобицький завод автомобільних кранів" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
2. В межах вказаної справи про банкрутство надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Юнікон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційна фірма Дрогобицький завод автомобільних кранів" та Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя за іпотечним договором від 17.05.2010.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.11.2022 року у справі № 908/2609/17(908/1359/22) в задоволенні позову відмовлено.
4. Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Юнікон" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Рух касаційної скарги
6. 18.07.2023 Приватне акціонерне товариство "ЮНІКОН" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 та на рішення господарського суду Запорізької області від 10.11.2022 у справі № 908/2609/17(908/1359/22), підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" у справі № 908/2609/17(908/1359/22) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Огородніка К.М., судді - Банаська О.О., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2023.
8. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2023 у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М. відкрито касаційне провадження у справі № 908/2609/17(908/1359/22) за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2022, призначено вказану касаційну скаргу до розгляду на 26.09.2023 о 10:15 год.
9. Розпорядженням В.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.09.2023 № 29.2-02/2723 у зв`язку із обранням Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 №12 судді Банаська О.О. до Великої Палати Верховного Суду відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/2609/17(908/1359/22).
10. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023, справу № 908/2609/17(908/1359/22) за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2022 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.
11. Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2023, зокрема, прийнято касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.11.2022 у справі № 908/2609/17(908/1359/22), колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я. до свого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
12. Не погоджуючись з ухваленою постановою, Приватним акціонерним товариством "Юнікон" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
13.1 Судами попередніх інстанцій порушено приписи статті 86 Господарського процесуального кодексу України, не застосовано приписи статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 37 Закону України "Про іпотеку" та неправильно застосовано приписи статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 927/531/18, від 22.09.2022 у справі № 902/858/15.
13.2 Судами попередніх інстанцій не враховано, що контрагент з яким боржник уклав оспорюваний договір є пов`язаною особою відносно боржника, а також не досліджено яка сума вимог іпотекодержателя фактично задоволена оспорюваним договором.
13.3 Судами попередніх інстанцій не досліджено обставин щодо того, що фактична ринкова вартість відчуженого боржником за оспорюваним договором майна є значно вищою ніж його вартість, що була визначена оцінкою яка міститься у матеріалах справи, а також значно вища суми вимог іпотекодержателя.
13.4 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що відчуження майна відбулося в період дії мораторію на відчуження майна, встановленого статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
13.5 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою відсутність доказів які б підтверджували наявність реального боргу боржника за кредитним договором.
14. Представник скаржника в судовому засіданні 26.09.2023 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
15. Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційна фірма Дрогобицький завод автомобільних кранів" та Арбітражним керуючим Бакуліним І.С. подано відзиви на касаційну скаргу в яких останні просять закрити касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
16. Скаржником подано відповідь на відзиви в якій останній просить задовольнити касаційну скаргу.
17. Арбітражний керуючий Бакулін І.С. в судовому засіданні 26.09.2023 заперечив проти касаційної скарги.
Розгляд клопотань Верховним Судом
18. Як вже було зазначено, Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційна фірма Дрогобицький завод автомобільних кранів" та Арбітражним керуючим Бакуліним І.С. подано відзиви на касаційну скаргу в яких останні просять закрити касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
19. Вказані клопотання мотивовано тим, що спірним правочином не зачіпаються, не порушуються і не оспорюються жодні права та законні інтереси скаржника, оскільки спірне майно за жодних обставин не могло бути включене до ліквідаційної маси боржника і не могло бути використане для задоволення вимог будь-яких інших кредиторів, ніж ТОВ "Універсам Тополя". Також, арбітражний керуючий Бакулін І.С. в судовому засіданні 26.09.2023 посилався на те, що набрало законної сили судове рішення про закриття провадження у справі № 908/2609/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", в межах якої розглядається цей позов.
20. Арбітражний керуючий Бакулін І.С. в судовому засіданні 26.09.2023 підтримав вказані клопотання
21. Представник скаржника в судовому засіданні 26.09.2023 заперечив проти вказаних клопотань.
22. Розглянувши вказані клопотання колегія суддів дійшла наступних висновків.
22.1 Колегія суддів зазначає, що у статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.
22.2 Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
22.3 Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
22.4 У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
22.5 Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
22.6 Враховуючи наведене, з огляду на зміст аргументів касаційної скарги, які стосуються, в тому рахунку того, що фактична ринкова вартість відчуженого боржником за оспорюваним договором майна є значно вищою ніж його вартість, що була визначена оцінкою яка міститься у матеріалах справи, а також значно вища суми вимог іпотекодержателя, незастосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неврахування правових висновків Верховного Суду, передчасними є аргументи вказаних клопотань про закриття касаційного провадження, оскільки такі аргументи касаційної скарги, в цьому випадку, підлягають дослідженню під час касаційного розгляду по суті.
