ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/2327/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача-1 - акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (далі - Товариство, позивач-1) - Сіденко Л.В. (адвокатка),
позивача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" (далі - ТОВ "Сумигаз збут", позивач-2) - Тітов І.С. (адвокат),
відповідача - Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет, відповідач, скаржник) - Данилов К.О. (самопредставництво),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Комісія, третя особа) - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу АМК
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 (головуючий - суддя Зеленіна Н.І.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 (головуючий - суддя Шаптала Є.Ю., судді Станік С.Р., Яковлєв М.Л.)
у справі №910/2327/20
за позовом Товариства, ТОВ "Сумигаз збут"
до АМК
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комісія,
про визнання недійсним рішення.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для визнання недійсним рішення АМК, відповідно до якого визнано, що група "Сумигаз" в особі Товариства та ТОВ "Сумигаз збут", за результатами діяльності в період із грудня 2015 року по серпень 2019 року займала монопольне (домінуюче) становище на ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності позивача-1.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство та ТОВ "Сумигаз збут" звернулися до суду з позовною заявою до АМК про визнання недійсним рішення АМК.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що є всі підстави, передбачені статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), для визнання оскаржуваного рішення недійсним в частині, що стосується позивачів.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі №910/2327/20, позовні вимоги задоволені повністю.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. АМК, посилаючись на ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі АМК із посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що є необхідність відступлення від висновку Верховного Суду викладеного у пункті 7.39 "...колегія суддів зазначає про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, що при визначенні товарних меж ринку відповідач об`єднав в одну товарну групу послуги з розподілу та послуги з постачання природного газу та не взяв до уваги, що поділ на ринок розподілу природного газу і ринок постачання природного законодавчо закріплено Законом України "Про ринок природного газу"...." та пункті 7.42 "...колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що АМК неповно було досліджено та встановлено наявність бар`єрів доступу (виходу) на ринок постачання природного газу..." постанови Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 910/2320/20.
4.2. АМК вказує, що:
- при прийнятті рішення, дійшов висновку, що розподіл природного газу і постачання природного газу можуть визначатись як складовими частинами ринку природного газу, і окремими ринками, тому, Закон України "Про ринок природного газу" не містить імперативних норм, забороняючих органам АМК в межах своїх повноважень визначати ринок в рамках складових ринку природного газу. Зазначений висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №910/14493/18 відповідно до якої, норми чинного законодавства України не містять якогось вичерпного переліку можливих ринків товарів. Виходячи із технічних особливостей функціонування системи розподілу та постачання природного газу, правового регулювання у цій сфері, а також, що оператори ГРМ і їх постачальники відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції були єдиним суб`єктом господарювання у розумінні статті 1 Закону Комітетом визначено - ринок, саме комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу;
- АМК досліджено наявність бар`єрів вступу на відповідний ринок в часових межах із грудня 2015 року по серпень 2019 року, зокрема з урахуванням - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", а позивачем не доведено наявність значної конкуренції на відповідному товарному ринку.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Позивач-1 у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
5.2. У відзиві на касаційну скаргу позивач-2 просить відмовити у її задоволенні касаційної скарги, зазначаючи про необґрунтованість доводів скаржника, а оскаржувані судові рішення просив залишити без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що рішенням АМК від 10.12.2019 №795-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення) у справі №143-26.13/100-19/39-19:
6.1.1. визнано, що група "Сумигаз" в особі Товариства та ТОВ "Сумигаз Збут" за результатами діяльності в період із грудня 2015 року по серпень 2019 року займала монопольне (домінуюче) становище на ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності Товариства (пункт 1 резолютивної частини Рішення);
6.1.2. визнано дії групи "Сумигаз" в особі Товариства та ТОВ "Сумигаз Збут", які полягають у донарахуванні об`ємів використаного побутовими споживачами природного газу понад обсяги, визначені лічильниками, при здійсненні комерційних розрахунків, при різному застосуванні норм законодавства учасниками й Регулятором цих відносин, із жовтня 2018 року по серпень 2019 року, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частини першої статті 13 Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності Товариства, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2 резолютивної частини Рішення);
6.1.3. за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини Рішення, накладено на Товариство штраф у розмірі 7 519 486 грн (пункт 3 резолютивної частини Рішення);
6.1.4. за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини Рішення, накладено на ТОВ "Сумигаз Збут" штраф у розмірі 2 156 920 грн (пункт 4 резолютивної частини Рішення);
6.1.5. зобов`язано групу "Сумигаз" в особі Товариства та ТОВ "Сумигаз Збут" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 резолютивної частини Рішення, про що повідомити АМК із наданням відповідних підтвердних документів протягом двох місяців з дня одержання рішення (пункт 5 резолютивної частини Рішення);
6.1.6. зобов`язано групу "Сумигаз" в особі Товариства та ТОВ "Сумигаз Збут" усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначеного в пункті 2 резолютивної частини Ршення, шляхом здійснення перерахунку побутовим споживачам у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи із жовтня 2018 року, про що повідомити АМК у двомісячний строк з дня одержання рішення з наданням підтвердних документів (пункт 6 резолютивної частини Рішення).
