ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 44/440-б
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
за участю ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ" арбітражного керуючого Реверука П.К. та представника ОСОБА_1 - Бобовича М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023
у справі № 44/440-б
за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа - банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ" (далі - ТОВ "СІТІ`КОМ", Боржник) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції цього Закону № 2343-ХІІ від 14.05.1992) (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 01.07.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 501 163 637, 90 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 ТОВ "СІТІ`КОМ" визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру Боржника та призначено його ліквідатором арбітражного керуючого Кіцула С.Б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 11.03.2016, ліквідовано банкрута - ТОВ "СІТІ`КОМ" як юридичну особу, у зв`язку з банкрутством, провадження у справі №44/440-б припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017, залишеною без змін постаново Верховного Суду від 03.04.2018, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута станом на 11.03.2016, ліквідацію банкрута - ТОВ "СІТІ`КОМ", як юридичної особи, та припинення провадження у справі № 44/440-б скасовано, прийнято нове рішення, яким у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута відмовлено, усунуто арбітражного керуючого Кіцула С.Б. від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "СІТІ`КОМ", покладено виконання обов`язків ліквідатора Боржника на арбітражного керуючого Кіцула С.Б. до призначення Господарським судом міста Києва нового ліквідатора.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 призначено ліквідатором ТОВ "СІТІ`КОМ" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.; зобов`язано арбітражного керуючого Кіцула С.Б. передати ліквідатору Боржника арбітражному керуючому Кучаку Ю.Ф. всю документацію та інші матеріали, що стосуються ліквідації ТОВ "СІТІ`КОМ".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 задоволено скаргу ПАТ "Банк Форум" на дії ліквідатора Боржника; достроково припинено повноваження ліквідатора ТОВ "СІТІ`КОМ" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., у зв`язку з неналежним виконання ним своїх обов`язків ліквідатора боржника; призначено ліквідатором ТОВ "СІТІ`КОМ" арбітражного керуючого Реверука П.К.; зобов`язано арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. передати ліквідатору Боржника арбітражному керуючому Реверуку П.К. всю документацію та інші матеріали, що стосуються ліквідації ТОВ "СІТІ`КОМ".
Короткий зміст заявлених вимог
У грудні 2021 року ліквідатор Боржника арбітражний керуючий Реверук П.К. подав до господарського суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на його учасника Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕМНТС ЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі - ТОВ "ІНВЕМНТС ЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ"), та керівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, просив стягнути з перелічених осіб на користь Боржника 501 163 637, 90 грн.
Подана заява обґрунтована тим, що в результаті дій та бездіяльності колишніх керівників та засновника Боржник став неплатоспроможним, що призвело до його банкрутства та унеможливило проведення ним розрахунків з його кредиторами.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі № 44/440-б:
задоволено клопотання ліквідатора Боржника № 02-75/1168 від 01.12.2022; затверджено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Реверука П.К. за виконання повноважень ліквідатора Боржника у справі № 44/440-б за період з 17.02.2021 по 30.11.2022 у розмірі 403 714, 32 грн;
затверджено звіт про витрати арбітражного керуючого Реверука П.К., пов`язані із виконанням повноважень ліквідатора боржника у справі №44/440-б за період з 23.01.2021 по 30.11.2022 у розмірі 1 276, 20 грн;
відмовлено ліквідатору Боржника в задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника та стягнення 501 163 637, 90 грн.
Ухвала суду в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "СІТІ`КОМ" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника мотивована тим, що застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано нормами частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), чинного на час подання ліквідатором заяви. Однак, КУзПБ набрав чинності 21 квітня, а введений в дію 21 жовтня 2019 року, тобто норми про притягнення керівника, засновників та третіх осіб за доведення до банкрутства не існувало на дату відкриття провадження у цій справі, а отже була відсутня цивільна відповідальність в рамкам справи про банкрутство боржника.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 06.12.2022 в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "СІТІ`КОМ" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника, Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" (далі - АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус") оскаржило її (ухвалу) в апеляційному порядку.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 апеляційну скаргу АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" задоволено частково; змінено мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі № 44/440-б, виклавши її в редакції цієї постанови; резолютивну частину ухвали залишено без змін.
Постанова апеляційного господарського суду обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції про не існування на момент порушення провадження у справі про банкрутство Боржника - 08.07.2010 норм про притягнення керівника, засновників та третіх осіб за доведення до банкрутства є помилковими, адже на вказану дату були чинними норми частини п`ятої статті 25 Закону про банкрутство (в редакції, яка діяла до 19.01.2013), що передбачали право ліквідатора при здійсненні своїх повноважень заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.
Разом з тим, дослідивши подані ліквідатором Боржника докази, апеляційним судом, серед іншого, зазначено, що: звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану Боржника щодо виявлення ознак неплатоспроможності, проведений на підставі лише звітів та балансів, не є безумовним доказом доведення Боржника до банкрутства; ліквідатор стверджує, що боржник переводив активи, зокрема і отримані кредитні кошти на користь інших осіб, при цьому, жодних доказів не надає; фактично викладені в заяві доводи ліквідатора стосуються лише ОСОБА_1, натомість заявником не наведено жодних тверджень та пояснень стосовно керівника ОСОБА_2 та учасника ТОВ "СІТІ`КОМ" - ТОВ "ІНВЕМНТС ЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ".
