ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 805/4446/16-а
касаційне провадження № К/9901/31597/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Пасічник С.С.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2017 (суддя - Христофоров А.Б.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя - Василенко Л.А., судді - Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.) у справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС до Державного підприємства "Селидіввугілля" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків,-
УСТАНОВИВ:
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Інспекція, позивач, контролюючий орган) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Селидіввугілля" (далі - Підприємство, відповідач, платник), в якому просила надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна Підприємства, що перебуває у податковій заставі.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на наявність податкового боргу, який виник внаслідок несплати заборгованості з податку на додану вартість. Позивачем неодноразово здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу, а саме: виставлені перша та друга податкові вимоги, направлялися до банківських установ платіжні вимоги, які були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю на розрахункових рахунках відповідача грошових коштів.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 10.01.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, у задоволені позову відмовив.
Відмовляючи у позові суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивачем не доведена відсутність коштів на рахунках у банках Підприємства, що унеможливлює на теперішній час надання податковому органу судового дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, оскільки процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів на розрахункових рахунках передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, стверджує про залишення судами поза увагою наявність у платника податкового боргу та відсутність коштів на розрахункових рахунках платника в установах банку, які можливо спрямувати на погашення податкового боргу платника.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, позивач фактично викладає обставини, з оцінкою яких він не погоджується.
Відповідач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.09.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.10.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 04.10.2023.
Позивачем 23.01.2018 заявлено клопотання про процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №247, наказу ДПС України від 30.03.2016 №377.
Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну позивача у справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС її правонаступником - Офісом великих платників податків ДФС (ЄДРПОУ 39440996).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідач з вересня 2016 року перебуває на податковому обліку у позивача. Податковим керуючим позивача здійснено опис майна підприємства (відповідача), який оформлений відповідними актами позивача.
З метою погашення боргу на адресу відповідача були спрямовані відповідні податкові вимоги.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2014 у справі №805/6418/14 задоволено позов Інспекції до платника про стягнення коштів, стягнуто з рахунків Підприємства у банках в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2972978,00 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2014 у справі №808/6670/14 задоволено позов Інспекції до платника, стягнуто з рахунків Підприємства у банках обслуговуючих такого платника податків, заборгованість з податку на додану вартість у сумі 596099,00 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2014 у справі №808/3038/14 задоволено позов Інспекції до платника про стягнення коштів за податковим боргом, стягнуто з рахунків Підприємства у банках обслуговуючих такого платника податків, заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16588724,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2015 у справі №805/295/15-а задоволено позов Інспекції до платника про стягнення коштів, стягнуто з розрахункових рахунків Підприємства у банківських установах на користь державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість в сумі 4288996,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2015 у справі №805/3245/15-а задоволено позов Інспекції до платника про стягнення заборгованості, стягнуто з розрахункових рахунків Підприємства кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 100963718,21 грн.
Станом на 04.11.2016 платником обліковується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 347701879,27 грн, що підтверджується даними інтегрованої картки платника.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).