22.7 Окрім того, в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2023 колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 908/2609/17(908/1359/22) за вказаною касаційною скаргою, з огляду на відсутність заперечень учасників справи проти відкриття касаційного провадження та з огляду на те, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, щодо її форми та змісту.
22.8 Щодо посилань арбітражного керуючого Бакуліна І.С. на набрання законної сили судовим рішенням про закриття провадження у справі № 908/2609/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", в межах якої розглядається цей позов, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.01.2021 у справі № 5017/2833/2012 звернув увагу, що у разі закриття/припинення провадження в справі про банкрутство, розгляд спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство завершується їх розглядом по суті суддею, якому були передані такі справи автоматизованою системою документообігу суду, з ухваленням відповідного судового рішення, що узгоджується з принципом "незмінності складу суду", задля недопущення створення для сторін перешкод у реалізації права на судовий захист і загрози сутності гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права сторін на доступ до суду та ефективний засіб захисту упродовж розумного строку.
22.9 З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаних клопотань.
Позиція Верховного Суду
23. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
24. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
25. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
26. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
26.1 17.05.2010 між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" (надалі - Банк) та Публічним акціонерним товариством "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (надалі - ПАТ "ДЗАК", боржник) було укладено кредитний договір №ВКЛ 88/10 про надання позичальнику кредиту в сумі 3 750 000 доларів США зі строком повернення кредиту - не пізніше 16.05.2011. До договору вносились сторонами зміни, які були оформлені у вигляді договорів про внесення змін до кредитного договору №ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 (том 51 справи про банкрутство а.с. 7- 67).
26.2 З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 17.05.2010 року №ВКЛ 88/10 зі змінами та доповненнями, сторони уклали ряд договорів забезпечення, зокрема, іпотечний договір від 17.05.2010, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Р.І. за реєстровим №617 (том 51 справи про банкрутство, а.с.8-79).
26.3 Згідно умов вказаного іпотечного договору в редакції договору про внесення змін від 01.04.2011 (том 51 а.с.80-87) предметом іпотеки є нерухоме майно за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вул. Гайдамацька, буд. 22, а саме:
- будівля гальванічного цеху - цех №8 (Л-2), загальною площею 4220,8 м.кв., номер об`єкту в РПВН 25191351;
- будівля корпусу №1 - цех №2 та №10 (Б-1), загальною площею 24 608,2 м.кв., номер об`єкту в РПВН 32378479;
- будівля адміністративно-побутових приміщень корпусу №1 - цехів №2 та №10 з перехідними галереями (А-3), загально площею 5408,5 м.кв., номер об`єкту в РПВН 32378409;
- будівля корпусу №3 - цех № 5 (Н-1), загальною площею 3572,2 м.кв. номер об`єкту в РПВН 32378105;
- будівля корпусу №3 - цех №8 (Л-1), загальною площею 3437,9 м.кв., номер об`єкту в РПВН 32378320;
- будівля цеху гідроциліндрів - цех №8 (М-1), загальною площею 2638,0 м.кв., номер об`єкту в РПВН 32378801;
- будівля побутових приміщень корпусу №3 - цехів №5 та №8 з їдальнею та переходом (К-3), загальною площею 1908,1 м.кв., номер об`єкту в РПВН 32378916;
- будівля корпусу басейну "Синевір" /павільйон ванн/ (А-2), загальною площею 1048,1 м. кв.; чаша плавального басейну (В), зовн. розм. 50,9 х 22,12 (В); навіс з кладовою (Б-1) загальною площею 33,2 м.кв., номер об`єкту в РПВН 12553895;
- будівля котельної (басейну) (Г-1), загальною площею 182,0 м.кв., номер об`єкту в РПВН 32378695;
- будівля дошкільної установи № 1 "Журавлик" А-2, загальною площею 2 592,1 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Дрогобич, вулиця Грушевського, будинок 9, номер об`єкту нерухомого майна в РПВН 5996803.
26.4 Згідно умов договору іпотеки за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням та відшкодувати витрати у повному обсязі, розмір якої (вимоги) визначається на момент здійснення задоволення та визначається за критеріями, передбаченими умовами договору кредиту.
26.5 За вказаним кредитним договором виникла заборгованість і Банк звернувся до господарського суду Львівської області з двома позовами - справа № 914/171/13 про стягнення заборгованості за кредитним договором (грошових коштів), справа № 914/172/13 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
26.6 25.11.2013 було видано наказ Господарського суду Львівської області у справі № 914/171/13 (за позовом АТ "ВТБ Банк" до ПАТ "ДЗАК") про стягнення заборгованості за кредитним договором.
26.7 26.11.2013 видано наказ господарського суду Львівської області у справі № 914/172/13 (за позовом АТ "ВТБ Банк" до ПАТ " ДЗАК" про звернення стягнення на предмет іпотеки).
