ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023року
м. Київ
справа № 632/931/21
провадження № 51-3259 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненням захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2022 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221120000056, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ківерці Волинської області, раніше судимого, востаннє 17 жовтня 2018 рокувироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 345, частинами 1, 4 ст. 70 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі на строк
5 років 5 місяців, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 14 жовтня 2022 рокуОСОБА_7 засуджено за ст. 391КК України до покарання у виді позбавлення волі строк на 1 рік.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винним у злісній непокорі законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу.
Встановлено, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 жовтня 2018 року ОСОБА_7 був засуджений за ч. 2 ст. 342, ч.1 ст. 345, частинами 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців.
З 22 березня 2021 року, після повернення плановим етапом із Державної установи "Київський слідчий ізолятор", обвинувачений відбував покарання у Державній установі "Первомайська виправна колонія (№ 117)", яка розташована в селі Грушине Лозівського району Харківської області, вулиця Первомайська, 132.
Відбуваючи зазначене покарання ОСОБА_7 на шлях виправлення не став, систематично порушував режим відбування покарання, за що мав 31 дисциплінарне стягнення, в тому числі: чотири попередження, п`ятнадцять доган, чотири суворі догани, одне поміщення до карцеру строком на десять діб, шість разів поміщався у дисциплінарний ізолятор.
Крім того, на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 17 вересня 2020 року за недотримання норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня у дисциплінарному ізоляторі, невиконання покладених обов`язків, порушення встановлених заборон, нетактовну поведінку по відношенню до представників адміністрації установи виконання покарань до засудженого ОСОБА_7 був застосований захід стягнення у виді переведення до приміщення камерного типу строком на один місяць.
Разом із цим, рішенням дисциплінарної комісії від 07 квітня 2021 року, за спробу встановлення міжкамерного зв`язку та нетактовну поведінку по відношенню до представника адміністрації щодо засудженого ОСОБА_7 був застосований захід стягнення у виді поміщення у дисциплінарний ізолятор на строк дванадцять діб, до якого він був поміщений відповідно до постанови начальника ДУ "Первомайська
ВК (№ 117)" 10 квітня 2021 року.
Перебуваючи в ДІЗО засуджений ОСОБА_7, відповідно до абзацу 12 пункту 6 розділу ХХІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28 серпня 2018 року (далі - Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань), яким передбачено, що прибирання камер ДІЗО проводиться засудженими, які в них тримаються, почергово за графіком; згідно із графіками чергувань по камерах засуджених, які утримуються в ДІЗО та ПКТ на 19, 20 і 21 квітня 2021 року, затверджених начальником ДУ "Первомайська ВК (№ 117)", повинен був здійснити прибирання в камері ДІЗО № 1, та відповідно до додатку № 20 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (пункт 2 розділу XVIII), здійснювати прибирання камерного санвузла, а після закінчення прогулянки - дворику для прогулянок.
Оскільки прогулянковий дворик № 1 ДІЗО/ПКТ, в якому засуджений ОСОБА_7 одноособово здійснював щоденну прогулянку, потребував прибирання, 19 - 21 квітня 2021 року, між 10 та 11 годинами, ОСОБА_7, який знаходився у зазначеному прогулянковому дворику ДУ "Первомайська ВК (№ 117)" за вищевказаною адресою, начальником відділення соціально - психологічної служби відділу соціально - виховної та психологічної роботи (далі - начальник відділення СПС) майором внутрішньої служби ОСОБА_8, відповідно до п. 2.5 Посадової інструкції начальника відділення соціально - психологічної служби відділу соціально - виховної та психологічної роботи від 01 березня 2021 року № 10/5 - 25 (далі - Посадова інструкція), якою передбачено обов`язок вимагати виконання засудженими встановленого в установі розпорядку дня, дотримання режиму відбування покарання, згідно із ч. 3 ст. 107 КВК України та Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, були висунуті законні вимоги приступити до чергування з прибирання прогулянкового дворику № 1 ДІЗО/ПКТ, згідно із затвердженим графіком та видано для цього необхідний інвентар, на що ОСОБА_7, за наведених обставин, діючи умисно, в порушення вимог ст. 9 КВК України, яка передбачає, що засуджені зобов`язані, окрім іншого, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, ч. 3 ст. 107 КВК України, у якій закріплено, що засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, утримувати в чистоті і порядку приміщення, виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії, абзацу 12 пункту 6 розділу ХХІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, п.п. 5 п. 3 Типових обов`язків старшого днювального, днювального відділення (чергового камери), які визначені додатком № 20 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, згідно із яким черговий камери, окрім іншого, зобов`язаний здійснювати прибирання камерного санвузла, а після закінчення прогулянки - двориків для прогулянок, 19, 20 і 21 квітня 2021 року відкрито та у категоричній формі, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України, в присутності персоналу колонії та засуджених відмовився виконувати законні вимоги представника адміністрації установи виконання покарань - начальника відділення СПС майора внутрішньої служби ОСОБА_8, а саме: здійснити чергування з прибирання у прогулянковому дворику № 1 ДІЗО/ПКТ, в якому він, ОСОБА_7, одноособово здійснював щоденну прогулянку - підмести підлогу після прогулянки, згідно із графіком чергувань, про який йдеться вище, які, в силу наведених вище норм він як засуджений, був зобов`язаний та міг виконати. Свої відмови останній обґрунтував особистими мотивами, зокрема тим, що виконання такої роботи суперечить його життєвим переконанням та принижує його людську гідність, що не містили поважних причин. При цьому, ОСОБА_7 був вдягнений та взутий за сезоном, забезпечений необхідним інвентарем та за станом здоров`я міг виконувати зазначений вид робіт.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненням захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду і ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, захисник вказує на те, що вирок був ухвалений упередженим суддею, оскільки раніше суддя ОСОБА_9 постановив ухвалу від 17 вересня 2020 року про поміщення ОСОБА_7 до приміщення камерного типу та відповідно не міг оцінити правомірність стягнення, яке він сам і накладав. Вказані обставини входять до обʼєктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України. Разом з тим, апеляційний суд не тільки не звернув увагу на доводи в цій частині, а й вказав недостовірну інформацію про відсутність відводів судді у звʼязку із зазначеним. Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо наведених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не були розглянуті належним чином, чим порушено вимоги статей 404, 419 КПК України.