ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №620/3479/20
касаційне провадження № К/9901/33564/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021 (головуючий суддя - Степанюк А.Г., судді - Бєлова Л.В., Карпушова О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорпостач" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії, -
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорпостач" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Управління з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних від 23.07.2020 №1759436/38584699, від 29.07.2020 №1778126/38584699, №1778125/38584699, від 05.08.2020 №1802535/38584699, №1802849/38584699, від 06.08.2020 №1806844/38584699, №1806843/38584699, №1806845/38584699, №1806841/38584699, №1806842/38584699, №1806943/38584699; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 10.07.2020 №22, від 21.07.2020 №52, від 22.07.2020 №56, від 28.07.2020 №73, від 30.07.2020 №76, від 16.07.2020 №36, від 31.07.2020 №83, №84, від 24.07.2020 №63, від 31.07.2020 №80, №85 оформлені платником за датою їх подання.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 05.11.2020 позов задовольнив повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.02.2021 вперше подану відповідачем у листопаді 2020 року апеляційну скаргу повернув апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.04.2021 вдруге подану відповідачем у лютому 2021 року апеляційну скаргу повернув апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Управління втретє подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.07.2021 подану апеляційну скаргу залишив без руху з підстав не сплати судового збору та порушення строку на апеляційне оскарження і надав апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання зазначеної ухвали, запропонувавши сплатити судовий збір і звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, обґрунтувавши причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
На виконання вимог ухвали суду 27.07.2021 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про продовження строку на сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з підстав неможливості своєчасної сплати судового збору, оскільки Управління не є розпорядником бюджетних коштів, тому для виділення коштів на сплату судового збору необхідно вчинити певну процедуру.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.08.2021 відмовив у задоволенні клопотання Управління про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та дійшов висновку, що подана скаржником заява про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтована підставами, які, на думку колегії суддів, є неповажними.
Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом норм процесуального права. Вважає, що судом безпідставно не враховано поважність обставин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність у обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.10.2023 визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 04.10.2023.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
Спірним питанням є правомірність відмови скаржнику у відкритті апеляційного провадження з підстав визнання неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, що регулюється положеннями КАС України.
Так, у відповідності до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частинами 1, 2 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.
Частиною 3 статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Таким чином, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина 2 статті 298 КАС України).
Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.