РІШЕННЯ
Іменем України
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №990/175/23
адміністративне провадження № П/990/175/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А., Рибачука А.І., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
справу № 990/175/23
за позовом ОСОБА_1
до Президента України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 14.08.2023 до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) до Президента України (далі - відповідач), в якій позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача у ненаданні відповіді на його звернення від 27.06.2023 та відмови звільнити з військової служби у зв`язку з втратою довіри до Верховного головнокомандувача Збройних сил України;
- зобов`язати Президента України звільнити його з військової служби у зв`язку з втратою довіри до Верховного головнокомандувача Збройних сил України.
2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А., Рибачука А.І., Стародуба О.П.
3. Ухвалою від 17.08.2023 Верховний Суд відкрив провадження у справі; призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
4. 04.09.2023 до Верховного Суду надійшов відзив відповідача від 28.08.2023.
5. 25.09.2023 надійшло окреме пояснення від позивача щодо обґрунтованості позовних вимог.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6 Суд оцінив надані сторонами докази і встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
7. 27.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Президента України із заявою про звільнення з військової служби.
8. Відповідно до штампу вхідної кореспонденції та трекінгу відправлень АТ "Укрпошта" вищезазначена заява надійшла та зареєстрована в Офісі Президента України 30.06.2023 за №22/041426-14.
9. Листом від 04.07.2023 № 22/041426-14 Офіс Президента України направив звернення позивача до Міністерства оборони України на розгляд за належністю, про що ОСОБА_1 повідомлено окремим листом від 04.07.2023 №22/041426-14.
10. Позивач з цим не погодився і звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи позивача
11. Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.12.2016 в журналі Wall Street Journal була надрукована стаття ОСОБА_2, в якій останній, на думку ОСОБА_1, веде пропаганду ідеї тотальної і самознищувальної капітуляції України у війні за свою свободу, незалежність і територіальну цілісність, частина якої тимчасово окупована іноземним агресором; проявляє неповагу до української національної гідності; посягає на честь громадян України, які відстоювали і відстоюють українську незалежність зі зброєю в руках; вбиває віру громадян України у свою державоспроможність; остаточно деморалізує українське суспільство та підриває довіру до України за кордоном як до країни, що не має стійких орієнтирів власного розвитку та керується кон`юнктурою та страхами у визначенні свого історичного шляху; нав`язує суспільству ідеї капітуляції в обмін на закінчення війни на Донбасі; порушує забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
12. Позивач вважає, що у статті ОСОБА_2 фактично пропонує українцям прихований акт капітуляції. Внаслідок пропаганди антиукраїнських ідей позивач зазнав моральної шкоди, яка виражається у відчутті неповаги до статусу учасника бойових дій - захисника Вітчизни та військової служби у лавах Збройних сил України.
13. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 3.235.200.000 грн в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди, посилаючись на те, що згідно з Указом Президента України від 14.01.2015 №15/2015 "Про часткову мобілізацію" відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.01.2015 № 15 позивача як офіцера Збройних сил України було призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, яку він проходив в 501 окремому батальйоні морської піхоти (501 ОБМП) на посаді командира роти.
14. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28.11.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23.05.2019 та постановою Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № № 757/14149/17, у задоволенні позову було відмовлено.
15 09.03.2023 позивач звернувся до Президента України з проханням виконати вимоги присяги та основну, на думку ОСОБА_1, передвиборчу обіцянку відносно деолігархізації, зокрема, допомогти позивачу у вирішенні питання відшкодування моральної шкоди та ушкодження здоров`ю з боку олігарха ОСОБА_2 .
16. Листом від 17.03.2023 № 22/024512-14 з Офісу Президента України позивача було повідомлено про повернення його звернення, оскільки його розгляд не належить до повноважень Президента України.
17. Позивач направив Президенту України повідомлення про недовіру, в якому просив звільнити його з військової служби. У встановлений законом термін і на час подання цього адміністративного позову позивач не отримав відповіді на зазначене повідомлення про недовіру від 27.06.2023, що, на думку ОСОБА_1, є протиправною бездіяльністю.
Аргументи відповідача
18. 04.09.2023 з Офісу Президента України до Суду надійшов відзив.
19. Офіс Президента України зазначає, що немає протиправних дії або бездіяльності під час розгляду заяви ОСОБА_1 .
20. Позивач просив звільнити його з військової служби. Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Оскільки позивачу не присвоєно звання генерала (адмірала) чи прирівняного до нього військового звання, до повноважень Президента України не належить розгляд питання стосовно звільнення його з військової служби.
21. З цих підстав листом від 04.07.2023 № 22/041426-14 Офіс Президента України направив звернення позивача до Міністерства оборони України на розгляд за належністю, про що ОСОБА_1 повідомлено окремим листом.
22. Отже, відповідач діяв в межах наданих законодавством повноважень, а тому позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
IV. ВИСНОВКИ СУДУ
23. Суд оцінив обставини справи, наведені сторонами аргументи на обґрунтування позову та заперечення, та дійшов таких висновків.
24. Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
25. Відповідно до ст. 5 Закону №393/96-ВР звернення громадян адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
26. Органи державної влади зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду (ст. 14 Закону № 393/96-ВР).
27. Водночас, ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР передбачено, що у разі якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
28. Указом Президента України від 20.06.2019 №417 "Питання забезпечення діяльності Президента України" було створено Офіс Президента України, який діє на основі Положення про Офіс Президента України, затвердженого Указом Президента України від 25.06.2019 №436 (далі - Положення).
29. Згідно з п. 1 Положення Офіс Президента України є постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 106 Конституції України.