П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року
м. Київ
Справа № 9901/233/19
Провадження № 11-42заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Банаська О. О., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року (судді Бевзенко В. М., Данилевич Н. А., Стрелець Т. Г., Шарапа В. М., Шишов О. О.) у справі № 9901/233/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Комісії від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 про призначення іспиту для судді Господарського суду Миколаївської області ОСОБА_1 .
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він уже брав участь у першому етапі кваліфікаційного оцінювання "Іспит" в межах процедури конкурсу на зайняття вакантної посади судді Верховного Суду, за результатами якого набрав 125 балів, а тому Комісія не мала підстав для призначення щодо позивача ще одного оцінювання рівня професійної компетентності шляхом проведення "Іспиту".
3. Позивач вважає, що склад ВККС не відповідає вимозі "суд, встановлений законом", оскільки у членів Комісії Козьякова С. Ю., ОСОБА_3 та Весельської Т. Ф. строк повноважень закінчився відповідно з 24 жовтня, 05 та 19 грудня 2018 року. Крім того, відповідно до пункту 5 частини першої статті 94 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VІІІ) головою Державної судової адміністрації до ВККС призначаються два члени Комісії з числа осіб, які не є суддями, однак всупереч вказаним вимогам членом Комісії було призначено ОСОБА_3, який є суддею у відставці.
4. На думку ОСОБА_1, оцінювання суддів України, обраних безстроково, наслідком якого є їх звільнення, не відповідає принципам верховенства права.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 27 січня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
6. Судове рішення мотивовано тим, що оскільки позивач у межах процедури конкурсу на зайняття вакантної посади судді у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду за результатами кваліфікаційного оцінювання не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у такому суді, то не може вважатися таким, що підтвердив відповідність займаній посаді судді. У зв`язку із цим доводи позивача щодо відсутності підстав для призначення ОСОБА_1 оцінювання рівня компетентності шляхом проведення "Іспиту" в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді є необґрунтованими.
7. Суд першої інстанції відхилив як необґрунтовані доводи позивача щодо відсутності в окремих членів ВККС повноважень на час прийняття оскаржуваного рішення.
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду також зазначив, що факт підписання оскаржуваного рішення всіма членами, які брали участь в його ухваленні, та своєчасність повідомлення про проведення кваліфікаційного оцінювання позивачем не ставилися під сумнів ані у позовній заяві, ані під час судового розгляду справи.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
9. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що Комісія на порушення частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яку не застосував суд, не довела факт відсутності у позивача на час прийняття оскаржуваного рішення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у місцевому господарському суді.
10. На думку скаржника, призначення позивачу, за відсутності будь-яких об`єктивних підстав, іспиту щодо перевірки в нього рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя порушує недоторканність, набуту позивачем протягом більше 30 років ділової репутації, а також принижує людську гідність ОСОБА_1 (стаття 299 Цивільного кодексу України).
11. Скаржник зауважив, що суд першої інстанції всупереч пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України та статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон № 3477-IV) не надав оцінки доводам позивача про застосування до спірних правовідносин статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
12. ОСОБА_1, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 22 липня 2021 року у справі "Гуменюк та інші проти України", указав, що суд першої інстанції надав неправильну оцінку легітимності Комісії як "суду, встановленого законом".
13. На переконання скаржника, суд першої інстанції неправильно застосував норми, якими визначається рівень "професійної компетентності", оскільки відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за чотирма показниками: рівень знань у сфері права, рівень практичних навичок та умінь у правознавстві, ефективність здійснення правосуддя, діяльність щодо підвищення фахового рівня.
14. ОСОБА_1 вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що решта доводів, якими позивач обґрунтовує свій позов (як-от невідповідність вимогам статті 126 Конституції України та принципам верховенства права проведення кваліфікаційного оцінювання, наслідком якого передбачено звільнення суддів поза межами індивідуальної дисциплінарної процедури), не стосуються вимог позову у цій справі та виходять за межі предмета доказування у спірних правовідносинах, тому суд не дає їм оцінки, - не відповідає обставинам справи, оскільки саме вказаними доводами позивач обґрунтовує свою вимогу про визнання рішення ВККС протиправним.
