Постанова
Іменем України
28 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 182/3615/22
провадження № 61-7241св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2023 року у складі судді Багрової А. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Агєєва О. В., Кішкіної І. В.
у справі за позовом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУ НП в Дніпропетровській області) у вересні 2022 року звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просилостягнути ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду, завдану в результаті ДТП, в сумі 236 194,94 грн.
На обґрунтування позовних вимог ГУ НП в Дніпропетровській області посилалося на те, що відповідач, займаючи посаду інспектора реагування патрульної поліції № 3 Нікопольського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області 05 жовтня 2020 року, приблизно о 06 год 50 хв, керуючи службовим автомобілем марки СКС MOU-04МП, державний номерний знак НОМЕР_1, на 77 км + 200 м автодороги Т0432 Божедарівка-Малософіїівка-Нікополь порушив вимоги Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася ДТП.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП.
Посилаючись на те, що саме відповідач несе цивільно-правову відповідальність на підставі статей 22, 1166, 1187 ЦК України за завдану майнову шкоду у зв`язку з пошкодження службового автомобілю, розмір якої, згідно з висновком експертного дослідження від 23 серпня 2022 року складає 236 194,94 грн, просило задовольнити позов.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалою від 07 лютого 2023 року закрив провадження у справі. Роз`яснив позивачу, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що спірні правовідносини виникли з приводу відшкодування збитків, завданих особою державі під час проходження публічної служби, є публічно-правовими, тому спір підлягає розгляду в порядку, передбаченому КАС України.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 12 квітня 2023 року апеляційну ГУ НП в Дніпропетровській області залишив без задоволення, а ухвалу Нікопольського міськрайонного Дніпропетровської області від 07 лютого 2023 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що враховуючи характер правовідносин, що виникли між сторонами, зміст прав та обов`язків у цих правовідносинах і їх суб`єктний склад, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у цій справі між сторонами виник публічно-правовий спір щодо реалізації позивачем свого права на відшкодування шкоди, завданої службовою особою під час виконання посадових обов`язків, який підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ГУ НП в Дніпропетровській області у травні 2023 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, а також спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Питання про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, вирішується в порядку цивільного судочинства, а за змістом статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи наявність преюдиційного судового рішення, яке набрало законної сили, та встановлює наявність в діях відповідача складу адміністративного правопорушення, цей спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Відзив на касаційні скарги іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 21 червня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Справа № 182/3615/22 надійшла до Верховного Суду 21 серпня 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Спір між сторонами виник з приводу проходження відповідачем публічної служби, під час якої, у результаті неналежного виконання останнім своїх службових обов`язків, завдано матеріальну шкоду державі в особі ГУ НП в Дніпропетровській області шляхом пошкодження колісного транспортного засобу - автомобіля марки СКС MOU-04МП, державний номерний знак НОМЕР_1 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Національну поліцію" під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8 Закону України "Про Національну поліцію").
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 року
№ 848 "Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями" всі транспортні засоби органів поліції використовуються виключно в службових цілях, для забезпечення оперативної і господарської діяльності (пункт 1 Розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 вересня 2017 року № 757).
Патрульна служба відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення належної охорони громадського порядку, громадської безпеки та контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки. У разі необхідності здійснює регулювання дорожнього руху (підпункт 1 пункту 1 Розділу ІІІ Положення про патрульну службу МВС, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України 02 липня 2015 року № 796).