ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 127/30205/18
провадження № 51-116 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020100003961, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пилипівка Фастівського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 135, ч. 1 ст. 297 КК,
за касаційними скаргами прокурора ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 5 жовтня 2022 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 135, ч. 1 ст. 297 КК та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 309 КК у виді арешту на строк 6 місяців. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_6 звільнено від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 309 КК, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;
- за ч. 1 ст. 317 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч. 2 ст. 307 КК у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією усього належного йому майна;
- за ч. 3 ст. 135 КК у виді позбавлення волі на строк 8 років;
- за ч. 1 ст. 297 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією всього належного йому майна.
Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів і психотропних речовин без мети збуту, за невстановлених обставин у невстановленому місці, в невстановлені дату та час, діючи умисно, всупереч законам України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", незаконно придбав наркотичний засіб - метадон, який зберігав при собі без мети збуту.
Надалі ОСОБА_6 18 серпня 2018 року близько 18:30, перебуваючи біля спортивного стадіону Вінницького національного технічного університету, що на вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 5-А в м. Вінниці, був помічений співробітниками поліції та помітно нервував. На запитання працівників поліції щодо наявності при собі заборонених речей ОСОБА_6 добровільно видав із правої кишені шортів, з-поміж іншого, паперовий згорток із кристалічною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон масою 0,0625 г. Маса метадону становила 0,0419 г.
Крім того, ОСОБА_6, попередньо вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК, 24 вересня 2018 року близько 22:00, перебуваючи за місцем своєї реєстрації та проживання разом із ОСОБА_9 і маючи на меті організацію місця для незаконного вживання наркотичного засобу - метадону шляхом ін`єкцій, приготував три полімерні медичні шприци ємністю 5,0 мл кожен, після чого наповнив їх наркотичною речовиною - метадоном.
Створивши місце та приготувавши пристрої для вживання наркотичної речовини, ОСОБА_6, бажаючи надати приміщення власної квартири для спільного вживання наркотичних засобів, зателефонував ОСОБА_10 і запропонував їй приїхати до нього та спільно вжити наркотичні речовини, якими він може її пригостити. ОСОБА_10 погодилася на пропозицію ОСОБА_6 та приїхала до його помешкання.
Після приїзду ОСОБА_10 24 вересня 2018 року приблизно о 23:00 ОСОБА_6 на кухні власної квартири разом із ОСОБА_9, реалізовуючи свій намір на надання приміщення з метою вживання наркотичних засобів, зробив ОСОБА_9 ін`єкцію наркотичного засобу шляхом введення голки шприца у вену на зап`ястку правої руки. Після цього безоплатно збув ОСОБА_10 шприц із наркотичним засобом - метадоном для його використання за призначенням, а саме - споживання шляхом ін`єкції в наданому ОСОБА_6 помешканні.
ОСОБА_10, маючи можливість, однак, не бажаючи використати за призначенням шприц із наркотичним засобом, потай від ОСОБА_6 вилила його вміст в раковину.
Крім цього, 24 вересня 2018 року ОСОБА_6 попередньо вчинивши кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та збут наркотичних засобів, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, того ж дня в невстановлений час, діючи умисно, всупереч законам України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", незаконно придбав наркотичну речовину - метадон, яку приніс до місця свого проживання та зберігав для її подальшого збуту іншим особам.
Так, ОСОБА_6 24 вересня 2018 року близько 23:00 в кухні власного помешкання безоплатно реалізував наркотичний засіб - метадон невстановленої маси шляхом введення ін`єкції ОСОБА_9 у вену на зап`ястку правої руки за її згодою. Після цього ОСОБА_6, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут попередньо заготовлених наркотичних засобів, безоплатно надав медичний шприц, що був наповнений наркотичним засобом - метадоном невстановленої маси ОСОБА_10, вміст якого остання потай від ОСОБА_6 вилила в раковину.
Згідно з висновком експерта від 07 листопада 2018 року № 1618 у наданих на дослідження залишках рідини бурого кольору, що містилася у трьох полімерних медичних шприцах ємністю 5 мл із плавленим носиком, виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон масою 0,000132 г, масою 0,000892 г та масою 0,000174 г (загальна маса метадону становила 0,001198 г).
Крім того, 24 вересня 2018 року близько 23:00 ОСОБА_6 за місцем свого проживання запропонував ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вжити наркотичні засоби, які були ним попередньо заготовлені, шляхом ін`єкції у вену. На цю пропозицію погодилася ОСОБА_9, після чого ОСОБА_6 з одного з попередньо заготовлених шприців увів ОСОБА_9 голку у вену на зап`ястку правої руки та зробив ін`єкцію наркотичного засобу, після чого ОСОБА_9 попрямувала до однієї з кімнат вищевказаної квартири, там лягла на ліжко і втратила свідомість.
Вказаними діями ОСОБА_6 поставив ОСОБА_9 в небезпечний для життя стан. Згодом ОСОБА_10 звернула увагу ОСОБА_6 на критичний стан здоров`я ОСОБА_9, на що він спробував привести останню до свідомості ляпасами по обличчю, що йому не вдалося та внаслідок чого він упевнився в наявності небезпеки для життя ОСОБА_9 . Незважаючи на це, після невдалої спроби привести непритомну до пам`яті, ОСОБА_6 запевнив ОСОБА_10 про відсутність загрози життю та здоров`ю ОСОБА_9, після чого ОСОБА_10 залишила помешкання.