6.2. Судами попередніх інстанцій вказано, що доводи позивачів у даній справі зводяться до такого:
- Комітетом неправильно визначено товарні межі ринку, а також неправильно об`єднано два суміжні ринки розподілу та постачання в один, ігноруючи критерій визначення товарних меж, передбачений Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням АМК від 05.03.2002 №49-р (далі - Методика), а саме: "взаємозамінність товарів";
- Комітетом неправильно визначено монопольне становище ТОВ "Сумигаз Збут" на ринку постачання природного газу та не враховано наявність конкуренції, а саме: такого конкурента як ТОВ "ГК "Нафтогаз України"; однак це монопольне утворення взагалі не досліджено Комітетом;
- Комітет неправильно оцінив бар`єри вступу на ринок - наявність постанов ПСО. На думку АМК, тільки визначений в постановах перелік постачальників може постачати природний газ населенню і тільки ці постачальники можуть мати спецрахунок в банку для розрахунку з населенням;
- Комітет не дослідив умови, в яких діяли позивачів: тиск з боку монопольного утворення групи НАК та нову редакцію постанови ПСО №867, в якій визначено умову для отримання природного газу за цінами ПСО - відсутність у постачальника заборгованості перед НАК, яка б перевищувала існуючу на 1 жовтня 2018 року заборгованість;
- ТОВ "ГК "Нафтогаз України" діє на всій території України, таку ж свободу постачати в інших регіонах газ населенню мають і постачальники ПСО, і ринок постачання необхідно розглядати як конкурентний в межах території України, а не адміністративно-територіальних одиниць - ліцензованої діяльності Операторів ГРМ, тому Комітет неправильно встановив географічні межі ринку постачання;
- неправильне визначення Комітетом часових меж ринку "з грудня 2015 до серпня 2019 року" пов`язане з недостатнім дослідженням ринку та факторів, які впливали на нього. Позивачами виділено декілька періодів, які би потребували уваги Комітету: періоди дії різних редакції постанов ПСО, періоди вирівнювання оптової ціни ПСО з ціною імпортного паритету, а також наявність протягом 2 та 3 кварталу 2019 року більш вигідних (нижчих) цін на оптовому ринку, ніж ціна ПСО, коли для будь-якого постачальника вигідним стає постачання природного газу населенню з іншого ресурсу, ніж ресурс природного газу в рамках ПСО;
- Товариство та ТОВ "Сумигаз Збут" здійснювали всі дії для уникнення зазначених дій - звернення із заявами про включення до тарифу Оператором, звернення до НКРЕКП з аналогічними позовами; звернення ЗБУТів з позовами до Операторів ГРМ про надання облікових даних без приведення до стандартних умов, однак судами підтверджено законність такого приведення. Дії третьої особи з суб`єктивної сторони з економічної точки зору мають характер вимушеності та економічно обґрунтовані;
- Комітет не довів в чому полягає ущемлення інтересів побутових споживачів.
