ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 809/1634/17
касаційне провадження № К/9901/61609/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018 (головуючий суддя - Судова-Хомюк Н.М., судді - Гуляк В.В., Гудим Л.Я.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.10.2017 №0058901307, №0058891307.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно зробив висновок про невірне декларування дати першої реєстрації вантажного автомобіля, ввезеного на митну територію України і, відповідно, протиправно оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями збільшив суму грошового зобов`язання з акцизного збору та з податку на додану вартість, оскільки такий висновок ґрунтується лише на припущеннях. Технічний паспорт на автомобіль, з якого взяті відомості про першу реєстрацію вантажного автомобіля під час розмитнення, не визнаний у встановлений законом спосіб недійсним, а позивач не може нести відповідальність за недостовірну інформацію в документах про первинну реєстрацію транспортних засобів Федеративної Республіки Німеччини, оскільки така інформація можливо є наслідком протиправних дій чи необережності відповідних іноземних органів реєстрації транспортних засобів, про які позивачу не було відомо. За такі дії позивач не може нести відповідальність, оскільки відсутні будь-які докази і умисел саме позивача щодо ухилення від сплати митних платежів в меншому розмірі.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 29.01.2018 в задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало не визначення більшого розміру митної вартості товару, а сплата митних платежів у меншому розмірі, ніж визначено законодавством, внаслідок неправильного визначення терміну використання автомобіля у зв`язку із поданням недостовірних відомостей щодо дати першої реєстрації такого транспортного засобу.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 15.08.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Управління від 26.10.2017 №0058901307, №0058891307.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за правилами частини шостої статті 69 Митного кодексу України донарахування сум податкових зобов`язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення. Водночас контролюючим органом не доведено наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень і, як наслідок, безпідставне збільшення грошових зобов`язань з акцизного податку та податку на додану вартість. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем добросовісно під час ввезення транспортного засобу на територію України було здійснено його митне оформлення.
Відповідач оскаржив рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду, який ухвалою від 21.09.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку відповідача, судами не враховано, що позивач у відповідності до приписів Митного кодексу України є відповідальною особою за достовірність та правдивість документів, поданих під час розмитнення автомобіля та недостовірність даних щодо першої реєстрації вантажного автомобіля призвело до невірного визначення терміну використання транспортного засобу в іноземній державі, відтак контролюючим органом правомірно донараховані податкові і митні платежі оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.10.2023 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 04.10.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що за дорученням позивача ТОВ "Тиса-Захід", в особі якого діяв Каленюк Петро Петрович, на митну територію України ввезено вантажний автомобіль, що був у використанні марки Mercedes-Benz, модель ATEGO 816L, номер кузова НОМЕР_1, об`єм циліндрів двигуна 4 249 см 3, код УКТЗЕД - 8704229900 (особа відповідальна за фінансове регулювання - ОСОБА_3 ).
Під час здійснення митного оформлення даного автомобіля подано реєстраційні документи - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 30.12.2015 (технічний паспорт частина І) і серії НОМЕР_3 від 02.03.2016 (технічний паспорт частина ІІ) на транспортний засіб із державним номерним знаком НОМЕР_4, виданий реєстраційно-транспортним відомством (управління з допуску ТЗ до експлуатації) міста Халле (Заале) Федеративної Республіки Німеччина. У вказаних реєстраційних документах зазначено дату першого допуску транспортного засобу до експлуатації - першої реєстрації 04.04.2011.
09.03.2016 митним постом "Коломия" №206020000 Івано-Франківської митниці ДФС в області здійснене оформлення вантажного автомобіля за митною декларацією від 09.03.2016 ІМ 40 206020000/2016/400231 (вантажний автомобіль марки Mercedes-Benz, модель ATEGO 816L, номер кузова НОМЕР_1, об`єм циліндрів двигуна 4249 см 3, код УКТЗЕД - 8704229900). Згідно графи 17 "Нарахування платежів" при митному оформленні транспортного засобу нараховано наступні митні платежі: ввізне мито (вид 121) за ставкою 10% в розмірі 26160,62 грн; акцизний збір (вид 185) за ставкою 0,026 EUR за 1 см 3 об`єму циліндрів двигуна в розмірі 3211,19 грн; податок на додану вартість (вид 128) за ставкою 20% в розмірі 58195,60 грн. Загальна сума нарахованих митних платежів склала 87567,41 грн.
Розрахунок митних платежів, в тому числі визначення терміну використання транспортного засобу в іноземній державі, проведено з врахуванням заявленої позивачем дати першої реєстрації вантажного автомобіля - 04.04.2011 і з урахуванням курсу валют на дату складання митної декларації.
Сума нарахованих митних платежів згідно розрахунку в загальному розмірі 87567,41 грн була сплачена позивачем.
Управлінням проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань митної справи щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності при митному оформленні товару за митною декларацією від 09.03.2016 №206020000/2016/400231, за результатами якої складено акт від 12.10.2017 №1118/09-19-13-07/3507708181 (далі - акт перевірки), яким встановлено, що згідно з інформацією митних органів Федеративної Республіки Німеччини фактична дата першої реєстрації ввезеного вантажного автомобіля марки Mercedes-Benz, модель ATEGO 816L, номер кузова НОМЕР_1 є 30.03.2009, а не 04.04.2011. Наведений вище вантажний автомобіль марки ʼʼMerсedes-Benzʼʼ, використовувався з 5 до 8 років з дати його першої реєстрації, а тому для його оподаткування повинна застосовуватися ставка акцизного податку 1,04 євро за 1 см 3.
У зв`язку із вказаним, відповідачем визначено повний обсяг митних платежів (237850,94 грн), які мали бути нараховані і сплачені позивачем при митному оформленні транспортного засобу: ввізне мито (вид 121) за ставкою 10% в розмірі 26160,62 грн, розмір якого є незмінним; акцизний збір (вид 185) за ставкою 1,04 EUR за 1 см 3 об`єму циліндрів двигуна в розмірі 128447,47 грн; податок на додану вартість (вид 128) за ставкою 20% в розмірі 83242,85 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, підпункту 215.3.5 2 пункту 215.3 статті 215 ПК України, в результаті чого донараховано акцизний збір в розмірі 125236,28 грн; підпункту "в" пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 ПК України, у зв`язку чим позивачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 25047,26 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.10.2017:
№0058901307, яким позивачу визначено грошові зобов`язання з акцизного збору за основним платежем в сумі 125236,28 грн, за штрафними санкціями у розмірі 31309,07 грн;
№0058891307, яким позивачу визначено грошові зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів за основним платежем в сумі 25047,26 грн, за штрафними санкціями у розмірі 6261,81 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.
За правилами частини першої статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Частиною шостою статті 265 Митного кодексу України передбачено, що декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
Декларант зобов`язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів (пункти 4-5 частини 1 статті 266 Митного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 293 Митного кодексу України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків (частина 2 статті 293 Митного кодексу України).
Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів (пункт 8 частини 1 статті 336 Митного кодексу України).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 180.1 статті 180 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Пунктом 190.1 статті 190 ПК України визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.