ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 639/8427/20
провадження № 51- 3767 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 березня 2023 року постановлену стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
м. Харкова, жителя того АДРЕСА_1,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 вересня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Згідно з вирокомОСОБА_6 04 вересня 2020 року приблизно о 15 годині 45 хвилин перебував на вулиці неподалік від будинку № 14 по вул. Кропивницького м. Харкова, де став ініціатором конфлікту на ґрунті давно сформованих неприязних відносин зі своїм сусідом ОСОБА_7 .
Саме в той час у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості із застосуванням в якості знаряддя протиправного діяння залізної арматури, яку він знайшов у дворі домоволодіння.
Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_6 спочатку підійшов до
ОСОБА_7, який в цей час знаходився на вулиці перед вказаним домоволодінням, та, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого задуму, наніс залізною арматурою один удар в ділянку грудної клітини потерпілого ОСОБА_7, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження.
За ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 березня 2023 року вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 вересня 2021 року залишено без змін та звільнено ОСОБА_6 від покарання за частиною 1 статті 125 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 49 КК.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзіпрокурор просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 березня 2023 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. При цьому посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
На думку прокурора ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки належним чином не наведено мотиви та не зазначено правові підстави застосування статті 49 КК щодо звільнення ОСОБА_6 від кримінальної покарання за частиною 1 статті 125 КК у зв`язку із закінченням строків давності.
Крім того, указує на те, що апеляційним судом не роз`яснено ОСОБА_6 правові підстави та наслідки застосування до нього положень статті 49 КК щодо звільнення його від кримінальної відповідальності або ж від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Від ОСОБА_6 надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора, в яких він зазначає, що суд апеляційної інстанції не роз`яснював йому підстави закриття кримінального провадження, оскільки він не приймав участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Крім того, ОСОБА_6 до Суду надіслав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 125 КК на підставі статті 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала касаційну скаргу прокурора та просила її задовольнити з підстав, зазначених в ній. Разом з тим, вважає, що надіслане на адресу Верховного Суду клопотання ОСОБА_6 про звільнення його від кримінальної відповідальності дає змогу суду касаційної інстанції скасувати рішення судів обох інстанцій та закрити кримінальне провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК.
Від засудженого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 до Суду надійшли заяви про проведення касаційного розгляду без їх участі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 04 вересня 2020 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК, відповідно до статті 12 КК є кримінальним проступком.
Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
На час розгляду 20 березня 2023 року кримінального провадження апеляційним судом зазначені строки давності притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК, а саме два роки, минули.