6.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті оскаржуваного рішення Комітет дійшов таких висновків:
- товар - комплексна послуга з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензованої діяльності АТ "Сумигаз";
- у період з грудня 2015 року по серпень 2019 року діє така система отримання послуг газопостачання побутовим споживачем, яка є комплексною послугою з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам. Послуги розподілу та постачання природного газу є двома взаємопов`язаними складовими процесу отримання побутовим споживачем природного газу з метою його використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень;
- споживачами комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам є фізичні особи, які придбають природний газ з метою використання для власних побутових потреб, тобто побутові споживачі;
- територіальними (географічними) межами ринку є територія ліцензійної діяльності Товариства;
- часовими межами ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності Товариства є період із грудня 2015 року по серпень 2019 року;
- для вступу нових суб`єктів господарювання на ринок розподілу природного газу існують фактори економічного та організаційного характеру, пов`язані технологічними особливостями діяльності на ринку розподілу природного газу, необхідними для присутності суб`єкта господарювання на ринку розподілу природного газу, а саме: наявність у суб`єкта господарювання газорозподільної системи або організація використання вже збудованої, що унеможливлює вступ потенційних конкурентів на зазначений ринок.
- у незалежного постачальника природного газу, на якого не покладені спеціальні обов`язки, відсутня можливість відкриття в уповноваженому банку рахунку зі спеціальним режимом використання;
- бар`єрами вступу на ринок комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам інших суб`єктів господарювання є: фактори економічного та організаційного характеру, пов`язані з технологічними особливостями діяльності з розподілу природного газу; нормативно-правові та організаційно-господарські бар`єри діяльності з постачання природного газу побутовим споживачам;
- оскільки, відповідно до Закону України "Про природні монополії" ринок розподілу природного газу відноситься до природних монополій, а оператори ГРМ є суб`єктами природних монополій, ціни на їх послуги на розподіл природного газу регулюються і встановлюються Регулятором;
- виходячи з нормативно-правових документів, АМК дійшов висновку, що витрати на закупівлю природного газу для покриття виробничо-технологічних витрат, зокрема для втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов, включаються до тарифу на розподіл природного газу.
6.4. У ході розгляду антимонопольної справи АМК з`ясовано, що із жовтня 2018 року група "Сумигаз" в особі Товариства та ТОВ "Сумигаз збут" почала вчиняти такі дії:
ТОВ "Сумигаз збут", як збутова компанія операторів газорозподільної системи Товариства, почало вказувати в платіжних документах для побутових споживачів суми донарахувань у зв`язку з приведенням об`ємів використаного природного газу до стандартних умов із застосуванням коефіцієнта коригування;
такі платіжні документи почали надходити тим побутовим споживачам, що мають прилади обліку газу, лічильники яких не обладнані корекцією температури та тиску газу до стандартних умов. У зв`язку з чим ТОВ "Сумигаз збут" пропонує споживачам доплатити згідно з перерахунком об`ємів використаного природного газу, враховуючи їх приведення до стандартних умов із застосуванням коефіцієнтів коригування показників побутових споживачів;
так, у платіжних документах (рахунках) побутових споживачів ТОВ "Сумигаз збут" "Плата за спожитий газ" наводиться формула, за якою здійснюється приведення об`єму природного газу за показаннями індивідуальних лічильників до стандартних умов із використанням коефіцієнта приведення до стандартних умов, а в особистих кабінетах міститься посилання на порядок розрахунку обсягів;
за інформацією, наявною в матеріалах справи, на початку липня 2019 року постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, у тому числі, ТОВ "Сумигаз збут", почали направляти своїм побутовим споживачам повідомлення про припинення газопостачання та погашення простроченої заборгованості;
за роз`ясненнями постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, до яких звернулися побутові споживачі щодо виставлених їм боргів, їм було пояснено, що заборгованості за фактично спожиті об`єми газу у них не має, а вказана сума є нарахованою заборгованістю за приведення показників газу до стандартних умов за період з 01.10.2018 по 30.06.2019, яку споживачі мають в обов`язковому порядку сплатити, оскільки у разі її несплати їм буде припинено газопостачання;
постачальник для формування платіжних документів побутовим споживачам використовує обсяги природного газу, визначені оператором ГРМ;
не зважаючи на застереження регулятора щодо неправомірності включення до сплати побутовим споживачам додаткових нарахувань, ТОВ "Сумигаз збут" з жовтня 2018 року почало включати до рахунків побутових споживачів об`єми використаного природного газу приведені до стандартних умов, понад показники лічильників;
враховуючи зазначене, ТОВ "Сумигаз збут" із жовтня 2018 року почало включати до платіжних документів (квитанцій, рахунків) суми додаткових нарахувань, у зв`язку з приведенням об`ємів використаного природного газу до стандартних умов, понад показники лічильника, що призводить до понесення додаткових витрат побутовими споживачами;
ці дії відбулися на початку опалювального сезону 2018 року та тривали щонайменше до серпня 2019 року.
