Постанова
Іменем України
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 642/2521/21
провадження № 61-12502св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2021 року у складі судді Бородіної О. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П.,Одринської Т. В., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтований тим,що він перебував з відповідачем у трудових відносинах,згідно з наказом від 04 жовтня 2016 року № 113-к прийнятий на посаду юрисконсульта 1 категорії до Харківського міжрегіонального управління водного господарства.
01 серпня 2019 року він був переведений на посаду провідного юрисконсульта цього підприємства згідно з наказом від 01 серпня 2019 року № 70-к.
На підставі наказу Державного агентства водних ресурсів України від 03 грудня 2019 року № 739 Харківське міжрегіональне управління водного господарства реорганізоване шляхом приєднання до Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області з 01 квітня 2020 року.
З 01 квітня 2020 року він був зарахований до штатного складу Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області на посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності згідно з наказом від 27 березня 2020 року № 20-к.
Наказом від 26 березня 2021 року № 60-к звільнений з роботи за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату (чисельності) працівників.
Позивач зазначає, що звільнення є незаконним, оскільки після того,як його попереджено 29 січня 2021 року про наступне вивільнення та запропоновано вакантні посади, серед яких вінпогодився на переведення на посаду провідного інженера з охорони праці із заробітною платою 7 890,00 грн, його згода про переведення на вакансію проігнорована і 31 березня 2021 року він звільнений із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Позивач вказує, що жодних зауважень під час його роботи та дисциплінарних стягнень він не мав. Однак на посаду провідного інженера з охорони праці прийнято іншого працівника. На підприємстві були інші вакантні посади, його звільнення відбулось з порушенням статті 49-2 КЗпП України.
Після уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати наказ від 26 березня 2021 року №60-к щодо його звільнення з посади уповноваженого з антикорупційної діяльності Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області; поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2021 року, залишеним без змін постановоюПолтавського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, у позові відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у відповідача відбулись зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення чисельності штату працівників, в тому числі й посади, на якій працював ОСОБА_1, який своєчасно попереджений про наступне вивільнення та йому були запропоновані вакантні посади. Однак, на посаду, яку він виявив бажання зайняти, міг бути призначений з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду.
Процедура звільнення позивача у зв`язку зі скороченням чисельності або штату робітників за пунктом 1частини першої статті 40 КЗпП України проведена з урахуванням вимог чинного законодавства. Суди не встановили порушення процедури звільнення позивача.
Вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від позовних вимог про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі, в задоволенні яких суд відмовив, тому відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_1 направив поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, просить скасувати судові рішення та задовольнити позов.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що скорочення чисельності або штату працівників не має бути підставою для зловживань та незаконного звільнення працівників.
З наказом про попередження про звільнення він не ознайомлений, відповідач таких доказів не надав. Його повідомлено лише про можливе звільнення у зв`язку з відмовою від продовження роботи через зміну істотних умов праці.
На запропоновану йому посаду відповідач прийняв іншого працівника.
Суди попередніх інстанцій не застосували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 824/3229/14-а, провадження № К/9901/1388/18, від 26 червня 2019 року у справі № 641/5330/16-ц, провадження № 61-19724св18.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції керувався правовими висновками Верховного Суду, викладеними у справі № 641/5330/16-ц.
Позивач не спростовує обставини наявності змін в організації виробництва і праці, скорочення його посади, попередження про вивільнення, пропозиції вакансій та відсутність у нього необхідної кваліфікації для зайняття обраної посади.
Доводи ОСОБА_1, що з наказом попередженням про звільнення він не ознайомлений, спростовуються таким наказом із підписом позивача та датою проставлення підпису.
Суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.
У запереченні на відзив ОСОБА_1 посилається на те, що наказом від 26 березня 2021 року № 60 він звільнений з роботи, а не попереджений про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Безпідставними є твердження про відсутність у нього освіти.
У попередженні вказано про можливе звільнення у зв`язку з відмовою від продовження роботи через зміну істотних умов праці відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставин справи, встановлені судами
ОСОБА_1 згідно з наказом від 04 жовтня 2016 року № 113-к прийнятий на посаду юрисконсульта 1 категорії до Харківського міжрегіонального управління водного господарства.
Відповідно до наказу від 01 серпня 2019 року № 70-к ОСОБА_1 з 01 серпня 2019 року переведений на посаду провідного юрисконсульта Харківського міжрегіонального управління водного господарства.
На підставі наказу Державного агентства водних ресурсів України від 03 грудня 2019 року № 739 Харківське міжрегіональне управління водного господарства реорганізоване шляхом приєднання до Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області з 01 квітня 2020 року.
Із01 квітня 2020 року ОСОБА_1 зарахований до штатного складу Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області на посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності згідно з наказом від 27 березня 2020 року№ 20-к.
З 01 квітня 2021 року вводився в дію новий штатний розпис Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області,затверджений Держводагентством України.
Відповідно до наказу від 26 січня 2021 року № 15-к "Про скорочення штату працівників Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області" утворена комісія щодо вивільнення та зміни істотних умов праці працівників.
Згідно з протоколом засідання комісіїщодо вивільнення та зміни істотних умов праці працівників Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області від 26 січня 2021 року у зв`язку з затвердженням штатного розпису Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області Держводагентством України, який вступає в дію 01 квітня 2021 року, виводиться зі штатного розпису посада уповноваженого з антикорупційної діяльності.
На розгляд представлені дві кандидатури - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
У протоколі комісії від 26 січня 2021 року зазначено, що при розгляді кандидатур комісія дійшлависновку, що позивач не має переважного права на залишення на роботі. Переважне право на залишення на роботі має ОСОБА_3 .
Комісія вирішила попередити про вивільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України та за можливості запропонувати переведення на вільні посади працівників, в тому числі ОСОБА_1
ОСОБА_1 29 січня 2021 року був персонально попереджений про наступне вивільнення з 01 квітня 2021 року та йому запропоновано вакансії відповідно до переліку, у якому необхідно було зазначити про бажання займати одну з вакантних посад Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.
29 січня 2021 року ОСОБА_1 виявив бажання працювати на посаді провідного інженера з охорони праці.
У службовій записці провідного інженера з підготовки кадрів ОСОБА_4 від 17 березня 2021 року зазначено, що ОСОБА_1 не має профільної освіти та допусків з електробезпеки.
Згідно з протоколом від 17 березня 2021 року № 1засідання комісії з проведення перевірки знань на професійну відповідність, метою якої було недопущення в подальшому зриву роботи Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області в частині охорони праці та пожежної безпеки,перевірено знанняна професійну відповідність працівника ОСОБА_1, який претендує на посаду провідного інженера з охорони праці.
У зв`язку із цим ОСОБА_1 було запрошено для перевірки знань на професійну відповідність працівника, що претендує на посаду провідного інженера з охорони праці, але ОСОБА_1 під час зустрічі відмовився надавати відповіді на поставлені питання в частині охорони праці, мотивуючи тим, що йому невідома технічна частина питання.
Комісія з проведення перевірки знань на професійну відповідність працівника дійшлависновку інформувати керівника про невідповідність обраній посаді та недостатню кваліфікацію ОСОБА_1 для роботи на посаді провідного інженера з охорони паці. За наявності вільних посад запропонувати їх ОСОБА_1,з урахування відсутності у нього диплому про вищу освіту, а також отримати від ОСОБА_1 підтвердження його відповідності вакантним посадам та достатній кваліфікації. У разі невідповідності наявним вакантним посадам та відсутності достатньої кваліфікації - провести скорочення згідно з чинним законодавством.