Постанова
Іменем України
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 554/6690/19
провадження № 61-12106св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 червня 2022 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Бутенко С. Б., Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні садовим будинком із земельною ділянкою, поділ майна в натурі та зобов`язання відповідача виконати перебудову.
Позовна заява мотивована тим, що з 08 серпня 1998 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який розірвано рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 15 квітня 2019 року. Від шлюбу вони мають двох спільних дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перебування у шлюбі вони набули у власність садовий будинок в садовому товаристві "Спорт" за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 21947064), що розташований на двох земельних ділянках загальною площею 0,30 га, а саме площею 0,10 га з кадастровим номером 5324087700:00:040:0227 для індивідуального дачного будівництва та площею 0,2000 га з кадастровим номером 5324087700:00:040:0226 для ведення особистого селянського господарства. Незважаючи на те, що вказане майно зареєстроване на нього, воно є спільною сумісною власністю подружжя і відповідач чинить йому перешкоди у користуванні та розпорядженні цим майном. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:
- усунути йому перешкоди у користуванні дачним будинком та земельною ділянкою в садовому товаристві "Спорт" за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди у доступі до вказаного нерухомого майна, користуванні та розпорядженні ним;
- здійснити поділ в натурі спільного сумісного майна подружжя відповідно до варіанту № 1 висновку експерта від 18 березня 2020 року № 133;
- стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію перевищення її частки у нерухомому майні у розмірі 124 990 грн;
- зобов`язати ОСОБА_2 виконати перебудови, а саме: закласти дверний проріз між приміщеннями № 1-2 та № 1-1; закласти дверний проріз між приміщеннями № 1-5 та № 1-1; улаштувати дверний проріз між приміщеннями № 1-2 та № 1-5; улаштувати дверний проріз на місці віконного у приміщенні № 1-6 для входу у частину, що виділяється їй; улаштувати зовнішній сходовий марш для її підйому на другий поверх; закласти дверний поріз між приміщеннями № 1-8 та № 1-11; обладнати виділені частини самостійним електропостачанням.
У вересні 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності.
Позовна заява третіх осіб мотивована тим, що ОСОБА_2 є їх донькою, починаючи з 27 грудня 2001 року вони проживали однією сім`єю з ОСОБА_1, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; а з 20 березня 2002 року - за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно зі свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 11 квітня 2005 року, виданим Головним управлінням з питань житлово-комунального обслуговування населення, вони разом з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у порядку приватизації набули у спільну часткову власність квартиру АДРЕСА_3 . Вони здійснювали оплату комунальних послуг, а облаштування спільного житла, харчування, завжди відбувалося спільно усіма членами сім`ї. Садовий будинок в садовому товаристві "Спорт" за адресою: АДРЕСА_1, було споруджено за спільні кошти всіх членів сім`ї, у тому числі за їх рахунок, з метою спільного сімейного відпочинку та спілкування. Протягом усього часу їх спільного проживання у спірному будинку здійснювався поточний ремонт, опоряджувальні роботи. Вони постійно обробляли земельну ділянку біля садового будинку та займалися городництвом, а також оплачували комунальні послуги та податок за користування земельною ділянкою. Фактично вони проживали спільно однією сім`єю з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до серпня 2018 року. Посилаючись на те, що сім`я може створюватися не лише на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, але і на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили:
- встановити факт їх проживання однією сім`єю разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 27 грудня 2001 року по серпень 2018 року;
- визнати об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 садовий будинок в садовому товаристві "Спорт" за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 21947064).