6.5. Враховуючи зазначене вище, АМК дійшов висновку, що дії групи "Сумигаз" в особі Товариства та ТОВ "Сумигаз збут", які полягають у донарахуванні об`ємів використаного побутовими споживачами природного газу понад обсяги, визначені лічильниками, при здійсненні комерційних розрахунків, при різному застосуванні норм законодавства учасниками й Регулятором цих відносин, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності Товариства, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
6.6. Суди попередніх інстанцій, визнаючи недійсним Рішення, виходили, зокрема, з такого:
- для усіх побутових споживачів газу, що використовують природний газ для опалення, є доступним перехід на альтернативні способи опалення, і відповідно, що альтернативні способи опалення є практично взаємозамінним товаром;
- Комітетом при розгляді справи не досліджувалося питання наявності взаємозамінних товарів, а питання "значних інвестицій" в контексті взаємозамінності товару не було предметом дослідження;
- АМК безпідставно об`єднав ринок постачання природного газу та ринок розподілу природного газу в один;
- Комітетом не надано аналізу щодо суміжності досліджуваних у спірному рішенні товарів, проте АМК в оспорюваному рішенні зазначив, що вони становлять один ринок, не досліджуючи при цьому основний критерій віднесення товарів до одного ринку - їхню взаємозамінність;
- Комітет неправильно застосував положення Методики №49-р, об`єднавши в одних товарних межах невзаємозамінні товари, які з урахуванням обставин даної справи, не можуть становити один товарний ринок;
- Комітетом у спірному рішенні не досліджувалося питання наявності такого конкурента як ТОВ "ГК "Нафтогаз України" в групі суб`єктів ПАТ "НАК "Нафтогаз України", який істотно впливає на поведінку постачальника ТОВ "Сумигаз Збут", що, відповідно, впливає на правильність встановлення кола учасників відповідного ринку;
- об`єднавши ринок постачання та ринок розподілу природного газу, Комітет отримав "ринок комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу", проте, Комітет в оскаржуваному рішенні не аналізував ролі газорозподільних підприємств та діяльності з розподілу газу в контексті бар`єру для вступу саме на ринок комплексної послуги, або окремо на ринок постачання;
- Комітетом неповно досліджено та встановлено наявність бар`єрів вступу на ринок постачання природного газу;
- визначені Комітетом географічні межі можуть у повній мірі стосуватись тільки ринку розподілу природного газу, тоді-як на ринку постачання природного газу побутовий споживач не зв`язаний потребою купувати природний газ саме у ТОВ "Сумигаз Збут";
- Комітет допустив порушення при застосуванні Методики та не надав оцінку обставинам, які мають значення для кваліфікації дій позивачів за частиною першою статті 13 Закону.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Згідно з протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 21.08.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №910/2327/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкова Т.М. - головуючий, Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.
7.2. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.08.2023 №29.2-02/2412 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з відпусткою судді Бенедисюка І.М.
7.3. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023 для розгляду справи №910/2327/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Булгакової І.В., Колос І.Б.
7.4. Ухвалою Верховного Суду від 24.08.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/2327/20 на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.
7.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.4. Касаційне провадження у даній справі відкрито на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.
8.5. В силу приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.