ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №808/1759/17
касаційне провадження № К/9901/46781/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Економ Плюс" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2017 (суддя Садовий І.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 (головуючий суддя - Ясенова Т.І., судді - Головко О.В., Суховаров А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Економ Плюс" до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Економ Плюс" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду з позовом до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області (далі - Інспекція, відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.12.2016 №0002428261400, №0002091406 за формою "С".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу про порушення ним вимог статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР), пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення №637) є помилковими з огляду на те, що готівкові кошти були оприбутковані в книзі обліку розрахункових операцій, а марка акцизного податку встановленого зразка була в наявності. З наведених підстав зазначає про відсутність законних підстав у відповідача для застосування до позивача штрафних санкцій та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 04.08.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018, у задоволені позову відмовив повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що контролюючим органом правомірно оскаржуваним рішенням притягнуто позивача до відповідальності відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 12 Закону №481/95-ВР, оскільки за наявними матеріалами справи податковим органом встановлено та документально підтверджено факт реалізації алкогольних напоїв за відсутності ліцензії в барі магазинні "Габба", де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач. Також, суди дійшли висновку, що Товариством несвоєчасно оприбуткувано готівкові коштів в книзі обліку розрахункових операцій у розмірі 47582,26 грн, що є порушенням пункту 2.6 Положення №637, за що платника правомірно притягнуто до відповідальності на підставі Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95.
Позивачч оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду, який ухвалою від 10.04.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на неповне з`ясування судами обставин, на які посилався позивач у даній справі, недоведеність обставин справи, що мають значення для вирішення спору і які суди попередніх інстанцій вважають встановленими, зокрема, щодо встановленого факту роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пива) без наявності ліцензії на такий вид діяльності. Також скаржник вважає, що податковим органом безпідставно застосовано положення Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.04.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 03.10.2023 - призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 04.10.2023.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, податковим органом проведено фактичну перевірку магазину, який розташований за адресою: м. Буча, Київська область, вул. Склозаводська, 3, та належить позивачу, за результатами якої складено акт перевірки від 08.12.2016 №3119/1000/14/34268112 (далі - акт перевірки), яким встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в Книзі обліку розрахункових операцій в сумі 47582,26 грн, чим порушено пункт 2.6 Положення №637. Також, перевіркою встановлено наявність на реалізації пляшки вина "Шато де Вин" напівсолодкого білого, 0,7 л, дата розливу 18.02.2011, строк придатності - 12 місяців з моменту розливу, марка акцизного податку серії 15 ААБР 796960, 02/12, ставка 0,007 грн, вартістю 42,75 грн., маркованого недійсною (не встановленого зразка) маркою акцизного податку, після закінчення гарантійного терміну придатності, визначеного виробником, та находження в реалізації алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого зразка (з пошкодженою маркою) на пакеті вина "Напівсолодке Біле" ємністю 1 л., вартістю 42,00 грн. в упаковці типу "Теtra-Рак", чим порушено вимоги частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.12.2016: №0002428261400, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 237911,30 грн на підставі статті 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95; №0002091406, яким до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 17000 грн. на підставі частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР.
За наслідками адміністративного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень, рішеннями Головного управління ДФС у Запорізькій області від 28.02.2017 №1198/10/08-01-10-01-13, ДФС України від 27.04.2017 №9144/6/49-99-22-03-01-25 скарги залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (далі у тексті ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон №481/95-ВР, частиною 1 статті 17 якого визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом - сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкція у вигляді штрафу у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими акцизними марками акцизного податку у розмірі 200 відсотків вартості товарів, але не менше 17000 грн.
Статтею 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється (пункт 226.6 статті 226 ПК України).
Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пункт 226.3 статті 226 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (Положення №1251).
Пунктом 5 Положення №1251 визначено, що на кожну марку наносяться такі реквізити, зокрема індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал у якому вироблено марки для тютюнових виробів) через скісну риску та сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції (пункт 20 Положення №1251)
Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знаку, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставки акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачено абзацом 7 пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4х10 міліметрів: горизонтальний - 4х20 міліметрів; діагональний-4x18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.( пункт 226.9 статті 226 ПК України)