ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 621/1866/18
провадження № 51-3098км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженої ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скаргизасудженої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 2 листопада 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 лютого
2023 року стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,громадянки України, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 2 листопада 2021 року ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 121 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на його користь 13 728,15 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн моральної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів і судових витрат.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року вирок місцевого суду залишено без змін.
За обставин, детально викладених у вироку місцевого суду, 19 червня 2018 року близько 15:30 в с. Бірки Зміївського району Харківської області ОСОБА_7 перебувала в гостях у свого знайомого ОСОБА_9 в будинку АДРЕСА_2, де разом з ним та ОСОБА_8 вживала спиртні напої. Згодом між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, котрі залишилися в приміщенні кухні наодинці, виникла сварка, в ході якої в ОСОБА_7 виник умисел на спричинення ОСОБА_8 тілесного ушкодження.
Того ж дня та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_7, будучи в стані алкогольного сп`яніння, схопила з кухонного столу ніж та навмисно завдала ним одного удару в ділянку живота ОСОБА_8, чим спричинила тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з ушкодженням тонкої, товстої та поперекової ободової кишки, що ускладнилося у своєму перебігу розвитком внутрішньочеревної кровотечі.
Цими діями ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1
ст. 121 КК, тобтозаподіяла умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Вимоги та доводи, викладені в касаційних скаргах
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення через суворість, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у місцевому суді. Вказує, що місцевий суд безпідставно не застосував норм ч. 4 ст. 36 КК, адже засуджена ОСОБА_7 була вимушена оборонятися від дій потерпілого ОСОБА_8, які містили ознаки наміру зґвалтувати її. Захисник зазначає, що перед вчиненням кримінального правопорушення між засудженою та потерпілим виник конфлікт, під час якого останній вдарив ОСОБА_7 й засуджена впала, потім він почав навалюватися на неї і вказані дії вона розцінила як намір її зґвалтувати. Акцентує на висновку експерта від 18 липня 2018 року № 75-3м/18 щодо відсутності тілесних ушкоджень у засудженої. Оскільки зазначену експертизу було проведено через місяць після подій, котрі стали предметом цього судового розгляду, а її висновки є недостовірними.
Указує, що суди не взяли до уваги доказів, які могли істотно вплинути на прийняте рішення, і вибірково використали результати експертиз під час винесення вироку. Вважає, що апеляційний суд не досліджував матеріалів справи, а лише процитував зміст упередженого рішення місцевого суду. Наголошує, що суди не надали належної оцінки свідченням засудженої ОСОБА_7 ; мали упереджене ставлення до неї, адже не зважили на те, що ОСОБА_7 жодного разу не притягалася до кримінальної відповідальності, є матір`ю двох дітей, один з яких має інвалідність.
Сторона захисту вважає, що в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 14 лютого
2023 року містяться твердження, які суперечать матеріалам справи, зокрема: що засуджена не вказувала, які саме посягання щодо неї мали місце, не зазначала про те, що потерпілий їй чимось загрожував чи пред`являв якусь вимогу, а також, що мав знаряддя для нападу чи вчиняв дії, які свідчили б про небезпеку для неї. Покликається на те, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статей 411, 412 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не дослідив обставин, які були підставою для подання апеляційної скарги.
Наголошує, що в судовому засіданні 14 грудня 2022 року апеляційний суд звернув увагу на суперечливість висновків експертиз та прийняв рішення направити матеріали на нову експертизу, але в судовому засіданні 14 лютого 2023 року цей суд без будь-яких пояснень та підстав відмовився від такого рішення.
Захисник покликається на те, що суди не вчинили будь-яких дій щодо розслідування вчинків потерпілого, які мали ознаки насильницьких, та стверджує про суперечливість показань потерпілого ОСОБА_8 . Також, на його думку, місцевий суд безпідставно задовольнив цивільний позов, адже відсутні чітко підтверджені факти моральних страждань потерпілого, відсутня доведеність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_7 та станом здоров`я потерпілого ОСОБА_8 .
