Постанова
Іменем України
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 751/3023/22
провадження № 61-3049св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне підприємство "Сіверпродукт",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт" на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2022 року у складі судді Ченцової С. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Онищенко О. І., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт" (далі - ТОВ "СБК - Комфорт") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне підприємство "Сіверпродукт" (далі - "Сіверпродукт"), про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 та ПП "Сіверпродукт" 01 січня 2018 року укладений договір оренди № 1/18, відповідно до якого ОСОБА_1 здала в оренду ПП "Сіверпродукт" нежитлові приміщення для розміщення офісних приміщень та складу продовольчих та непродовольчих товарів, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 200 кв. м.
01 квiтня 2020 року укладено додаткову угоду, відповідно до якої в договір оренди № 1/18 від 01 січня 2018 року додали пункт 4.1.6 такого змісту: "Орендар має право передавати Об`єкт оренди або його частину в суборенду третім особам без згоди орендодавця".
На підставі договору оренди № 1/18 від 01 січня 2018 року ПП "Сіверпродукт" уклало з ТОВ "СБК - Комфорт" договір суборенди № 19 від 01 червня 2020 року, відповідно до якого передано в суборенду частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 600 кв. м.
ПП "Сіверпродукт" та ТОВ "СБК - Комфорт" складено акт приймання-передачі нежитлового приміщення в суборенду від 01 червня 2020 року до договору суборенди № 19 від 01 червня 2020 року, згідно якого приватне підприємство передало, а ТОВ "СБК - Комфорт" прийняло у суборенду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 600 кв. м.
Також між ПП" Сіверпродукт" та ТОВ "СБК - Комфорт" 01 червня 2020 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору суборенди № 19 від 01 червня 2020 року, якою ТОВ "СБК - Комфорт" надано право передавати у подальшу суборенду частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 600 кв. м.
Вказувало, що оскільки ПП "Сіверпродукт" 17 грудня 2021 року в односторонньому порядку відмовилось від виконання умов договору суборенди № 19 від 01 червня 2020 року, тому ТОВ "СБК - Комфорт" звернулось із відповідним позовом до Господарського суду Чернігівської області про зобов`язання підприємства усунути перешкоди в користуванні орендованим майном згідно договору суборенди № 19 від 01 червня 2020 року.
Під час розгляду справи № 927/273/22 товариство дізналось, що мiж ОСОБА_1 та ПП "Сіверпродукт" 09 травня 2022 року укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди № 1/18 вiд 01 січня 2018 року про дострокове розірвання договору оренди № 1/18 вiд 01 січня 2018 року. Також 09 травня 2022 року між ними укладено акт прийому передачі об`єкту оренди до договору оренди № 1/18 від 01 січня 2018 року.
Товариство вважало, що додаткова угода № 2 від 09 травня 2022 року до договору оренди № 1/18 від 01 січня 2018 року про дострокове розірвання договору оренди № 1/18 вiд 01 січня 2018 року порушує його права, оскільки оскаржувана угода створює йому перепони в користуваннi орендованим майном, переданим за актом приймання-передачі нежитлового приміщення в суборенду вiд 01 червня 2020 року до договору суборенди № 19 вiд 01 червня 2020 року.
При цьому вказував, що судовим рішенням вiд 08 липня 2022 у справі № 927/273/22 за позовом ТОВ "СБК - Комфорт" до ПП "Сіверпродукт" про усунення перешкод в користуванні орендованим майном за договором суборенди № 19 вiд 01 червня 2020 року було встановлено, що вказаний договір суборенди пролонгований на новий термiн i дiє до 31 грудня 2022 року.
Звертало увагу на те, що договір суборенди № 19 від 01 червня 2020 року не припинив свою дію на момент укладання відповідачем та ПП "Сіверпродукт" угоди № 2 від 09 травня 2022 року до договору оренди № 1/18 від 01 січня 2018 року про дострокове розірвання договору оренди № 1/18 від 01 січня 2018 року.
Враховуючи наведене просило суд визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 09 травня 2022 року до договору оренди № 1/18 від 01 січня 2018 року про дострокове розірвання договору оренди № 1/18 від 01 січня 2018 року, укладеної між ОСОБА_1 та ПП "Сіверпродукт".
