ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 380/2869/22
адміністративне провадження № К/990/578/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 380/2869/22
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Кава" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду (суддя Кузан Р. І.) від 29 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Гінда О. М., Большакова О.О., Ніколін В. В.) від 08 листопада 2022 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Кава" (далі - ТОВ "Євро Кава") звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 січня 2022 року № 0000001/7.4-19 та № 0000002/7.4-19.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що твердження контролюючого органу, викладені в акті перевірки про заниження позивачем податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість та ввізного мита із ввезених на митну територію України товарів є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Позивач наголошує, що товари, які були ввезені ним в Україну за спірними митними деклараціями походять з Європейського Союзу та відповідають правилам походження, що регулюють преференційну торгівлю з Україною. Відтак позивачем виконані усі митні і податкові зобов`язання під час здійснення митних процедур.
Окремо позивач звертає увагу на те, що оскільки вартість товару, яка була ввезена в Україну та оформлена митними деклараціями не перевищувала 6000 євро, експортерами (відправниками) товару польськими компаніями "Firma Handlowa KALIMERA Mariusz Harbuz" та "Przedsiebiorstwo Wielobranzowe "Waldi" Harbuz Waldemar" було складено фактури (декларації інвойси) відповідно до Додатку IV a Доповнення 1 до Регіональної конвенції, якими підтверджено походження товарів з країни Європейського Співтовариства. Вказує, що у фактур міститься декларація (повідомлення) про походження товару, у якій польські експортери декларують, що ці продукти мають Європейське преференційне походження. Таким чином, надані митниці фактури і є "деклараціями інвойс", передбаченими частиною першою статті 16 розділу 5 Протоколу.
З огляду на викладені обставини, позивачем при митному оформленні товарів від експортерів (відправників) польських компаній "Firma Handlowa KALIMERA Mariusz Harbuz" та "Przedsiebiorstwo Wielobranzowe "Waldi" Harbuz Waldemar" у митних деклараціях у графі 36 "Преференція" вказано цифровий код " 410" та застосовано преференційну ставку ввізного мита.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Львівської митниці від 05 січня 2022 року № 0000001/7.4-19 та №0000002/7.4-19.
Стягнуто з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Євро Кава" судовий збір в сумі 18 967,14 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 03 січня 2023 року Львівська митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Євро Кава" в задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 08 лютого 2023 року до Верховного Суду від ТОВ "Євро Кава" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року залишити без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Євро Кава" зареєстроване як юридична особа з 06 вересня 2018 року, код ЄДРПОУ 42447070. Місцезнаходження: Україна, 80300, Львівська область, Львівський район, м. Жовква, вул. Наливайка, буд. 31.
9. Видами діяльності ТОВ "Євро Кава" є оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами (основний вид діяльності) (КВЕД 46.37); оптова торгівля напоями (КВЕД 46.34) та оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами.
10. 18 червня 2019 року між ТОВ "Євро Кава" та "Przedsiebiorstwo Wielobranzowe "Waldi" Harbuz Waldemar" (Польща) було укладено контракт № 09/19, за умовами якого "Przedsiebiorstwo Wielobranzowe "Waldi" Harbuz Waldemar" (продавець) продає, а ТОВ "Євро Кава" (покупець) купує, на умовах ІНКОТЕРМС 2000, згідно специфікації котра є невід`ємною частиною Контракту. Продавець постачає покупцю товар окремими партіями. Назва, асортимент, кількість та ціна визначається згідно з інвойсом, виданим продавцем (п. 1.1). Загальна вартість контракту складає: 500 000 (п`ятсот тисяч) ЄВРО. (п. 2.2).
11. 18 червня 2019 року між ТОВ "Євро Кава" та "Firma Handlowa KALIMERA Mariusz Harbuz" (Польща) було укладено контракт № 01, за умовами якого "Firma Handlowa KALIMERA Mariusz Harbuz" (продавець) продає, а ТОВ "Євро Кава" (покупець) купує товар на умовах ІНКОТЕРМС 2000, згідно з специфікацією котра є невід`ємною частиною Контракту. Продавець постачає покупцю товар окремими партіями. Назва, асортимент, кількість та ціна визначається в інвойсі, виданому продавцем (п. 1.1). Загальна вартість контракту складає 500 000 Євро (п. 2.2).
