ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/1428/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т. М. (головуючий), Булгакової І. В., Колос І. Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" (далі - Компанія, позивач, скаржник) - Луцький М.В. (адвокат),
відповідача - публічного акціонерного товариства "Обчислювальна техніка та інформатика" (далі - Товариство, відповідач) - не з`явився,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, третя особа-1) - не з`явився,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
товариства з обмеженою відповідальністю "Шотлайн" (далі - ТОВ "Шотлайн", третя особа-2) - не з`явився,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, третя особа-3) - не з`явився,
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, третя особа-4) - не з`явився,
ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, третя особа-5) - не з`явився, ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, третя особа-6) - не з`явився, ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5, третя особа-7) - ОСОБА_5,
ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6, третя особа-8) - не з`явився, ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8, третя особа-9) - не з`явився, ОСОБА_9 (далі - ОСОБА_9, третя особа-10) - не з`явився,
ОСОБА_10 (далі - ОСОБА_10, третя особа-11) - не з`явився,
ОСОБА_11 (далі - ОСОБА_11, третя особа-12) - не з`явився,
ОСОБА_12 (далі - ОСОБА_12, третя особа-13) - не з`явився, ОСОБА_13 (далі - ОСОБА_13, третя особа-14) - _ не з`явився,
ОСОБА_14 (далі - ОСОБА_14, третя особа-15) - не з`явився, ОСОБА_15 (далі - ОСОБА_15, третя особа-16) - не з`явився,
ОСОБА_16 (далі - ОСОБА_16, третя особа-17) - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії
на рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 (головуючий - суддя Рильова В.В.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 (головуючий - суддя Лакіза В.В., судді Бородіна Л.І., Плахов О.В.)
у справі №922/1428/16
за позовом Компанії
до Товариства
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ "Шотлайн", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,
про звернення стягнення на предмет іпотеки.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" (в подальшому змінено правонаступником - Компанією) [далі - Банк] звернулось до суду з позовом до Товариства про звернення стягнення на предмет іпотеки.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що кредитний договір, який забезпечено договором іпотеки, не виконується, а тому є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.12.2020, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №922/1428/16, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Компанія, посилаючись на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №922/1428/16, ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю позов.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. У поданій касаційній скарзі Компанія з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що суди при формуванні висновків зазначених в оскаржуваних рішеннях, не застосували правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 24.05.2018 у справі №922/3537/17, від 09.07.2019 у справі №916/1645/18, від 09.11.2020 у справі №910/6325/13, від 07.10.2020 у справі №161/20677/13-ц, від 15.03.2021 у справі №926/3371/17, від 05.11.2018 у справі №754/12197/16-ц, від 28.10.2020 у справі №910/10963/19, від 07.05.2019 у справі №926/3371/17, від 04.12.2018 у справі №31/160 (29/170 (6/77-5/100), від 12.12.2018 у справі №758/3453/16-ц, від 29.04.2020 у справі №911/1455/19, від 20.05.2020 у справі №911/1902/19, від 28.05.2020 у справі №910/5902/18, від 22.07.2021 у справі №911/2768/20, від 13.04.2021 у справі №910/11702/18 та неправильно застосували положення частин першої - третьої, п`ятої, шостої статті 203, частини першої статті 210, частини першої статті 512, частини другої статті 213, частини першої статті 214, частини першої статті 215, частин першої - третьої статті 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини першої статті 1, статей З, 4, 17, 23 та частини третьої статті 24 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 3, статті 4, частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", частини другої статті 2, статті 3, частини другої статті 8 Закону України "Про доступ до судових рішень", та щодо порушення положень статей 2, 3, 42, 46, 47, 48, 77, 79, 86 та частини четвертої статті 269 ГПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Від Товариства та третіх осіб відзиви на касаційну скаргу до Суду не надійшли.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.12.2013 Банком і товариством з обмеженою відповідальністю "Будпромтех-1" (припинено у 2017 році, правонаступником є ТОВ "Шотлайн") [позичальник] укладено кредитний договір №К-Ю/13/039 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк зобов`язався видати позичальнику банківський кредит.
6.1.1. Після укладення Кредитного договору його сторони вносили до нього зміни додатковими договорами №№1- 8, з урахуванням яких остаточна сума кредиту склала 75 577 000 грн, а остаточним строком повернення основної суми кредиту визначено 02.12.2016.
6.2. З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Кредитним договором, 09.12.2013 Банком і Товариством (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №З-Ю/13/081 [далі - Іпотечний договір] (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. за реєстровим №4407), відповідно до умов якого предметом іпотеки стала належна іпотекодавцю нежитлова будівля літ. "А-11" загальною площею 7 082,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
6.2.1. Інформацію про укладення вказаного іпотечного договору та обтяження майна внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом від 03.12.2015 №48986960.
