Постанова
Іменем України
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 674/59/20
провадження № 61-4676св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно центру надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради, державний реєстратор Дзюба Тетяна Аркадіївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2022 року у складі судді Шафікової Ю. Е. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно центру надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради, державний реєстратор Дзюба Т. А., про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, права власності на земельну ділянку та визнання незаконним рішення про державну реєстрацію.
Позовна заява мотивована тим, що вона більше 60 років проживає у будинку АДРЕСА_1 і користується земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,26 га.
Від будинку до земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства існував прохід землями загального користування, що відображено у державному акті на право власності на земельну ділянку.
Влітку 2018 року батько власника суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 почав забороняти їй користуватися проходом.
В ході суперечки відповідач повідомив, що на його замовлення виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, за якою відсутній прохід (землі загального користування).
На підставі цієї документації у Державний земельний кадастр внесені зміни щодо розміру та меж земельної ділянки, належної ОСОБА_2 . Відсутність проходу між земельними ділянками позбавляє її права використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.
Враховуючи наведене просила суд: визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки, кадастровий номер 6821885600:01:005:0007, площею 0,2500 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; визнати незаконним рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6821885600:01:005:0007 та скасувати державну реєстрацію зазначеного права власності.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що позивачем не надано доказів порушення її прав відповідачем. Також позивач не довела, що земельна ділянка, якою вона користується для проходу до належної їй земельної ділянки, правового статусу земель загального користування.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 29 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та увалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 910/886/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилили клопотання про призначення експертизи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що у її власності перебувають дві земельні ділянки. Від однієї до іншої існує прохід (проїзд) між ділянками сусідів, який має приблизно 2,5 метри завширшки та більше 70 метрів завдовжки.
З матеріалів технічної документації із землеустрою, що була свого часу розроблена із виходом на місце при виготовленні державних актів на землю на її ім`я та її сусідки зліва ОСОБА_3 (ділянки, якою зараз володіє відповідач), а також сусідки справа ОСОБА_4 вбачається, що вказаний прохід (проїзд) був землею загального користування.
Вказує, що при розробленні технічної документації із землеустрою, її замовнику ОСОБА_2, було допущено помилки, що потягнуло за собою порушення її прав як землекористувача.
Посилається на те, що під час виготовлення технічної документації на її земельну ділянку було погоджено і встановлено зовнішні межі її земельної ділянки. З документів вбачається, що на півдні її земельної ділянки сільськогосподарського призначення починається прохід (від "Е" до "А") у напрямку ділянки для обслуговування її будинку.
Наведене також підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 10 листопада 2005 року, виданого на ім`я попередньої її сусідки - ОСОБА_3, якою зараз володіє відповідач.
Також вказує, що судами обох інстанцій їй було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення комплексної з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ХМ № 007755 від 09 жовтня 2002 року ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, розташованої на території с. Мала Побіянка Дунаєвецького району, площею 0,51 га, а саме для обслуговування житлового будинку 0,25 га та для особистого селянського господарства 0,26 га.
Як вбачається з плану зовнішніх меж земельної ділянки, вказаних в акті, фактично наявні три земельні ділянки, зокрема, розмірами 0,13 га,0,185 га та 0,20 га. За описом меж ділянки № НОМЕР_1 у точках від "А" до "Б" знаходяться землі загального користування, від "Б" до "В" землі ОСОБА_5, від "В" до "А" землі ОСОБА_6, за описом меж ділянки № НОМЕР_2 у точках від "А" до "Б" знаходяться землі ОСОБА_5, від "Б" до "В" землі сільської ради, від "В" до "Г" землі ОСОБА_7, від "Г" до "Д" землі сільської ради, від "Д" до "Е" землі ОСОБА_8, від "Е" до "А" землі загального користування(т. 1, а. с. 25).
Відомості про вказані ділянки не внесено до Державного земельного кадастру.
ОСОБА_2 є власником спірної земельної ділянки з кадастровим №6821885600:01:005:0007, площею 0,25 га, з цільовим призначенням земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яку придбав у ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 06 грудня 2005 року (т. 1, а. с. 33).
Також відповідач є власником земельної ділянки з кадастровим №6821885600:01:005:0008 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка не є предметом спору.
Земельна ділянка з кадастровим номером 6821885600:01:005:0007 належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 965913 від 10 листопада 2005 року, де згідно плану меж земельної ділянки у точках від "А" до "Б" та від "В" до "Г" знаходились землі ОСОБА_1, від "Б" до "В" та від "Г" до "Д" землі загального користування (т. 1, а. с. 26).
Спірна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі 19 травня 2016 року, що підтверджується витягом з ДЗК від 17 грудня 2019 року № НВ-6810432002019, тобто з вказаної дати відкрито і поземельну книгу (т. 1, а. с. 15).
Так, за відомостями, які містяться Поземельній книзі земельної ділянки, з кадастровим номером 6821885600:01:005:0007, при її відкритті 19 травня 2016 року опис меж кадастрового плану земельної ділянки мав наступні умовні позначення (запис № 002): "від А" до "Б" землі ОСОБА_1, від "Б" до "В" землі загального користування, від "В" до "Г" землі ОСОБА_1, від "Г" до "Д" землі загального користування, від "Д" до "А" землі ОСОБА_3 . Площа земельної ділянки становить 0,25 га. (т. 2, а. с. 45-46).