Надалі ОСОБА_6, усвідомлюючи, що ОСОБА_9 перебуває в небезпечному для життя стані внаслідок його дій, завідомо знаючи, що може надати їй допомогу шляхом виклику швидкої медичної допомоги, доставлення ОСОБА_9 до медичного закладу, самостійного надання їй невідкладної медичної допомоги чи в будь-який інший спосіб, та маючи реальну можливість надати таку допомогу в проміжок часу між 23:30 24 вересня 2018 року і другою половиною доби 27 вересня 2018 року, відмовився надати її, передбачаючи при цьому настання негативних наслідків у виді загибелі ОСОБА_9, проте легковажно розраховував на їх відвернення.
Приблизно в другій половині доби ІНФОРМАЦІЯ_2 у вищевказаному помешканні ОСОБА_9 померла, через залишення її без будь-якої допомоги.
Крім того, ОСОБА_6, розуміючи, що смерть ОСОБА_9 настала після того, як він увів їй наркотичну речовину, усвідомлюючи те, що він сам поставив потерпілу в небезпечний для життя стан, бажаючи приховати факт смерті, не повідомивши про це родичів ОСОБА_9, правоохоронні органи та/або медичні установи чи будь-кого іншого, нехтуючи нормами суспільної моралі в частині шанобливого ставлення до померлих, не вжив заходів до поховання тіла згідно з установленими традиціями суспільства, усупереч вимогам статей 6, 26 Закону України "Про поховання та похоронну справу", порушуючи право людини на поховання її тіла і належне ставлення до тіла після смерті, зневажаючи тим самим пам`ять про померлу людину, переніс труп ОСОБА_9 із житлової кімнати на балкон власної квартири, де, використовуючи меблі, предмети інтер`єру й особисті речі, приховав та замаскував його, залишивши лежати на балконі.
28 вересня 2018 року о 22:05 на балконі квартири АДРЕСА_2 під предметами побуту працівники поліції виявили замасковане ОСОБА_6 тіло ОСОБА_9 .
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 5 жовтня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 змінено, виключено з мотивувальної та резолютивної частин вироку додаткове покарання у виді конфіскації майна, призначене за ч. 2 ст. 307 КК і за сукупністю злочинів. У решті вирок залишено без змін.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_11 , посилаючись на істотні порушення норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що:
- суд апеляційної взяв до уваги зміни до апеляційної скарги захисника, за якими і провів апеляційний розгляд, порушуючи вимоги ч. 4 ст. 403 КПК. У той час як в основній апеляційній скарзі захисник просив суд скасувати вирок стосовно ОСОБА_6 та закрити кримінальне провадження у зв`язку з невинуватістю останнього, а у змінах до апеляційної скарги - змінити вирок шляхом пом`якшення ОСОБА_6 покарання;
- у ході апеляційного розгляду ОСОБА_6 висловив позицію, в якій вказував на свою невинуватість;
- захисник та обвинувачений не дійшли згоди щодо вибраного способу захисту, у зв`язку з чим захисник мав або відмовитися від виконання своїх обов`язків, або погодити спільну позицію з обвинуваченим. Проте таких дій захисник не вчинив, чим порушив приписи п. 13 ч. 1 ст. 7 КПК у частині забезпечення права на захист;
- суд апеляційної інстанції допустив порушення положень статей 7, 47, 403 КПК, які перешкодили йому постановити законну та обґрунтовану ухвалу, що є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК тягнуть за собою скасування цього рішення.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування вимог касаційної скарги захисник посилаться на те, що:
- 4 жовтня 2022 року до Вінницького апеляційного суду згідно з ч. 3 ст. 404 КПК сторона захисту подала клопотання про часткове дослідження доказів та доповнення до апеляційної скарги захисника. Перед початком апеляційного розгляду (без фіксації в журналі судового засідання) головуюча суддя роз`яснила обвинуваченому ОСОБА_6 та захиснику про заміну доповнень до апеляційної скарги на зміну апеляційної скарги і залишення єдиної вимоги про зменшення міри покарання, що і було зроблено стороною захисту 5 жовтня 2022 року до початку апеляційного розгляду без конфіденційного побачення з обвинуваченим ОСОБА_6 . Водночас, порушуючи приписи статей 350, 404 КПК, суд апеляційної інстанції не заслухав думки всіх учасників судового провадження щодо розгляду клопотання сторони захисту про проведення часткового судового слідства з метою повторного дослідження обставин кримінального провадження, а саме: допиту обвинуваченого, прослуховування звукозапис допиту в суді першої інстанції свідка ОСОБА_10, оскільки в її показаннях, даних під час досудового слідства та в суді першої інстанції, були суттєві розбіжності, що призвели до винесення незаконного й необґрунтованого судового рішення. Вказане клопотання не було розглянуто та будь-якого рішення щодо нього не було постановлено;