26.7 Реалізація іпотечного майна здійснювались і державним виконавцем і Банком в межах виконання судового рішення у справі № 914/171/13 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
26.8 04.10.2017 державним виконавцем проведено реалізацію майна боржника - прилюдні торги в межах виконавчого провадження з виконання наказу від 25.11.2013 у справі № 914/171/13.
26.9 Згідно Акту № 41103649/14 від 04.10.2017 державного виконавця торги не відбулися у зв`язку з відсутністю учасників, проте Банк (стягувач), виявив бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна (іпотечного майна - будівлі дошкільної установи № 1 "Журавлик").
26.10 Інше майно, яке було предметом договору іпотеки № 617, на прилюдні торги не передавалось, у власність Банку (стягувача) не переходило.
26.11 27.10.2017 здійснено державну реєстрацію зміни обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (знято обтяження з іпотечного майна - з будівель дошкільної установи № 1 "Журавлик").
26.12 27.10.2017 оформлюється державним реєстратором - приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легедою М.М. свідоцтво про право власності АТ "ВТБ Банк" на іпотечне майно; здійснюється державна реєстрація права власності АТ "ВТБ Банк" на згадане іпотечне майно.
26.13 Іпотека на інше майно, що є предметом договору іпотеки № 617, залишається в силі, право іпотекодержателя на інше майно залишається у Банка.
26.14 06.11.2017 між Банком (Первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Фактор Груп" (Новий кредитор) укладено договір № 06/11/2017/1 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором, за умовами якого Банк відступив Новому кредитору всі вимоги (повністю) за основним зобов`язанням - Кредитним договором № ВКЛ 88/10 (том 1 справи № 908/2609/17(908/1359/22), а.с.36-40).
26.15 На виконання цього договору сторони уклали акти приймання-передачі документації та приймання-передачі прав вимоги до договору №06/11/2017/1 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором та договорами забезпечення від 06.11.2017 року (том 51 справи про банкрутство а.с.242-243).
26.16 06.11.2017 між Банком (Первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Фактор Груп" (Новий кредитор) укладається Договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, за умовами якого Банк відступив Новому кредитору всі вимоги (повністю) за похідними зобов`язаннями, в тому числі за договором іпотеки № 617 (крім будівель дошкільної установи № 1 "Журавлик", оскільки Банк на той момент уже набув права власності на цей об`єкт і, відповідно, не міг відступити право вимоги на нього, внаслідок того, що право іпотеки саме на це іпотечне майно вже було припиненим).
26.17. 07.11.2017 між ТОВ "ФК "Фактор Груп" (Первісний кредитор) та ТОВ "Універсам "Тополя" (Новий кредитор) (13.09.2019 ТОВ "Універсам "Тополя" припинено шляхом приєднання до ТОВ "Виробничо комерційна фірма Дрогобицький завод автомобільних кранів") укладено договори про відступлення права вимоги за кредитним договором в повному обсязі та за іпотечними договорами, в тому числі за договором іпотеки № 617 (том 1 справи № 908/2609/17 (908/1359/22), а.с.41-42).
26.18 12.12.2017 між ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (іпотекодавець) та ТОВ "Універсам "Тополя" (іпотекодержатель) (13.09.2019 ТОВ "Універсам "Тополя" припинено шляхом приєднання до ТОВ "Виробничо комерційна фірма Дрогобицький завод автомобільних кранів") укладено оспорюваний у цій справі договір про задоволення вимог іпотекодержателя за іпотечним договором від 17.05.2010.
27. Обґрунтовуючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив, зокрема, із наступного.
27.1 Подання Позивачем, який є кредитором у справі про банкрутство Боржника з 23.05.2018, позову про визнання недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя після спливу більше 4-х років з дати, коли йому стало відомо про порушення, на його думку, прав кредитора Боржника, є недобросовісним користуванням належними позивачу процесуальними правами, і відповідно, порушенням ним статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
27.2 Позивач 23.05.2018 став кредитором у справі про банкрутство ПАТ "ДЗАК", тому за наявності підстав для захисту його порушених прав мав право подати даний позов у строк до 24.05.2021.
27.3 Таким чином, позивачем пропущено позовну давність щодо пред`явлення вимог про визнання недійсним Договору про задоволення вимог інотекодержателя, що згідно частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог повністю.
28. Обґрунтовуючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, із наступного.
28.1 Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
28.2 Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстраці1.
28.3 У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.
28.4 Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
28.5 Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
28.6 договори від 06.11.2017 між Банком та ТОВ "ФК "Фактор Груп" про відступлення права вимоги грошових зобов`язань та про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, а також договори від 07.11.2017 між ТОВ "ФК "Фактор Груп" та ТОВ "Універсам "Тополя" про відступлення права вимоги за кредитним договором та за іпотечними договорами, в тому числі за договором іпотеки № 617 не оскаржувались та є чинними.