Постанова
Іменем України
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 456/5327/21
провадження № 51-2124 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 12021141130000550 за обвинуваченням
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Добряни Львівської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 вересня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_7 у невстановлену дату та час за допомогою мобільного додатку "Telegram" у невстановленої особи придбав з метою збуту психотропну речовину PVP, замовивши її доставку через ТОВ "Нова Пошта".
29 липня 2021 року, приблизно об 11:05 год. ОСОБА_7 отримав у відділенні № 5 "Нової пошти" у м. Стрий Львівської області пакунок із психотропною речовиною, обіг якої заборонено, та усвідомлюючи, що в ньому знаходиться, заховав під одяг. У подальшому він був затриманий працівниками поліції, яким добровільно видав психотропну речовину PVP, що відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, кількісним вмістом речовини 21,0365г, що є особливо великим розміром, та яку він незаконно зберігав при собі з метою збуту.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений та його захисник просять скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зазначають, що суд усупереч ст. 404 КПК України не дослідив повторно доказів, проте послався на них в ухвалі, невірно встановив фактичні обставини справи.
Судами не доведено умислу засудженого на збут психотропних речовин, а отже кваліфікація його дій є невірною, висновки судів про винуватість ОСОБА_7 ґрунтуються на недопустимих доказах, зокрема, протоколі огляду місця події, що проведений з порушенням процесуального закону та без забезпечення права затриманого на захист, а також похідних від нього доказах; протоколі обшуку гаражного приміщення, що проведений неуповноваженими особами.
Вказують, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки не містить відповідей на усі доводи апеляційної скарги.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник та засуджений у судовому засіданні підтримали скаргу в повному обсязі та просили її задовольнити.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечувала проти задоволення скарги і просила залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Тому доводи касаційної скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно із ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, досліджує всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Суд першої інстанції, виконуючи приписи ст. 94 КПК України, ретельно перевірив зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку.
При цьому констатував, що за встановлених фактичних обставин надані стороною обвинувачення докази доводять наявність у діях засудженого складу злочину, передбаченогоч. 3 ст. 307 КК України. З позицією місцевого суду погодилася й апеляційна інстанція.
Суди навели переконливі аргументи на обґрунтування такого висновку, тому Верховний Суд вважає доводи касаційної скарги про недоведеність винуватості засудженого та суперечливість доказів у справі такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення.
Місцевий суд належним чином вирішив питання допустимості всіх доказів у провадженні. Оцінка доказів проведена судом згідно з вимогами процесуального законодавства, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо належності, допустимості, достовірності доказів та їх достатності для постановлення саме обвинувального вироку. Зокрема, суд узяв до уваги показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 щодо обставин зупинення ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, а також проведення огляду місця події, під час якого затриманий добровільно видав працівникам поліції пакет та пояснив, що в ньому знаходиться психотропна речовина, яку він придбав з метою подальшого збуту.
Також суд послався на протокол огляду місця події з відеозаписом до нього, де вбачається, що під час цієї невідкладної слідчої дії ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції згорток із речовиною білого кольору. Згідно висновку експерта від 30 липня 2021 року вона є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, масою 21,0365 г. Під час обшуку в гаражному приміщенні, який орендував підозрюваний, було виявлено та вилучено трубки для куріння із залишками невідомої речовини, поліетиленові пакувальні пакети з нашаруваннями речовини білого кольору, електронні ваги, фольгові згортки із нашаруванням такої ж речовини, карти пам`яті, ноутбук та мобільний телефон. Згідно висновків експертизи, речовиною білого кольору, вилученою на пакетах, є метадон, що відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, та PVP, що відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, а також виявлено нашарування екстракту канабісу, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
Під час огляду мобільного телефону підозрюваного були виявлені фотознімки, де зображені згортки, перемотані клейкою стрічкою, так звані "закладки", а також виявлено переписку з різними абонентами, яка стосується збуту наркотичних засобів.
Судом було перевірено посилання сторони захисту на недопустимість, як доказу, протоколу огляду місця події, під час якого ОСОБА_7 видав працівникам поліції психотропну речовину. Сторона захисту вважала, що фактично була проведена інша слідча дія - обшук особи.
Як неодноразово звертав увагу суд касаційної інстанції в своїх рішеннях, слід чітко відмежовувати ці дві слідчі (розшукові) дії з огляду на порядок їх проведення. Так обшук, на відміну від огляду, має примусовий характер, який проявляється в тому, що він може проводитися без згоди обшукуваної особи, всупереч її волі, з втручанням у сферу її інтересів.