6.2.2. У зв`язку із укладенням додаткових договорів до Кредитного договору, до Іпотечного договору також вносились зміни і доповнення шляхом укладення додаткових угод №№1- 4.
6.3. Звертаючись до суду з відповідним позовом, Банк зазначав, що позичальник не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, у зв`язку із чим, в останнього утворилась заборгованість.
6.4. З метою досудового врегулювання спору, 25.01.2016 Банком направлено на адресу іпотекодавця (Товариство) претензію вих.№68, в якій вказано про вимогу сплатити суму наявної заборгованості протягом п`яти банківських днів з моменту її отримання.
6.4.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповіді на вказану претензію надано не було, як і не було в добровільному порядку сплачено суму наявної заборгованості, що і стало підставою для звернення з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки.
6.5. Під час розгляду справи місцевим господарським судом, 10.06.2019 до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" (далі - ТОВ "Файненс Компані") про заміну позивача, яка обґрунтована тим, що 23.04.2019 Банком (продавець) та ТОВ "Файненс-Компані" (покупець) укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №23/04-2019/2, за умовами якого Банк відступив право вимоги, зокрема, за Кредитним договором та за Іпотечним договором на користь ТОВ "Файненс-Компані". Вказаний договір нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №1155.
6.6. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2019 задоволено заяву ТОВ "Файненс Компані" та замінено позивача у справі №922/1428/16 Банк його правонаступником - ТОВ "Файненс Компані".
6.7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.06.2019 ТОВ "Файненс-Компані" (продавець) і Компанією (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав №20/06-2019/2, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають право вимоги до боржника, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами, а саме за Кредитним договором та Іпотечним договором. Вказаний договір нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №35805.
6.8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у даній справі, зокрема, задоволено заяву Компанії про заміну позивача у справі та замінено позивача у справі №922/1428/16 ТОВ "Файненс Компані", його правонаступником - Компанією.
6.9. При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності права іпотекодержателя на об`єкт іпотеки - нежитлову будівлю літ. "А-11", загальною площею 7 082,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, за Іпотечним Договором.
6.9.1. Судом першої інстанції також відхилено, як безпідставні, доводи позивача про зміну власника об`єкта нерухомого майна (предмета іпотеки), на підставі підробленого рішення Київського районного суду м. Донецька 21.02.2014 у справі №257/1598/14-ц, яке стало підставою для виключення запису про іпотеку об`єкта із Реєстру прав власності, реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_17 та подальше відчуження спірного об`єкта нерухомого майна, яке є предметом іпотеки.
6.9.2. Крім того, керуючись приписами статей 321, 328 ЦК України, господарський суд першої інстанції зазначив про те, що нові власники нерухомого майна (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у даній справі) на даний момент мають вважатися такими, що набули його відповідно до законодавства, а висновки позивача стосовно того, що нежитлова будівля літ. "А-11", загальною площею 7 082,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 продовжує перебувати в іпотеці, а сама іпотека поширюється і на новоутворені об`єкти нерухомого майна, як такі, що створені в результаті поділу предмета іпотеки, є неправомірними.
6.10. Суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані вище висновки суду першої інстанції є передчасними, з огляду на таке.
6.11. У провадженні господарського суду Харківської області на розгляді перебувала справа №922/3804/20 за первісним позовом Компанії до 126 відповідачів про визнання недійсними протиправних підстав відчуження та поділу об`єкта нерухомого майна, визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних їм записів, вчинених на підставі таких рішень - всього 648 вимог немайнового характеру.
6.11.1. У подальшому Компанією у межах справи №922/3804/20 подано заяву про зміну (доповнення) предмету позову додатковою вимогою такого змісту: "Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 укладеним між Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк" та Публічним акціонерним товариством "Обчислювальна техніка та інформатика".
6.11.2. ОСОБА_18 (далі - ОСОБА_18 ) звернувся до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою, в якій просив суд:
- визнати недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 23.04.2019 №23/04-2019/2;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 №20/06-2019/2;
- визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7 082,4 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1, встановлену на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 №З-Ю/13/081, укладеного Товариством і Банком.
6.11.3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 у первісному позові відмовлено повністю; зустрічний позов ОСОБА_18 задоволено повністю; визнано недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимог від 23.04.2019 №23/04-2019/2; визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 №20/06-2019/2; визнано припиненою іпотеку нерухомого майна.