15. Скаржник також зазначив, що оскільки згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 не існує різниці між статусами судді Верховного Суду України та судді Верховного Суду, незалежно від змін до Конституції України 2016 року, то не може існувати і різниці між правовим статусом судді першої інстанції до змін Конституції України 2016 року і правовим статусом судді Верховного Суду.
16. На думку ОСОБА_1, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 11 квітня 2020 року № 4-р/2020 оцінювання суддів Верховного Суду визнається неконституційним, то так само і не відповідає Конституції України оцінювання судді ОСОБА_1, призначеного безстроково в 1992 році.
17. Крім того, скаржник послався на те, що для абсолютної більшості суддів Конституційного Суду України очевидною є невідповідність вимогам статті 126 Конституції України та принципам верховенства права проведення оцінювання, наслідком якого передбачено звільнення суддів поза межами індивідуальної дисциплінарної процедури.
18. На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Позиція інших учасників справи
19. На момент розгляду справи відзиву від ВККС на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду не надходило.
Рух апеляційної скарги
20. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06 квітня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві Князєву В. С.
21. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 червня 2022 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2022 року.
22. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2023 року справу призначено судді-доповідачці Чумаченко Т. А.
23. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 04 липня 2023 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на підставі пункту 1 частини першої та частини третьої статті 311 КАС України з огляду на те, що сторонами не заявлено клопотань про розгляд справи за їх участі, а характер спірних правовідносин та предмет доказування в цій справі не вимагають участі сторін.
24. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Желєзному І. В.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
25. Відповідно до пункту 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VІІІ ВККС рішенням від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначила кваліфікаційне оцінювання 2188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, серед яких і суддя Господарського суду Миколаївської області ОСОБА_1, встановила черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання та графіки проведення іспиту. Цим же рішенням визначено дату складання позивачем іспиту - 10 липня 2018 року.
26. 10 липня 2018 року позивач для складання першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит", призначеного рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-13, не з`явився. Причину неявки позивача рішенням Комісії від 07 вересня 2018 року № 194/зп-18 визнано поважною, та цим же рішенням визначено дату проведення такого іспиту ОСОБА_1 на 18 вересня 2018 року.
27. 18 вересня 2018 року позивач повторно не з`явився для складення першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит", призначеного рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18. Рішенням Комісії від 26 березня 2019 року № 38/зп-19 причину неявки позивача визнано поважною.
28. Рішенням від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 Комісія відповідно до статей 83-85, 93 та 101 Закону № 1402-VІІІ призначила проведення іспиту у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Господарського суду Миколаївської області ОСОБА_1, визначивши дату для складення такого іспиту останньому - 16 квітня 2019 року.
29. Водночас рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, із заявою про участь в якому безпосередньо звернувся позивач.
30. 08 жовтня 2018 року рішенням ВККС № 231/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання у межах конкурсу на зайняття 23 вакантних посад суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зокрема і ОСОБА_1 .
31. Рішенням Комісії від 20 грудня 2018 року № 323/зп-18 позивачу відмовлено у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" та визнано такими, що не склав іспит, не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду та припинив участь в оголошеному 02 серпня 2018 року конкурсі на зайняття 23 вакантних посад суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
32. Не погоджуючись з рішенням відповідача від 26 березня 2019 року № 39/зп-19, яким позивачу призначено проведення іспиту у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
33. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
34. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
35. За підпунктом 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності вказаним Законом, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
36. Пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) на підставі подання відповідної колегії ВККС.
37. За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
38. На виконання вимог Закону № 1402-VІІІ рішеннями Комісії від 03 та 04 листопада 2016 року № 143/зп-16 та № 144/зп-16 відповідно затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення) та Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).