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 19 червня 2020 року прийнято відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог, а саме від вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на його користь грошової компенсації за перевищення його частки в нерухомому майні у розмірі 124 990 грн та закрито провадження у справі в цій частині позовних вимог.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2020 року у складі судді Потетій А. Г. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3, ОСОБА_4, разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 починаючи з 27 грудня 2001 року по серпень 2018 року. Визнано об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 21947064). Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю факту проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 починаючи з 27 грудня 2001 року по серпень 2018 року, а також факту набуття в результаті спільної праці та за спільні кошти ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірного садового будинку та проведення у ньому поточного ремонту. Зазначених висновків суд дійшов на підставі наявних у справі доказів, у тому числі пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_3 приймав безпосередню участь у будівництві садового будинку, зокрема підписував акти приймання-передачі виконаних робіт, договори, надавав кошти на фінансування будівництва, придбавав будівельні матеріали, сусіди постійно бачили на будівництві спірного садового будинку подружжя ОСОБА_13, їх зять ОСОБА_1 лише інколи навідувався у гості. Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1, суд виходив з недоведеності ним позовних вимог та обставин, викладених у позовній заяві щодо наявності перешкод у користуванні спірним майном з боку відповідача та третіх осіб.
Судом апеляційної інстанції справа розглядалася неодноразово.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року, з урахуванням ухвали цього суду від 03 березня 2021 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2020 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про поділ майна в натурі, зобов`язання вчинити дії, в частині задоволення позову третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, про встановлення факту проживання однією сім`єю, а також в частині розподілу судових витрат скасовано, ухвалено в цих частинах нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 про поділ майна в натурі, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Проведено поділ садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю подружжя, відповідно до варіанту № 2.1 (додаток № 3) висновку експерта № 133 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, складеного 18 березня 2020 року судовим експертом Федоровим Д. Ф. Виділено ОСОБА_1 у власність та користування у садовому будинку літ. А-2: коридор 1-1 площею 10 кв. м, коридор 1-8 площею 10,2 кв. м, кімнату 1-9 площею 18,6 кв. м, кімнату 1-10 площею 20,1 кв. м, вітальню 1-11 площею 14,2 кв. м, санвузол 1-12 площею 4 кв. м, як показано на схемі жовтим кольором (додаток № 3); альтанку "Г", хвіртку № 3, частину огорожі № 4, вигреб № 5, вигреб № 6, що складає 21/50 частин садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Виділено ОСОБА_2 у власність та користування у садовому будинку літ. А-2: коридор 1-1 площею 4,2 кв. м, хол 1-2 площею 21,6 кв. м, кухню 1-4 площею 8,4 кв. м, коридор 1-5 площею 2,0 кв. м, топічну 1-6 площею 1 кв. м, санвузол 1-7 площею 2,2 кв. м, як показано на схемі зеленим кольором (додаток № 3), баню Б, літню кухню Б1, гараж Б2, вбиральню В, ворота № 1, ворота № 2, частину огорожі № 4, колодязь № 7, що складає 29/50 садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 провести перебудови: закласти дверний проріз між приміщеннями № 1-2 та № 1-1, улаштувати перегородку в приміщенні № 1-1, розділивши його на два коридори відповідно до схеми додатку № 3. Зобов`язано ОСОБА_2 провести перебудови: улаштувати дверний проріз на місці віконного у приміщенні № 1-1 для входу в частину, що їй виділяється. Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обладнати виділені їм частини садового будинку самостійним електропостачанням. Порядок користування горищем проведено по лінії розподілу садового будинку без установлення перегородки. Проведено поділ земельних ділянок площею 1014 кв. м, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227, та площею 2000 кв. м, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226, відповідно до варіанту № 2.1 висновку експерта від 18 березня 2020 року № 133 (додаток № 7). Виділено у власність та користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1419 кв. м, у тому числі у земельній ділянці площею 0,1014 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227, - 882 кв. м, у земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226, - 537 кв. м, як показано на схемі жовтим кольором. Виділено у власність та користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1419 кв. м, у тому числі у земельній ділянці площею 0,1014 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227, - 882 кв. м, у земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226, - 537 кв. м, як показано на схемі зеленим кольором. У загальне користування співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділено 176 кв. м, у тому числі: у земельній ділянці площею 0,1014 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227, - 132 кв. м, у земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226, - 44 кв. м, як показано на схемі червоним кольором. