Постанова
Іменем України
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 493/1456/22
провадження № 61-6615св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В.,
Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Хлібна Нива",
відповідачі: ОСОБА_1, приватне підприємство "Левчик", державний реєстратор Одеської філії комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Мельничук Володимир Олександрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства "Левчик" на ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 06 грудня 2022 року у складі судді Ільніцької О. М. та постанову Одеського апеляційного суду
від 21 березня 2023 рокуу складі колегії суддів: Кутурланової О. В., Бездрабко В. О., Приходько Л. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У листопаді 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Хлібна Нива" (далі - ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, приватного підприємства "Левчик" (далі - ПП "Левчик"), державного реєстратора Одеської філії КП "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Мельничука В. О. про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації, припинення та визнання прав.
У грудні 2022 року ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просило:
- заборонити ПП "Левчик" вчиняти дії, спрямовані на використання, передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101;
- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам та будь-яким іншим особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що з інформаційної довідки 312330383 від 13 жовтня 2022 року вбачається, що ПП "Левчик" щороку оформлює договори оренди землі, потім їх розриває, а в наступному знову з`являються незаконні договори оренди землі відносно земельної ділянки, яка раніше була передана в оренду позивачу. На підставі спірного договору оренди землі відповідач може в будь-який час приступити до використання земельної ділянки, не виключена також можливість вжиття відповідачем заходів стосовно чергового розірвання існуючого спірного договору оренди землі та укладання нового незаконного договору. Невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 06 грудня
2022 року заяву ТОВ "Агрофірма хлібна нива" про забезпечення позову задоволено.
Заборонено ПП "Левчик" вчиняти дії, спрямовані на використання, передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101.
Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову, вказаних ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" у заяві, може призвести до унеможливлення виконання рішення суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу ПП "Левчик" задоволено частково.
Ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 06 грудня 2022 року в частині заборони ПП "Левчик" вчиняти дії, спрямовані на використання земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у застосуванні вказаного заходу забезпечення позову.
В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для забезпечення позову у заявлений спосіб і з заявлених підстав, оскільки заборона користуватися спірною земельною ділянкою не тільки позбавляє підприємство на весь час вирішення спору використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору, а й перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності як юридичної особи, з якою був укладений договір оренди земельної ділянки, який на час постановлення оскаржуваної ухвали є чинним і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, оскільки реалізація власником чи землекористувачем права розпорядження спірною земельною ділянкою до вирішення судом спору по суті може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення в разі задоволення заявлених вимог з точки зору відновлення усіх прав орендаря.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПП "Левчик" на ухвалу Балтського районного суду Одеської області від 06 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 15 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ПП "Левчик", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині задоволення заяви ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" про забезпечення позову та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 211/6285/20, від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20, від 10 листопада 2021 року у справі № 361/6799/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що остаточне рішення суду по суті спору в цій справі не підлягатиме примусовому виконанню, а тому запропонований позивачем вид забезпечення позову є неспівмірним із заявленими вимогами та неналежним засобом задля усунення ризику невиконання рішення суду в цій справі. Крім того, суди попередніх інстанцій застосували такий захід забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій (без жодних обмежень), чим фактично обмежили право власності ОСОБА_1, у тому числі право розпоряджатися належним йому майном.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються в частині задоволення заяви ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" про забезпечення позову, тому в іншій частині не оскаржуються та в касаційному порядку не переглядаються відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій установлено, що 19 травня 2006 року між
ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі б/н, відповідно до умов якого що ОСОБА_2 передала позивачу в платне користування земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Оленівської сільської ради Балтського району Одеської області. Строк дії договору 15 років.
Договір зареєстрований у Балтському РВ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 грудня 2007 року за №040751400751.
У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 та прийняттям спадщини
ОСОБА_1, 04 травня 2017 року між ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 19 травня 2006 року, якою в договір оренди були внесені зміни щодо реквізитів орендодавця, строку договору (продовжено до 20 грудня
2028 року), а також орендної плати.
07 червня 2017 року державним реєстратором зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди позивача на земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101, яке виникло на підставі договору оренди землі б/н від 19 травня 2006 року з урахуванням додаткової угоди до нього
від 04 травня 2017 року.
Позивачем оспорюється дійсність договору оренди землі б/н від 19 серпня 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Левчик"
щодо земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 5120685000:01:001:0101.
Крім того, позивач просить визнати за ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" право оренди цієї земельної ділянки на підставі договору оренди землі б/н
від 19 травня 2006 року, що укладений між ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" та ОСОБА_2 з урахуванням додаткової угоди від 04 травня 2017 року, яка укладена між ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" та ОСОБА_1 .
З огляду на викладені обставини, якими ТОВ "Агрофірма Хлібна Нива" обґрунтовує свої позовні вимоги, його звернення до суду направлено на відновлення порушеного та невизнаного, на думку позивача, права орендаря на поновлення договору оренди землі.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.