Інші ж доводи сторони захисту стосуються незгоди з фактичними обставинами кримінального провадження, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій.
Також до Суду звернулася з касаційною скаргою засуджена, яка вказує, що потерпілий був у стані алкогольного сп`яніння, намагався її зґвалтувати та знищив усі докази. Просить врахувати, що має на утриманні двох дітей.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджена підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити.
Прокурор не підтримав доводів, зазначених у касаційних скаргах захисника та засудженої, просив залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, засудженої і прокурора, перевіривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Під час касаційного розгляду кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, установлених судами попередніх інстанцій, оскільки виступає судом права, а не факту, на підставі чого доводи про невідповідність фактичних обставин кримінальних правопорушень викладеним у судових рішеннях касаційній перевірці не підлягають.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За змістом ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Натомість зазначені стороною захисту доводи були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій, які надали їм оцінку в сукупності з іншими доказами.
У свою чергу положеннями ст. 94 КПК передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінка доказів згідно зі ст. 94 КПК є виключною компетенцією суду, який постановив вирок, і ці вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Свій висновок щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення суд першої інстанції належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які були оцінені відповідно до закону і в сукупності правильно визнані судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку. Вирок відповідає приписам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим. Суд, оцінюючи доводи сторони захисту, дійшов висновку, що вони спростовуються сукупністю досліджених доказів у справі у взаємозв`язку, а самеданими, отриманими в ході допиту:
· засудженої ОСОБА_7, яка частково визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення і показала, що 19 червня 2018 року перебувала в гостях у своїх знайомих, де вживала спиртні напої. Коли в приміщенні кухні вона залишилася наодинці з ОСОБА_8, між ними виник словесний конфлікт. Під час суперечки він один раз ударив її та вона впала. Потім ОСОБА_8 почав навалюватися на неї і засуджена розцінила його дії як намір її зґвалтувати. Тоді вона навпомацки знайшла кухонний ніж, що лежав на підлозі, і з метою захисту заподіяла ним один удар ОСОБА_8 в бік, після чого втекла з будинку та по дорозі викинула ніж у кущі;
· потерпілого ОСОБА_8, який показав, що 19 червня 2018 року вони з друзями розпивали спиртні напої, потім прийшла ОСОБА_7 з метою продати свій мобільний телефон, однак ніхто не виявив бажання купувати. Далі його друзі пішли спати, а він залишився в кухні наодинці з ОСОБА_7 . Він запропонував їй йти додому, оскільки її чекають діти. Після цього несподівано для нього ОСОБА_7 завдала йому одного удару кухонним ножем у ділянку живота. Він категорично заперечує, що вчиняв будь-яке насильство над засудженою чи мав намір її згвалтувати;
· свідка ОСОБА_9, котрий показав про обставини, за яких він спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вживав алкогольні напої, і зазначив, що не був очевидцем заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_8, оскільки пішов спати до іншої кімнати;
· cвідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні показала, що її дочка ОСОБА_7 відпочивала вдома у ОСОБА_9, а прийшовши додому, розповіла про те, що ОСОБА_8 намагався її зґвалтувати та один раз ударив по обличчю.
Крім того, ухвалюючи рішення, суд урахував фактичні дані, які містяться:
· у протоколі огляду місця події від 19 червня 2018 року з фототаблицями, під час якого було виявлено плями бурого кольору, схожі на кров, на підлозі у приміщенні прихожої кімнати біля кухні, також виявлено та вилучено штани з плямами бурого кольору, палас із ґанку будинку, змив плями бурого кольору на ґанку, змив плями бурого кольору у прихожій кімнаті. Також даними цього протоколу з фототаблицями підтверджуються обставини, за яких поблизу зазначеного будинку ОСОБА_7 показала місце в лісосмузі, де викинула кухонний ніж, яким спричинила тілесні ушкодження. Під час огляду було виявлено та вилучено кухонний ніж із плямами бурого кольору;