ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №380/18083/22
адміністративне провадження № К/990/27197/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №380/18083/22
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою МВС України
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2023, ухвалене судом у складі головуючого судді Кравціва О.Р.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2023, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії МВС України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, викладеної в листі від 11.08.2022 №22586/15-2022;
- зобов`язати МВС України призначити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання пов`язаного з проходження служби в органах внутрішніх справ відповідно до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850).
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що Законом України від 20.12.1990 № 565-XII "Про міліцію" (далі - Закон №565-XII) не встановлено обмежень дворічним строком щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку №850. На думку позивача, зазначена норма Порядку №850 не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги, залежно від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Також позивач зазначив, що пункт 4 Порядку №850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності. Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку №850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2023, адміністративний позов задоволено.
4. 04.08.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга МВС України, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, відповідач просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2023, ухвалити в цій справі нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
5. Верховний Суд ухвалою від 14.08.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 14.09.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання МВС України про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2023.
7. Ухвалою судді Верховного Суду від 25.09.2023 відмовлено в задоволенні клопотання МВС України про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2023.
8. Правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивач не скористався.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ і був звільнений з посади відповідно до наказу від 31.10.2005 №615.
Згідно з свідоцтвом про хворобу від 16.11.2005 №525 позивачу встановлено діагноз: захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та за сукупністю захворювань визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку.
Згідно з довідкою Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхована компанія "Оранта" від 20.10.2020 №1389 позивачеві 21.08.2006 виплачено страхову суму в розмірі 27216,00 грн за державним обов`язковим страхуванням.
21.11.2005 позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності.
Відповідно до довідки до акту огляду обласної МСЕК від 19.12.2019 №3 серії 12 ААБ №330341 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності.
Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 28.10.2020 серії 12 ААА №012018, ОСОБА_1 встановлено 70% втрати професійної працездатності.
23.02.2021 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою, в якій просив здійснити виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності.
Листом від 10.03.2021 №36 Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області повідомила ОСОБА_1, що оскільки після первинного огляду медико-соціальної експертної комісії пройшло більше двох років, а також у зв`язку з відсутністю у поданих матеріалах необхідного переліку документів, передбаченого пунктом 7 Порядку №850, законодавчих підстав для підготовки висновку щодо виплати грошової допомоги немає.
ОСОБА_1, вважаючи, що такі дії Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області порушують його права та інтереси, звернувся з позовом до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 у справі №380/3830/21 визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області щодо повернення матеріалів для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850; зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Львівській області сформувати та подати до МВС України висновок щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до Порядку №850 у зв`язку із встановленням йому інвалідності ІІ групи.
На виконання зазначеного рішення суду листом від 03.11.2021 №50213/15-2021 Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області направила до МВС України документи необхідні для прийняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Листом від 03.11.2021 №50213/15-2021 МВС України повернуло зазначені матеріали до Ліквідаційної комісії МВС України у Львівській області на доопрацювання.
ОСОБА_1 вважаючи, що вказані дії відповідача порушують його права та інтереси, звернувся з позовом до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2022, у справі №380/1049/22 визнано протиправними дії МВС України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності та зобов`язано МВС України повторно розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону №565-XII, пункту 9 Порядку №850 та прийняти відповідне рішення.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі № 380/1049/22 листом від 15.11.2019 №591/108/05/29-2019 МВС України повідомило, що за результатами опрацювання матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 прийнято рішення про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги, з мотивів того, що встановлення йому ІІ групи інвалідності відбулось 19.12.2019, тобто в період понад два роки від дати первинного встановлення йому інвалідності ІІІ групи у 2005 році.
Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із протиправності дій та рішення відповідача щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
IV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Касаційна скарга МВС України обґрунтована, зокрема тим, що суди попередніх інстанції неправильно застосували положення статті 23 Закону № 565-XII та Порядку № 850, дійшовши помилкових висновків про наявність у позивача права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги щодо якої виник спір у цій справі.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
13. Спір між сторонами у цій справі виник щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності як колишнього працівника органів внутрішніх справ відповідно до статті 23 Закону № 565-XII та Порядку №850.
14. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Аналіз зазначеної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
16. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
17. На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону № 565-XII та Порядку № 850 (набрав чинності з 31.10.2015) пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закону № 580-VIII) визнано таким, що повністю втратив чинність Закон № 565-XII.
18. Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
19. До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону №565-ХІІ та Порядком № 850, відповідно.
20. Відповідно до частини шостої статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.