6.11.4. Східним апеляційним господарським судом 23.03.2023 ухвалено постанову у справі №922/3804/20, якою, зокрема, частково задоволено апеляційну скаргу Компанії; частково скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_18, а також відмови в задоволенні первісного позову Компанії щодо вимог зазначених в резолютивній частині даної постанови; прийнято нове рішення, яким частково задоволено первісний позов Компанії; визнано протиправним і скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни (далі - нотаріус Лазарєва Л.І.), індексний номер: 29867323 від 02.06.2016 щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ "А-11", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, Р/Н 235710463101 ; визнано протиправним та скасовано рішення нотаріуса Лазарєвої Л.І., індексний номер: 29867906 від 02.06.2016 щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ "А-11", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, Р/Н 235710463101 ; визнано за Компанією право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. "А-11" загальною площею 7 082,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за Іпотечним договором.
6.11.5. У постанові від 23.03.2023 у справі №922/3804/20 судом апеляційної інстанції встановлено таке:
"05.12.2013 між ПАТ "Авант-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпромтех-1" укладено кредитний договір № К-Ю/13/039 (з урахуванням додаткових договорів), за умовами якого Банк зобов`язався видати ТОВ "Будпромтех-1" банківський кредит в розмірі 75 577 000 грн. із строком повернення 02.12.2016.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039, 09.12.2013 між ПАТ "Авант-Банк" і ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" було укладено іпотечний договір №З-Ю/13/081 (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим № 4407), за умовами якого предметом іпотеки стала належна іпотекодавцю спірна нежитлова будівля літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м., розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Інформацію про укладення вказаного іпотечного договору та обтяження майна було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В подальшому, 21.02.2014 Київським районним судом м. Донецька у справі №257/1598/14 ухвалено рішення за позовом ОСОБА_17 до ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" та ПАТ "Авант-Банк" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Будпромтех-1") про визнання права власності, визнання договору іпотеки недійсним і виключення записів.
Вказаним судовим рішенням визнано за ОСОБА_17 право власності на спірне нерухоме майно. Визнано недійсним договір іпотеки від 09.12.2013 №З-Ю/13/081, укладений між ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" та ПАТ "Авант-Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим № 4407. Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №3752252 про іпотеку та запис №3751833 про заборону відчуження, внесений на підставі договору іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081.
02.06.2016р. рішенням №29867323 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація іншого речового права, іпотека (припинення) на нежитлову будівлю літ. "А-11", реєстраційний номер 235710463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, 02.06.2016р. рішенням №29867906 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація обтяження, заборона на нерухоме майно (припинення) на нежитлову будівлю літ. "А-11", реєстраційний номер 235710463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, 02.06.2016р. рішенням №29868266 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. "А-11", реєстраційний номер 235710463101, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за суб`єктом ОСОБА_17, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2 .
Комплексний аналіз наявних в матеріалах справи документів та пояснень сторін свідчить про те, що підставою для прийняття вищевказаних рішень державного реєстратора Лазарєвої Людмили Іванівни №29867323, №29867906, №29868266 та проведення відповідних реєстраційних дій щодо виведення вищевказаного спірного нерухомого майна із під іпотеки, припинення обтяження та реєстрація права власності на таке майно за ОСОБА_17, слугувало рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що частиною 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє.
У Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області, куди переїхав Київський районний суд м. Донецька, згідно з розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №2710/38 від 02.09.2014 року також невідомо про існування вищевказаного судового рішення та про судову справу №257/1598/14.
Так, листом від 07.05.2019 року №1.86/55/2019 Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області повідомив, що станом на 07.05.2019 року на адресу останнього цивільна справа №257/1598/14 не надходила та не передавалася. Згідно перевірки Єдиного Державного реєстру судових рішень запитуване рішення Київського районного суду м. Донецька по даній справі в базі зазначеного реєстру відсутнє.
Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14 не могло бути підставою для державної реєстрації скасування іпотеки та обтяження стосовно спірного об`єкта нерухомості, оскільки цього судового рішення не існує взагалі і воно не відповідає вимогам законодавства щодо обов`язкового офіційного опублікування судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень (зазначений висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 09.08.2022 у даній справі №922/3804/20 та у постанові від 18.05.2022 у справі №335/10446/18).
Зважаючи на наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер 29867323 від 02.06.2016 року та індексний номер 29867906 від 02.06.2016 року".