Установивши відсутність у матеріалах справи та ненадання ліквідатором Боржника належних доказів щодо вчинення зазначеними особами дій чи бездіяльності, що призвели до банкрутства ТОВ "СІТІ`КОМ", суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на будь-кого із цих осіб субсидіарної відповідальності відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ, у зв`язку з чим залишив резолютивну частину оскаржуваної ухвали без змін.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Ліквідатор ТОВ "СІТІ`КОМ" арбітражний керуючий Реверук П.К. (далі також скаржник) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у цій справі скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скаржник стверджує про невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (частини другої статті 61 КУзПБ) та порушення процесуальних норм щодо повного та всебічного дослідження обставин справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій застосовано норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, а саме:
- про застосування статті 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо добросовісності і розумності дій керівників підприємств (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 26.11.2019 у справі №910/20261/16);
- про застосування частини другої статті 61 КУзПБ (постанови Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 916/1272/18, від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 29.06.2023 у справі № 923/1054/15.
У контексті порушення процесуальних норм скаржник доводить неповноту дослідження судами попередніх інстанцій всіх зібраних у справі доказів та встановлення обставин, що мають суттєве значення, зокрема щодо: укладення Боржником кредитних договорів та договорів застави (в забезпечення виконання зобов`язань за одним із кредитних договорів) в той час, коли вже існував великий обсяг кредиторської заборгованості; неповернення кредитів; безрезультатного вчинення ліквідатором дій з розшуку заставного рухомого майна банкрута; наявності досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013000000000221 від 18.02.2013 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України відносно посадових осіб ТОВ "СІТІ`КОМ"; обставин, встановлених у рішенні Солом`янського районного суду від 09.04.2015 у справі № 760/28230/13-к.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до положень частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
Касаційне провадження
06.07.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла вищевказана касаційна скарга ліквідатора Боржника.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 44/440-б визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 24.07.2023 касаційну скаргу ліквідатора Боржника залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 24.07.2023 до касаційного суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "СІТІ`КОМ" арбітражного керуючого Реверука П.К. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 44/440-б; призначено касаційну скаргу до розгляду на 20.09.2023 о 11:45 год.
У зв`язку із відпусткою судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Погребняк В.Я., Картере В.І. (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 18.09.2023).
Судове засідання 20.09.2023 відбулось за участю скаржника - ліквідатора ТОВ "СІТІ`КОМ" арбітражного керуючого Реверука П.К. та представника ОСОБА_1 -Бобовича М.М., які надали пояснення у справі. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю інших повноважних представників учасників судового процесу.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Предметом судового розгляду є заява ліквідатора ТОВ "СІТІ`КОМ" про покладення на відповідних осіб (єдиного учасника цього Товариства та його керівників) субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.
Частиною першою статті 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
За змістом частини першої статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб`єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.
Приховування банкрутства, фіктивне банкрутство або умисне доведення до банкрутства, а також неправомірні дії у процедурах неплатоспроможності, пов`язані з розпорядженням майном боржника, що завдали істотної шкоди інтересам кредиторів та держави, тягнуть за собою кримінальну відповідальність винних осіб відповідно до закону (частина четверта статті 215ГК України).
Аналіз наведених норм статті 215 ГК України дає підстави для висновку, що, окрім кримінальної відповідальності за (1) приховування банкрутства, (2) фіктивне банкрутство, (3) умисне доведення до банкрутства та (4) неправомірні дії у процедурах неплатоспроможності, пов`язані з розпорядженням майном боржника, що завдали істотної шкоди інтересам кредиторів та держави, - на засновників (учасників) боржника, власників майна, а також інших осіб за порушення вимог законодавства про банкрутство може бути покладено й інший вид юридичної відповідальності у випадках, передбачених законом.
Так, КУзПБ передбачає покладення (за відповідних умов) на третіх осіб цивільної відповідальності, а саме: (1) субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ та (2) солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів в порядку частини шостої статті 34 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ (в редакції Кодексу на час звернення ліквідатора із заявою) під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци другий, третій частини другої статті 61 КУзПБ).
Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Застосуванню такого виду цивільної відповідальності як субсидіарна передує встановлення відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Об`єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились не задоволеними у справі про банкрутство.
Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв`язку відносно порушення, передбаченого частини другої статті 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
Водночас при вирішенні питання щодо вини (форми вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності щодо боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин першої, третьої статті 4 КУзПБ.
При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що хоча приписи частини другої статті 61 КУзПБ і містять диспозицію (зміст) правопорушення - "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.
З огляду на зазначене, при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути:
1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;
3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.
Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності, окрім вини, є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.
При цьому, виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), Суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.
Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження зазначених елементів/складових, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відтак можливість визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб`єктів.
Верховний Суд звертає увагу, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно й розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.