02 лютого 2018 року на підставі заяви ОСОБА_2 в Поземельну книгу було внесено запис (№ 004) щодо виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки з відповідними змінами кадастрового плану, та експлікацією земельних угідь (запис № 005), згідно якого опис меж наступний : від "А" до "Б" землі загального користування, від "Б" до "В" землі ОСОБА_2, від "В" до "Г" землі " ОСОБА_1, від "Г" до "Д" ОСОБА_4, від "Д" до "А" землі ОСОБА_1 . Площа земельної ділянки становить 0,25 га, тобто залишилась незмінною, при цьому змінилась конфігурація ділянки та змістилось її розташування по координатам поворотних точок (т. 2, а. с. 51-52).
Отже, за відомостями з Поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 6821885600:01:005:0007 позивачка ОСОБА_1 є суміжною землевласницею ОСОБА_2 .
Підставою для внесення виправлень у ДЗК щодо земельної ділянки номер 6821885600:01:005:0007 стала технічна документація із землеустрою дії від 22 листопада 2017 року, яка виготовлена на замовлення ОСОБА_2 у зв`язку із виявленими невідповідностями меж земельної ділянки за даними ДЗК її дійсним межам (т. 2, а. с. 2-14).
Вказана технічна документація містить акт приймання-передачі межових знаків на зберіганні від 26 грудня 2017 року, який складено в присутності ОСОБА_2 та суміжних землекористувачів, серед яких і ОСОБА_1, в пункті 4 акту зазначено, що власниками/землекористувачами суміжних земельних ділянок претензій щодо меж не заявлено, за наявності помилок, вказаних в пункті 2, що відображається у "Плані внесення змін" надрукованому на звороті, їх виправлення погоджуємо та підтверджуємо ці виправлення власними підписами. Акт приймання-передачі підписано суміжними землекористувачами, серед яких позивачка.
Крім того, позивачка разом з суміжними землекористувачами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підписала акт погодження меж земельної від 22 листопада 2017 року, з якого вбачається, що користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено.
05 лютого 2018 року відомості про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку ОСОБА_2, з кадастровим номером 6821885600:01:005:0007 було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за рішенням державного реєстратора Дзюби Т. А. від 08 лютого 2018 року, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 грудня 2019 року (т. 1, а. с. 20-21).
В позасудовому порядку 01 серпня 2018 року позивачка звернулась до Дунаєвецької міської ради із заявою про вирішення спору щодо дотримання гр. ОСОБА_11 правил добросусідства, посилаючи на незаконне приєднання останнім земель загального користування орієнованою площею 100 кв. м (т. 1, а. с. 22).
Згідно акта від 08 серпня 2018 року комісія з питань розгляду звернень громадян на території Дунаєвецької міської ради встановила, що до земельної ділянки (городу) ОСОБА_1, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_2, відсутній проїзд із земель загального користування. Заявниця від власної присадибної ділянки проходить через ділянку ОСОБА_2, про що свідчить витоптана в цьому напрямку стежка в траві між плодовими деревами, будь-який інший під`їзд до городу із земель загального користування відсутній. За результатами звернення рекомендовано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для проходу (проїзду) укласти договір сервітуту.(т. 1, а. с. 23).
Таким чином, комісія з питань розгляду звернень громадян на території Дунаєвецької міської ради не виявила з боку відповідача порушень земельного законодавства у вигляді незаконного приєднання земель загального користування та порушення прав ОСОБА_1 .
Висновком судової земельно-технічної експертизи від 24 листопада 2021 року (т. 2, а. с. 135) підтверджується, що станом на 09 червня 2021 року площа, межі та конфігурації спірної земельної ділянки з кадастровим №№6821885600:01:005:0007 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд відповідає зазначеній у технічний документації 817/2017 фактичній межі, площі і конфігурації земельної ділянки на місцевості.
В описовій частині висновку вказано, що межі земельних ділянок з кадастровими номерами 6821885600:01:005:0007 та 6821885600:01:005:0008 станом на 19 травня 2016 року, тобто при первісній реєстрації в ДЗК, не відповідали фактичному користуванню, накладались на землі загального користування та на землі приватної власності.
Як слідує з матеріалів справи, вказані невідповідності стали підставою для виготовлення відповідачем у 2017 році технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та в подальшому виправлення таких помилок у ДЗК.
З фото таблиць (фото світлини точок 8, 9, 10, 11, 12), що є невід`ємною частиною висновку судової земельно-технічної експертизи вбачається, що між деревами існує витоптана у траві стежка, яка проходить попри земельну ділянку відповідача в напрямку земельної ділянки позивача, яка не є шляхом або проїздом (т. 1, а. с. 138-144).
Вказана стежка існує в незмінному вигляді на час розгляду справи, перешкод у користуванні нею відповідач для позивачки в ході судового розгляду не здійснював, що не заперечувалось учасниками справи.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).