12. ТОВ "Євро Кава" за митними деклараціями (63 штуки згідно переліку наведеному в акті перевірки) здійснило митне оформлення товару згідно з контрактами від 18 червня 2019 року № 01 та № 09/19 на поставку товару, укладеного з Польською компанією "Przedsiebiorstwo Wielobranzowe "Waldi" Harbuz Waldemar" та Firma Handlowa KALIMERA Mariusz Harbuz" (Польща) (продавці).
13. До графи 44 митних декларацій під кодом 7016 внесено реквізити декларації про походження, складені на інвойсах експортером, оскільки фактурна вартість партії товару не перевищує 6 000 Євро.
14. При цьому, загальна сума за рахунком по кожній митній декларації не перевищує 6000 Євро.
15. У деклараціях код країни походження товарів вказано "EU" (Європейський Союз), застосовано преференцію " 410" товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу. До митних декларацій декларантом було долучено фактури.
16. Галицькою митницею Держмитслужби листом від 19 березня 2020 року № 7.4-1-15/7/8151 скеровано на верифікацію до Держмитслужби декларації про походження по "Firma Handlowa KALIMERA Mariusz Harbuz" (22-600 ul.Zacisze,3 Tomaszow Lubelski, Польща) від 21 червня 2019 року №/130/2019, від 09 липня 2019 року № EX/149/2019, від 16 липня 2019 року №/158/2019, від 02 серпня 2019 року № EX/178/2019, від 13 серпня 2019 року № EX/186/2019, від 26 серпня 2019 року № EX/200/2019, від 30 серпня 2019 року № EX/209/2019, від 05 вересня 2019 року № EX/213/2019, від 17 вересня 2019 року № EX/227/2019, від 27 вересня 2019 року №/238/2019, від 01 жовтня 2019 року №/247/2019, від 01 жовтня 2019 року № EX/248/2019, від 08 жовтня 2019 року № EX/255/2019, від 15 жовтня 2019 року № EX/260/2019, від 24 жовтня 2019 року № EX/273/2019, від 31 жовтня 2019 року № EX/283/2019, від 31 жовтня 2019 року №/282/2019, від 12 листопада 2019 року № EX/300/2019, від 12 листопада 2019 року №/297/2019, від 18 листопада 2019 року № EX/313/2019, від 25 листопада 2019 року №/325/2019, від 25 листопада 2019 року № EX/320/2019, від 29 листопада 2019 року №/334/2019, від 29 листопада 2019 року № EX/333/2019, від 27 листопада 2019 року №/327/2019, від 04 грудня 2019 року № EX/343/2019, від 04 грудня 2019 року № EX/342/2019, від 12 грудня 2019 року № EX/365/2019, від 18 грудня 2019 року № EX/378/2019, від 23 грудня 2019 року № EX/394/2019.
17. Державна митна служба України листом від 28 травня 2021 року № 15/15-03/7.4/1810 (вх. № 17339/4-15 від 28 травня 2021 року) інформувала Галицьку митницю ДМС про отримання інформації від уповноваженого органу Республіки Польща листом від 28 квітня 2021 року № 0601-IGC.4331.38.2020.KD, в якому зазначено, що товари, охоплені інвойсами за вказаним переліком не мають преференційного походження, (окрім товарів Quick CAO cocoa drink 500 g по наступній декларації інвойс від 04 грудня 2019 року № EX/342/2019, Parana ground coffe 500g по наступній декларації інвойс від 17 вересня 2019 року № EX/227/2019) сформованих на інвойсах складених/виданих експортером "Firma Handlowa KALIMERA Mariusz Harbuz", відповідно до Доповнення І "Щодо визначення поняття "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, оскільки експортер не надав достатніх доказів на підтвердження їх преференційного походження.