6.11.6. Суд апеляційної інстанції виснував, що в межах справи №922/3804/20 встановлено обставини щодо протиправності державної реєстрації рішень про припинення іпотеки та обтяження стосовно об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. "А-11" загальною площею 7 082,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за Іпотечним договором, з огляду на їх здійснення на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14, якого не існує та яке не відповідає вимогам законодавства щодо обов`язкового офіційного опублікування судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
6.11.7. Крім того, в постанові від 23.03.2023 у справі №922/3804/20 судом апеляційної інстанції також встановлено, що:
"За умовами договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 23/04-2019/2 від 23.04.2019 та договору купівлі-продажу майнових прав №20/06-2019/2 від 20.06.2019 ПАТ "Авант-Банк" відступив право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 05.12.2013 №К-Ю/13/039 та за іпотечним договором від 09.12.2013 №З-Ю/13/081 на користь ТОВ "Файненс-Компані", яке в подальшому відступило відповідні права на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор".
Вищевказані договори укладені в письмовій формі із нотаріальним посвідченням, що в контексті ч.3 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" свідчить про дотримання форми вчинення правочину, що дає підстави для висновку про те, що внаслідок укладання вищевказаних договорів відбулася заміна осіб у відповідних зобов`язаннях.
Із аналізу законодавства України та вищевказаних позицій Верховного Суду вбачається, що перехід прав вимоги за іпотечним договором до нового кредитора не пов`язується з моментом реєстрації відповідного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку із чим ТОВ "Файненс-Компані" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору відступлення від 23.04.2019, а згодом ТОВ "ФК" Фінєвровектор" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору купівлі-продажу від 20.06.2019.
При цьому, законодавство не пов`язує вилучення записів про іпотеку та обтяження з державного реєстру з підставами для припинення договору іпотеки або правовідносин за ним.
За таких обставин прийняття державним реєстратором Лазарєвою Людмилою Іванівною незаконних рішень про припинення іпотеки та обтяження від 02.06.2016 не спростовує презумпції правомірності правочину, а іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек, тобто з моменту реєстрації прав іпотекодержателя за ПАТ "Авант-Банк", та продовжує діяти дотепер, з огляду на перехід прав іпотекодержателя до ТОВ "ФК" Фінєвровектор" в 2019 році.
При цьому, приймаючи до уваги скасування незаконних рішень державного реєстратора, на підставі яких з Державного реєстру виключено запис про іпотеку та обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення державного реєстратора, оскільки відпала підстава виключення цього запису.
Наведені вище обставини свідчать про наявність правових підстав для визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" права іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. "А-11" загальною площею 7082,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 року, укладеним між ПАТ "Авант Банк" та ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика".
Також апеляційний господарський суд зауважує, що скасування рішень державного реєстратора із визнанням за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" права іпотекодержателя стосовно вищевказаного об`єкта нерухомого майна призводить до вирішення спору про право та є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача за первісним позовом".
6.11.8. Суд апеляційної інстанції виснував, що позивач (Компанія) в межах справи №922/3804/20 скористався своїм правом на відновлення права іпотекодержателя за Іпотечним договором, шляхом повернення в становище, яке існувало до моменту порушення, тобто коли іпотекодержатель був визнаним і міг вільно користуватись своїми правами за договором.
6.11.9. Крім того, в постанові від 23.03.2023 у справі №922/3804/20 судом апеляційної інстанції також встановлено, що:
"03.06.2016р. рішенням № 29895329 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. "А-11", реєстраційний номер 235710463101, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНТА РІЕЛТІ БУД".
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що зміна власника нерухомого майна здійснилась у зв`язку із внесенням ОСОБА_17 нежитлової будівлі до статутного капіталу ТОВ "РЕНТА РІЕЛТІ БУД".
Перелічені вище фактичні обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи засвідченими копіями рішень державного реєстратора Лазарєвої Людмили Іванівни, протоколом №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА РІЄЛТІ БУД" від 02.06.20216 р., актом приймання-передачі нерухомого майна від 02.06.2016.
14.12.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було закрито розділ по об`єкту № 235710463101 - нежитлова будівля літ. "А-11" загальною площею 7 082,4 м2, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Надалі ТОВ "РЕНТА РІЄЛТІ БУД" 15.12.2017 здійснило продаж належних йому приміщень.
Зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою О.С. за № 1946, у власність громадянина ОСОБА_19, РНОКПП НОМЕР_3 були передані нежитлові приміщення фрагменту 1-го поверху №№ 1-1-:1-9, 1-29-:-1-56, 1-84-:-1-88, 1-90-:-1-95 площею 468,7 кв.м., 2-го поверху № 2-1-:-2-24 площею 381,4 кв.м., 3-го поверху № 3-1-:-3-18 площею 405,9 кв.м., 4-го поверху № 4-1-:-2-23 площею 402,5 кв.м., 5-го поверху № 5-1-:-5-23 площею 400,6 кв.м. в літ. "А-11", АДРЕСА_1 .
На підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою О.С. за № 1952, у власність громадянина ОСОБА_18, РНОКПП НОМЕР_4 були передані нежитлові приміщення 6го поверху №№ 6-1-:-6-26, площею 400,9 кв.м., 7-го поверху №7-1-:-7-24 площею 405,8 кв.м., 8-го поверху № 8-1-:-8-22 площею 407,4 кв.м., 9-го поверху № 9-1-:-9-23 площею 404,2 кв.м., 10-го поверху № 10-1-:-10-26 площею 404,9 кв.м., 11-го поверху № 11-1-:-11-24 площею 406,6 кв.м., машинного відділення № І-:-ІV площею 78,7 кв.м. в літ. "А-11", АДРЕСА_1 .
На підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою О.С. за № 1949 у власність громадянина ОСОБА_20, РНОКПП НОМЕР_5 були передані нежитлові приміщення підвалу №№ 0-1-:0-63, площею 1196,8 кв.м., нежитлові приміщення технічного поверху № 1-:-44 площею 421,3 кв.м., нежитлові приміщення фрагменту 1го поверху №№ 1-10, 1-10а, 1-11:1-28 1-57:1-63, 1-65:1-71, 1-75, 1-77, 1-78, 1-80:1-83, 1-96:1-102 в літ. "А-11", загальною площею 896,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, вищевказане нерухоме майно були переведено у житловий фонд і зареєстровано як квартири на підставі декларацій про готовність об`єктів до експлуатації, після чого останні було відчужено на користь фізичних осіб, що є відповідачами у даній справі, на підставі відповідних договорів купівлі-продажу".
6.11.10. Суд апеляційної інстанції виснував, що:
- в межах справи №922/3804/20 судом апеляційної інстанції встановлено той факт, що на підставі неіснуючого рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14, припинено права власності Товариства на предмет іпотеки, нерухоме майно, яке було предметом Іпотечного договору (нежитлова будівля літ. "А-11" загальною площею 7 082,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ), поділено на окремі об`єкти нерухомого майна, в подальшому переведено в житловий фонд та зареєстровано як квартири, які відчужено на користь фізичних осіб;
- обставини щодо поділу предмета іпотеки, подальшого його переведення в житловий фонд, з реєстрацією як квартир на підставі декларацій про готовність об`єктів до експлуатації, після чого останні було відчужено на користь фізичних осіб, не підлягають додатковому доказуванню в межах даної справи.
6.12. Суд апеляційної інстанції зазначив, що:
- відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання;
- за змістом заявлених Компанією позовних вимог, вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки заявлена до первісного іпотекодавця - Товариства, а не до осіб, які є власниками майна, визначеного в якості предмету позовних вимог.
- під час апеляційного перегляду даної справи встановлено, що предмет іпотеки, який було передано відповідачем (Товариством) за Іпотечним договором вибув з його власності, поділено на окремі об`єкти нерухомого майна, в подальшому переведено в житловий фонд та зареєстровано як квартири, які відчужено на користь фізичних осіб, на підставі відповідних чинних договорів купівлі- продажу;
- отже, в силу приписів статті 23 Закону України "Про іпотеку" права та обов`язки іпотекодавця за Іпотечним договором від відповідача перейшли до вказаних фізичних осіб, в тому ж обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ними права власності на предмет іпотеки;
- матеріалами справи не підтверджується факт порушення саме відповідачем (Товариством) законних прав позивача в частині реалізації ним права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, укладеним в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором;
- колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Компанії, як таких, що пред`явлені до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2023 у справі №922/1428/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т.М., судді Бенедисюк І.М., Колос І.Б.
7.2. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.08.2023 №29.2-02/2345 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з відпусткою судді Бенедисюка І.М.
7.3. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2023 для розгляду справи №922/1428/16 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Булгакової І.В., Колос І.Б.
7.4. Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №922/1428/16 за касаційної скаргою Компанії на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7.5. Від позивача 02.10.2023 до Суду надійшли письмові пояснення.
7.6. У судовому засіданні 03.10.2023 третя особа-7 подала Суду пояснення до судового засідання.
7.7. Суд протокольною ухвалою від 03.10.2023 долучив вказані письмові пояснення позивача та третьої особи-7 з огляду на статтю 42 ГПК України до матеріалів справи, та оцінюватиме їх у межах статті 300 ГПК України.
7.8. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.9. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
7.10. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
7.11. В силу приписів частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
7.12. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права (пункт 1 частини третьої статті 2 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, покладається на скаржника.
8.4. Слід зазначити, що у касаційне провадження у даній справі відкрито за касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
8.5. Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.6. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.