ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 813/2988/17
адміністративне провадження № К/9901/51915/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року (головуючий суддя Брильовський Р.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року (головуючий суддя - Іщук Л.П., судді: Обрізко І.М., Онишкевич Т.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатс" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатс" (надалі - позивач, Товариство, ТОВ "Сатс") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - відповідач, ГУДФС у Львівській області, Управління, скаржник) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0014771414 від 15 серпня 2017 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначало про безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки № № 1106/13-01-14-14 від 31 липня 2017 року, оскільки останні, на його думку, зроблені без надання належної оцінки первинним документам, на підставі яких формувались показники бухгалтерського і податкового обліку й які, у свою чергу, підтверджують рух активів внаслідок господарських операцій, що відбулися у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Амлак" (далі - ТОВ "Амлак"); разом з тим відповідач свою позицію ґрунтував виключно на інформації за наслідками податкового контролю діяльності контрагента; твердження відповідача про нереальність спірних господарських операцій суперечать принципам презумпції правомірності правочинів та індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів; зауважує, що операції, які ставляться під сумнів податковим органом, здійснювалися Товариством, з метою реалізації власної господарської компетенції та були необхідні для провадження його господарської діяльності.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року, адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0014771414 від 15 серпня 2017 року.
Приймаючи таке рішення, суди першої та апеляційної інстанцій, надавши правову оцінку обставинам справи з урахуванням наявних в її матеріалах доказів та норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшли переконання, що операції між позивачем та його контрагентом фактично проведені та належним чином документально оформлені, товар використовується в господарській діяльності ТОВ "Сатс"; Товариством дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування даних податкового обліку; результати податкового контролю інших контролюючих органів не можуть бути основою для визнання операції нереальною за умови підтвердження руху активів у ній.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм - вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, що мають істотне значення для правильного розгляду справи, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові у повному обсязі.
У касаційній скарзі ГУДФС у Львівській області зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішень без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Насамперед йдеться про нереальність господарських операцій з контрагентом ТОВ "Амлак", на підставі яких позивачем формувались дані податкового обліку, а також про непідтвердження платником податку їх фактичного здійснення належними і допустимими доказами, оформленими у відповідності до вимог нормативних актів.
Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.
Судами з`ясовано, що ТОВ "САТС" зареєстроване як юридична особа 29 грудня 1994 року та перебуває на обліку в Личаківській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.
ГУДФС у Львівській області у період з 18 по 24 липня 2017 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "САТС" з питань проведення взаємовідносин із ТОВ "Амлак" за період грудень 2016 року та ТОВ "Лком" за період травень 2016 року, про що 31 липня 2017 року складено акт № 1106/13-01-14-14 (далі - акт перевірки).
Згідно акта перевірки, встановлено порушення ТОВ "САТС" вимог пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) по взаєморозрахункам з ТОВ "Амлак", внаслідок чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 964 167,00 грн, у тому числі за грудень 2016 року у розмірі 3 964 167,00 грн й такі висновки контролюючий орган обумовив даними податкової інформації, відповідно до якої визнав непідтвердженим факт ведення господарських операцій з ТОВ "Амлак" та вказував на здійснення останнім діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.
За результатами перевірки та на підставі складеного акта відповідачем 15 серпня 2017 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0014771414 про збільшення суми грошового зобов`язання ТОВ "САТС" за податком на додану вартість на загальну суму 4 955 219, 00 грн, з яких 3 964 167,00 грн за податковими зобов`язаннями та 991 042, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням, позивач скористався правом звернення до суду із цим позовом.
Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
За положенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.