ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 340/809/20
адміністративне провадження № К/9901/7272/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Пасічник С.С.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №340/809/20 за адміністративним позовом Приватного малого підприємства науково-виробнича фірма "Кіт" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 (головуючий суддя Сагун А.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 (головуючий суддя Іванов С.М., судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.),
УСТАНОВИВ:
Приватне мале підприємство науково-виробнича фірма "Кіт" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.11.2019 №00000130506, №00000120506.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.11.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020, адміністративний позов задоволено повністю.
Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2021 відкрито касаційне провадження у справі №340/809/20 за касаційною скаргою податкового органу.
На адресу суду надійшов відзив Товариства на касаційну скаргу.
Ухвалою від 02.10.2023 розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 03.10.2023.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 345 КАС України.
Верховний Суд, на підставі фактичних обставин справи, з`ясував наступне.
ПМП НВФ "КІТ" звернулось до суду з позовом, у якому позивач просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 29.11.2019:
№00000130506 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 1ʼ 643ʼ 078грн., з них: за основним платежем - 1ʼ 095ʼ452грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 547726грн.,
№00000120506 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1ʼ521ʼ 062грн., з них: за основним платежем - 1ʼ 014ʼ 308грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 507154грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковий орган прийняв протиправні податкові повідомлення-рішення, які підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на помилкових висновках, викладених у Акті перевірки.
З Акту перевірки слідує, що задекларовані ПМП НВФ "КІТ" операції з придбання товарів у контрагентів не відбулися у дійсності, рух активів (товарів) від постачальників до ПМП НВФ "КІТ" не відбувся, складені ПМП НВФ "КІТ" первинні документи щодо придбання вищезазначених товарів не опосередковувалися реальним рухом активів від контрагентів-постачальників.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що контролюючим органом всупереч вимог статті 71 КАС України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених з позивачем, як не було надано і доказів про наявність встановлених судом фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган оскаржив їх у касаційному порядку. Як вказує відповідач, оскаржувані судові рішення винесені з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням процесуального права. Відповідач посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права до спірних правовідносин, де Суд вказував за яких обставин господарську операцію можна визнавати такою, що здійснена для отримання необґрунтованої податкової вигоди. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач викладає обставини, встановлені судами, вказує про наявність кримінального провадження щодо контрагентів, зібрана податкова інформація свідчить, що контрагенти не мали фізичної можливості здійснювати задекларовані операції. На підставі викладеного, відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві, посилаючись на висновки Верховного Суду в подібних спорах, позивач зазначає про законність рішень судів попередніх інстанцій, вважає, що касаційна скарга не містить обґрунтування неправомірності судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, співробітниками Головного управління ДПС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного малого підприємства Науково-виробнича фірма "КІТ", код 13748444 з питань контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ "КАССІС ОЛІКС" (попередня назва ТОВ "ТРАНС ПОСТАЧ", код ЄДРПОУ 42431316)за січень-березень 2019 року, ТОВ "МАС ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 42536871) за квітень 2019 року, ТОВ "АКО ПРОМГРУП" (код ЄДРПОУ 42356302) за червень 2019 року - показників декларацій з податку на додану вартість за січень-квітень, червень 2019 року та показників фінансової звітності за І квартал і І півріччя 2019 року з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємства.
За результатами перевірки відповідачем складено акт 08.11.2019 №25/11-28-05-06/13748444, відповідно до висновків якого позивачем порушено:
п. 44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 1 095 452 грн., у т.ч.:
за І квартал 2019 року - 523157грн.,
за півріччя 2019 року - 1ʼ 095ʼ 452грн. (523157 + 572295);
п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 1 014 308 грн., в т.ч.:
за січень 2019 на суму 159 846 грн.,
за лютий 2019 на суму 183 409 грн.,
за березень 2019 на суму 141 150 грн.,
за квітень 2019 на суму 202 840 грн.,
за червень 2019 на суму 327 063 грн.
На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, податковим органом 29.11.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення:
№00000130506 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток код платежу 11021000, на суму 1ʼ 643ʼ 078грн., з них: за основним платежем - 1ʼ 095ʼ 452грн., штрафні (фінансові) санкції - 547726грн.;
№00000120506 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, код платежу 14010100, на суму 1ʼ521ʼ 062грн., з них: за основним платежем - 1ʼ 014ʼ 308грн., штрафні ( фінансові) санкції - 507154 грн.
З Акту перевірки слідує, що задекларовані ПМП НВФ "КІТ" операції з придбання товарів у ТОВ "КАССІС ОЛІКС" (попередня назва ТОВ "ТРАНС ПОСТАЧ", код 42431316) за січень, лютий та березень 2019 року (що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень, лютий та березень 2019 року відповідно); ТОВ "МАС ЗБУТ" (код 42536871) за квітень 2019 року (що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року), ТОВ "АКО ПРОМГРУП" (код 42356302) за червень 2019 року (що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість червень 2019 року), не відбулися у дійсності. Рух активів (товарів) від вказаних постачальників до ПМП НВФ "КІТ" в дійсності не відбувся. Складені ПМП НВФ "КІТ" первинні документи щодо придбання вищезазначених товарів не опосередковувалися реальним рухом активів від контрагентів - постачальників.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можна дійти висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що позивач при здійсненні своєї господарської діяльності мав господарські відносини з ТОВ "КАССІС ОЛІКС" (попередня назва ТОВ "ТРАНС ПОСТАЧ"), ТОВ "МАС ЗБУТ", ТОВ "АКО ПРОМГРУП".