ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 752/6634/18
провадження № 51-1015 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення поданої ними апеляційної скарги на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 15 грудня 2022 року щодо ОСОБА_8 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 15 грудня 2022 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_7, не погодившись із вироком, подали апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на його апеляційне оскарження.
Київський апеляційний суд ухвалою від 21 березня 2023 року відмовив захисникам у поновленні строку апеляційного оскарження вироку місцевого суду і на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України повернув їм апеляційну скаргу.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи осіб, які її подали
У касаційній скарзі захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_7 просять скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджують, що місцевий суд 15 грудня 2022 року оголосив лише вступну і резолютивну частини вироку, а його повний текст був вручений ОСОБА_8 19 грудня 2022 року, після чого 22 грудня 2022 року останній підписав договір про надання правової допомоги із захисниками. Зазначають, що підготовка апеляційної скарги в межах установленого законом строку, який тривав до 16 січня 2023 року, була ускладнена через ракетні обстріли території України російською федерацією і відключення електроенергії, тому скаргу було подано з пропуском строку на 1 день (17 січня 2023 року). Ця скарга, як зауважують захисники, була повернута ухвалою апеляційного суду від 31 січня 2023 року, після чого вони знову подали апеляційну скаргу, цього разу із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, однак апеляційний суд не врахував зазначених обставин і дійшов помилкового, на думку захисників, висновку про відсутність поважних причин для задоволення цього клопотання, чим позбавив сторону захисту права на апеляційне оскарження й обмежив у доступі до правосуддя.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_7 просили задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
Прокурор ОСОБА_5 просила залишити ухвалу апеляційного суду без зміни як законну, а касаційну скаргу захисників - без задоволення як необґрунтовану.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК України істотним є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК України), а забезпечення права на апеляційний перегляд справи віднесене законодавцем до основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 2 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів").
Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 ст. 7, ст. 24 КПК України, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Його забезпечення є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України передбачено, що апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення (ч. 3 зазначеної статті).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Водночас ч. 1 ст. 117 КПК України встановлено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин.
Суд апеляційної інстанції не дотримався цих вимог кримінального процесуального закону.
З матеріалів провадження слідує, що захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_7, не погодившись із вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 15 грудня 2022 року щодо ОСОБА_8, 08 лютого 2023 року подали апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження цього вироку. На обґрунтування клопотання захисники зазначили, зокрема, що раніше не брали участі у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8, останній звернувся до них за правовою допомогою 22 грудня 2022 року, після того як 19 грудня 2022 року отримав повний текст вироку. Тому захисники просили врахувати, що певний час після оголошення вироку ОСОБА_8 не був обізнаний із мотивами прийнятого щодо нього судового рішення, а крім цього, новим захисникам потрібен був достатній час для ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції та підготовки апеляційної скарги. Зважаючи на те, що вперше захисники подали апеляційну скаргу на вирок із незначним (лише на 1 день) пропуском строку на апеляційне оскарження, сторона захисту просила визнати причини пропуску цього строку поважними й поновити його.