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили із того, що ТОВ "СБК - Комфорт" просило визнати недійсною додаткову угоду від 09 травня 2022 року про дострокове розірвання договору оренди від 01 січня 2018 року, яка укладена між ОСОБА_1 та ПП "Сіверпродукт", проте останнє не є відповідачем у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "СБК - Комфорт".
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "СБК - Комфорт", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, провадження № 61-11сво17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, які не усунуто апеляційним судом, а саме відмовлено представнику товариства про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ПП "Сіверпродукт".
Також заявник вказує, що апеляційний суд провів судове засідання без участі представника товариства під час повітряної тривоги.
Доводи особи, яка подалі відзив на касаційну скаргу
У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "СБК - Комфорт" від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 січня 2018 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ПП "Сіверпродукт" (орендар) укладено договір оренди № 1/18, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне тимчасове користування нежитлове приміщення для розміщення офісних приміщень та складу продовольчих та непродовольчих товарів, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 200,00 кв. м (а. с.8-10).
Відповідно до пункту 6.1 даного договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2018 року, а у випадку відсутності повідомлення будь-якої із сторін про припинення договору за 15 календарних днів до його закінчення дія його продовжується на наступний календарний рік. Кількість таких пролонгацій необмежена.
Договір може бути розірваний у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також за згодою сторін. Даний договір припиняється на підставі статті 781 ЦК України (пункти 6.6, 6.7 договору).
01 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ПП "Сіверпродукт" укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 1/18 від 01 січня 2018 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до договору, а саме: додати пункт 4.1.6 такого змісту: "Орендар має право передавати об`єкт оренди або його частину в суборенду третім особам без згоди орендодавця" (а. с. 12).
01 червня 2020 року між ПП "Сіверпродукт" (орендар) та ТОВ "СБК - Комфорт" (суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 19 (а. с. 15).
Відповідно до пункту 23 цього договору орендар передає, а суборендар приймає в суборенду, тобто у строкове платне користування, частину об`єкта незавершеного будівництва нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, площею 600 (шістсот) кв. м.
Згідно із пунктом 37 договору суборенди дія даного договору може бути достроково припинена: в односторонньому порядку - у випадку, коли одна із сторін порушує умови цього договору. У такому разі сторона, яка є ініціатором розірвання договору, зобов`язана в письмовій формі повідомити іншу сторону за 15 календарних днів до ймовірної дати припинення договору.
01 червня 2020 року укладено додаткову угоду № 1 до договору суборенди нежитлового приміщення № 19 від 01 червня 2020 року, відповідно до якої орендар передав, а суборендар прийняв на підставі договору суборенди нежитлового приміщення № 19 від 01 червня 2020 року у строкове платне тимчасове користування нежитлове приміщення для здійснення підприємницької діяльності, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 600 квадратних метрів. Орендар дає згоду для подальшої суборенди суборендатору (а. с. 17).
Листом № 156 від 28 жовтня 2021 року ПП "Сіверпродукт" попередило директора ТОВ "СБК - Комфорт" Сусленка С. М. про те, що у зв`язку з невиконанням пункту 29 договору суборенди нежитлового приміщення № 19 від 01 червня 2020 року даний договір буде розірвано та просило терміново погасити заборгованість по даному договору (а. с. 45).
09 травня 2022 року між ОСОБА_1 та ПП "Сіверпродукт" укладено додаткову угоду № 2 про розірвання договору оренди № 1/18 від 01 січня 2018 року. (а. с. 13).
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 2 сторони дійшли згоди розірвати договір оренди № 1/18 від 01 січня 2018 року.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06 вересня 2022 року (справа № 927/124/22), позовні вимоги ПП "Сіверпродукт" до ТОВ "СБК - Комфорт" про стягнення боргу за послуги з користування об`єктом суборенди задоволено частково, стягнуто з ТОВ "СБК - Комфорт" 240 000 грн боргу за оренду нежитлового приміщення, 1 190,13 грн пені; 18 072 грн інфляційних втрат та судові витрати (а. с. 46-56).
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14 листопада 2022 року (справа № 927/273/22), у задоволенні позову ТОВ "СБК - Комфорт" до ПП "Сіверпродукт" про усунення перешкод в користуванні орендованим майном шляхом зобов`язання відповідача надати доступ до орендованого майна відмовлено повністю (а. с. 18-25, 99-104).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.