1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1005/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест" (далі - ТОВ "Фаст Агро Інвест")

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 (головуючий суддя Буравльов С.І., судді: Алданова С.О., Андрієнко В.В.)

у справі № 910/1005/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" (далі - ТОВ "Буддевелопмент Київ")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Стронг" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Стронг")

про стягнення 200 000,00 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Буддевелопмент Київ" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Стронг" про стягнення 200 000,00 грн. штрафу за невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати коштів за договором факторингу від 30.09.2021 № 93/21-Ф, який укладений ТОВ "Буддевелопмент Київ" з ТОВ "Фінансова компанія "Стронг".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Фінансова компанія "Стронг" (клієнт) не виконало своє грошове зобов`язання перед ТОВ "Буддевелопмент Київ" (фактор) за відступлене право грошової вимоги за попереднім договором від 03.06.2019 купівлі-продажу (частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Грандісон") до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", у зв`язку з чим договір було розірвано згідно з додатковою угодою від 11.10.2021 № 1, а позивачем нараховано до стягнення з відповідача 200 000,00 грн. штрафу згідно з пунктом 4.3 договору факторингу від 30.09.2021 № 93/21-Ф.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2023 зі справи № 910/1005/23 позов задоволено повністю, з посиланням на його обґрунтованість.

ТОВ "Фаст Агро Інвест" у травні 2023 року звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2023 зі справи № 910/1005/23.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ "Фаст Агро Інвест" посилалося, зокрема, на те, що оскаржуване судове рішення порушує його законні права та інтереси, оскільки договір факторингу від 30.09.2021 № 93/21-Ф, який укладений ТОВ "Буддевелопмент Київ" з ТОВ "Фінансова компанія "Стронг" та є предметом розгляду даної справи, є фіктивним та таким, що спрямований на шкоду скаржнику, оскільки право вимоги за попереднім договором від 03.06.2019 купівлі-продажу (частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Градісон") було передане ТОВ "Фаст Агро Інвест" за договором від 01.10.2021 № 1 про відступлення права вимоги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ "Фаст Агро Інвест" на рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2023 зі справи № 910/1005/23 закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано, зокрема, тим, що місцевим господарським судом ухвалено рішення у даній справі про права, інтереси та обов`язки лише сторін у справі - ТОВ "Буддевелопмент Київ" та ТОВ "Фінансова компанія "Стронг"; ТОВ "Фаст Агро Інвест" не є учасником у даній справі, а рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2023 зі справи № 910/1005/23 не було вирішено питання про його права, інтереси та/або обов`язки, і таке судове рішення першої інстанції не зачіпає безпосередньо права та обов`язки скаржника. Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/7491/23 за позовом ТОВ "Фаст Агро Інвест" до ТОВ "Буддевелопмент Київ" та ТОВ "Фінансова компанія "Стронг" про визнання недійсним договору факторингу від 30.09.2021 № 93/21-Ф, тобто договору, за порушення виконання умов якого відповідач зобов`язався сплатити штраф на користь позивача. Наведене свідчить про те, що ТОВ "Фаст Агро Інвест" має змогу захистити свої права та інтереси, у разі, якщо їх дійсно порушено, в межах судового провадження у справі № 910/7491/23.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Фаст Агро Інвест" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження її розгляду.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

За доводами скаржника, порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 3, 13, 202, 203, 234 Цивільного кодексу України та статей 2, 15 ГПК України призвело до неврахування судом того, що договір факторингу від 30.09.2021 № 93/21-Ф є фіктивним та спрямований на шкоду скаржнику, що не враховано судом апеляційної інстанції, оскільки право вимоги за попереднім договором від 03.06.2019 купівлі-продажу було передано ТОВ "Фаст Агро Інвест" за договором від 01.10.2021 № 1 про відступлення права вимоги, в якого, відповідно, перебувають документи, що підтверджують право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс". Документ - договір факторингу від 30.09.2021 № 93/21-Ф був складений лише з метою позбавити ТОВ "Фаст Агро Інвест" права вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" за попереднім договором від 03.06.2019. Отже стягнення штрафних санкцій за фіктивним правочином є безпідставним.

Доводи інших учасників справи

Сторони не скористалися своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).

Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.


................
Перейти до повного тексту