18. Також, Галицькою митницею Держмитслужби листом від 23 липня 2020 року № 7.4-1-15/7/18955 скеровано на верифікацію до Держмитслужби декларації інвойс/декларації походження, складених експортером на інвойсах, виданих/складених експортером "Przedsiebiorstwo Wielobranzowe "Waldi" Harbuz Waldemar" (02-738 ul. Dominikanska,13b Warszawa, Польща) від 23 грудня 2019 року № EX/449/2019/K, від 18 грудня 2019 року № EX/435/2019/K, від 17 грудня 2019 року № EX/428/2019/K, від 12 грудня 2019 року № EX/414/2019/K, від 04 грудня 2019 року № EX/392/2019/K, від 29 листопада 2019 року № EX/382/2019/K, від 20 листопада 2019 року №/363/2019/K, від 18 листопада 2019 року № EX/357/2019/K, від 18 листопада 2019 року №/353/2019/K, від 06 травня 2020 року № EX/343/2020/K, від 14 листопада 2019 року №/343/2019/K, від 12 листопада 2019 року №/335/2019/K, від 12 листопада 2019 року №/334/2019/K, від 31 жовтня 2019 року № EX/316/2019/K, від 23 жовтня 2019 року №/303/2019/K, від 17 жовтня 2019 року №/292/2019/K, від 27 квітня 2020 року №/291/2020/K, від 08 жовтня 2019 року № EX/280/2019/K, від 04 жовтня 2019 року №/276/2019/K, від 01 жовтня 2019 року № EX/267/2019/K, від 26 вересня 2019 року №/261/2019/K, від 05 вересня 2019 року № EX/233/2019/K, від 30 серпня 2019 року №/227/2019/K, від 26 серпня 2019 року № EX/220/2019/K, від 31 березня 2020 року №/214/2020/K, від 16 серпня 2019 року № EX/210/2019/K, від 13 серпня 2019 року №/206/2019/K, від 19 березня 2020 року № EX/180/2020/K, від 18 березня 2020 року №/178/2020/K, від 16 липня 2019 року № EX/175/2019/K, від 09 липня 2019 року №/165/2019/K, від 05 липня 2019 року № EX/161/2019/K, від 27 червня 2019 року №/153/2019/K.
19. Державна митна служба України листом від 27 липня 2021 року № 15/15-03/7.4/3064 (вх. ЛМ № 3648/4-15 від 30 липня 2021 року) інформувала Львівську митницю про отримання інформації від уповноваженого органу Республіки Польща листом від 13 липня 2021 року № 1401-ІОС.4331.54.2020 з результатами перевірки преференційних документів, в яких не підтверджено преференційне походження товарів зазначених деклараціях походження, оскільки експортер не подав відповідних документів, що підтверджують статус походження.
20. На підставі наказу Львівської митниці від 13 жовтня 2021 року № 261 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання ТОВ "Євро Кава" вимог законодавства України з питань митної справи" та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на ІV квартал 2021 року, проведена перевірка дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01 листопада 2018 року по 29 жовтня 2021 року.
21. За результатами вказаної перевірки складено акт "Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання ТОВ "Євро Кава" вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01 листопада 2018 року по 29 жовтня 2021 року" від 17 грудня 2021 року № 50/7.4-19/42447070, висновками якого встановлено такі порушення:
- статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, вимоги статті 48, частини 1 статті 257, частини 5 статті 280 Митного кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 856 396,21 грн;
- підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункт 187.8 статті 187, пункт 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 171 279,23 грн.
22. Як слідує із Акту перевірки, підставою для донарахування митних платежів, слугувала інформація, отримана від уповноважених органів Республіки Польща (листи від 28 квітня 2021 року № 0601-IGC.4331.38.2020.KD та від 13 липня 2021 року № 1401-ІОС.4331.54.2020), яка і була скерована до Галицької митниці Держмитслужби та Львівської митниці Державною митною службою України листами від 28 травня 2021 року № 15/15-03/7.4/1810 та від 27 липня 2021 року № 15/15-03/7.4/3064.
23. На підставі Акту перевірки працівниками Львівської Митниці було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000001/7.4-19 від 05 січня 2022 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 1 050 376, 19 грн (856 396,21 грн за податковими зобов`язаннями та 193 979,98 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення-рішення № 0000002/7.4-19 від 05 січня 2022 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 214 099,04 грн (171 279,23 грн за податковими зобов`язаннями та 42 819,81 грн за штрафними (фінансовими) санкціями).
24. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
25. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про не підтвердження під час розгляду справи обставин, якими контролюючий орган обґрунтовував свої твердження про порушення позивачем вимог Митного та Податкового кодексів України, а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
26. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій виснували, що надані позивачем для оформлення митних декларацій рахунки фактури є одночасно є деклараціями-інфойс, оскільки сукупна вартість товару по кожному рахунку-фактурі не перевищує 6000 євро. У вказаних рахунках-фактурах зазначено "Експортер товарів включений у цей документ декларує, що за винятком випадків, коли це прямо зазначено, ці продукти мають європейське пільгове походження".
27. Отже, застосовуючи преференцію при митному оформленні товарів за спірними митними деклараціями позивач обґрунтовано сподівався на добросовісність дій свого контрагента-експортера та не мав підстав піддівати сумніву правомірність видачі декларацій-інвойсів на кожну партію такого товару.
28. Суди попередніх інстанцій також зауважили, що інформація, отримана від уповноважених органів Республіки Польща, не може бути єдиним та беззаперечним доказом порушення позивачем митних правил, оскільки до митного оформлення позивачем надано всі документи, визначені чинним законодавством, які надано експортером та підтверджують право позивача на преференцію.
29. При цьому суди встановили, що позивачем долучено до матеріалів справи копії сертифікатів перевезення товару EUR.1, які видані митними органами Республіки Польща на запит експортерів контрагентів позивача. У цих сертифікатах митними органами Республіки Польща засвідчено, що товари, вказані і спірних рахунках-фактурах, походять з країн Європейського Союзу. Тобто, надаючи сертифікати з перевезення на запит експортерів, митні органи Польщі в повній мірі мали б перевірити статус походження таких товарів, а тому факт видачі сертифікатів, підтверджує походження спірного товару з країн Європейського Союзу.
30. За таких обставин суди вважали необґрунтованими листи митних органів Республіки Польща від 28 квітня 2021 року № 0601-IGC.4331.38.2020.KD та від 13 липня 2021 року № 1401-ІОС.4331.54.2020, які були використані відповідачем під час перевірки, оскільки факт походження імпортованого позивачем товару з країн Європейського Союзу підтверджується виданими в подальшому цими ж органами Сертифікатами перевезення.
31. При цьому суди врахували, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу Польщі до експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера. Тобто, відсутня інформація про звернення уповноваженого органу до експортера.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
32. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
33. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
34. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували положення статті 33 Протоколу 1 до Угоди "Щодо визнання концепції "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до економічної частини Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII (далі - Протокол 1) та статті 32 Протоколу 1 в редакції Доповнення 1 "Підтвердження походження" до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження, без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 березня 2021 року по справі № 240/7093/19 та від 11 квітня 2022 року по справі № 260/2805/20.
35. Зокрема скаржник наголошує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у зазначених вище постановах, саме результати перевірки підтверджень походження товару, є підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції.
36. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження передбачену пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зауважує, що позивачем долучено до матеріалів справи сертифікати походження, які не передбачені статтею 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, а отже не можуть братися до уваги як документ, що дає право на застосування преференції згідно з конвенцією.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
37. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
38. Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
39. Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
40. Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
41. Відповідно до частини першої статті 271 МК України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
42. Так, згідно з пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
43. За приписами положень статті 272 МК України, візне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.
44. Статтею 276 МК України визначено, що платниками мита є: 1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом; 2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях; 3) особа, на яку покладається обов`язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог; 4) особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу); 5) особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження товари, що були випущені у вільний обіг на митній території України із звільненням від оподаткування митними платежами, до закінчення строку, визначеного законом; 6) особа, яка реалізує товари, транспортні засоби відповідно до статті 243 цього Кодексу.
45. Згідно із частиною першою статті 277 МК України, об`єктами оподаткування митом є: 1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами; 2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України; 3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 цього Кодексу.
46. Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що платники податків, визначені статтею 272 МК України, при ввезені відповідного товару (який є об`єктом оподаткування відповідно до частини першої статі 277 МК України) на митну територію України зобов`язані сплачувати ввізне мито.
47. Частиною першою статті 280 МК України передбачено, що в Україні застосовуються такі види ставок мита: 1) адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування; 2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 цього Кодексу; 3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.
48. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 280 МК України ставки мита, крім сезонного та особливих видів мита, встановлюються виключно законами України з питань оподаткування. Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.
49. За змістом частини п`ятої статті 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.
До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.