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці у вартості виділених їм часток, у розмірі 99 992,00 грн. У задоволенні позову третіх осіб ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, відмовлено. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 6 705 грн з кожного.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поділ майна в натурі, зобов`язання вчинити дії, задоволення позову третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності, апеляційний суд виходив з того, що основною підставою створення сім`ї законодавець визначив шлюб. Норми статей 60, 71 Сімейного кодексу України (далі - СК України) та частини третьої статті 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлюють презумпцію спільної власності подружжя щодо майна, яке набуто подружжям під час шлюбу. Встановлюючи правовий режим такого майна, визначальним для віднесення майна до спільної сумісної власності подружжя є його придбання у період шлюбу. Зважаючи на відсутність між подружжям Подлєсних і третіми особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договору щодо створення об`єкта спільної власності - спірного садового будинку, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що зазначене нерухоме майно є їх спільною сумісною власністю. Надані третіми особами до матеріалів справи накладні, квитанції, товарні чеки, акти приймання виконаних робіт за адресою спірного садового будинку, підписані ОСОБА_3, не можуть бути визнані доказами створення третіми особами разом із подружжям Подлєсних спільної сумісної власності, оскільки між сторонами відсутній договір щодо створення такого майна. Крім того, треті особи та відповідач ОСОБА_2 не надали доказів на підтвердження того факту, що така допомога надавалася подружжю не безоплатно. Апеляційний суд відхилив посилання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на докази їхньої безпосередньої участі у фінансуванні будівництва, подальшого ремонту та утриманні спірного садового будинку, зазначивши, що такі докази є неналежними для встановлення правового статусу спірного садового будинку як об`єкта спільної сумісної власності сторін та третіх осіб за відсутності між ними відповідної домовленості. Відповідач ОСОБА_2 та треті особи не довели, що надання останніми допомоги у будівництві спірного будинку здійснювалося на умовах повернення коштів чи на умовах набуття ними права власності на цей будинок. Сам по собі факт участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у приватизації квартири АДРЕСА_3 не доводить факту проживання однією сім`єю ОСОБА_3, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 27 грудня 2001 року по серпень 2018 року, та не спростовує презумпції спільної сумісної власності подружжя Подлєсних на спірний садовий будинок. Вирішуючи питання про поділ у натурі спірного садового будинку та земельних ділянок, на яких він розташований, апеляційний суд з урахуванням інтересів сторін, дотримання принципу пропорційності, а також найбільш сприятливих для сторін умов використання садового будинку та земельних ділянок, вважав за доцільне здійснити їх поділ відповідно до запропонованих судовим експертом варіантів у висновку від 18 березня 2020 року № 133, а саме - варіанту 2.1 щодо поділу садового будинку (додаток № 3) та варіанту 2.1 щодо поділу земельних ділянок. Апеляційний суд взяв до уваги, що за вказаним варіантом наявна технічна можливість провести розподіл садового будинку в частках, які хоч і не є рівними, однак грошова компенсація різниці у вартості часток є меншою, ніж згідно із запропонованим експертом першим варіантом поділу. При цьому першому співвласнику виділяється 29/50 частин, що більше за ідеальну частку на 99 992 грн, а другому співвласнику - 21/50 частин. Оскільки позивач не заперечував проти одержання грошової компенсації різниці вартості часток, апеляційний суд визнав за можливе обрати саме такий варіант та стягнув з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача вказану суму грошової компенсації.
Постановою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про поділ майна у натурі, зобов`язання вчинити дії та в частині розподілу судових витрат скасовано, направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року залишено без змін.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог позову третіх осіб щодо визнання спірного нерухомого майна спільною сумісною власністю, за відсутності доказів на підтвердження того, що створення спірного садового будинку відбувалося за наявності письмової угоди між ним, ОСОБА_4 та подружжям ОСОБА_1, ОСОБА_2 про створення об`єкта спільної сумісної власності. Факт безпосередньої участі ОСОБА_3 у спорудженні подружжям Подлєсних спірного садового будинку та його фінансування, як правильно зазначив апеляційний суд, не є підставою для визнання за ним та ОСОБА_4 права власності на зазначене нерухоме майно. За доведеності своєї участі у будівництві цього об`єкту, вони мають право вимагати відшкодування понесених ними витрат на його будівництво. Встановивши, що спірний садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами є подільним майном, належить сторонам на праві спільної сумісної власності, їх частки у праві спільної власності на таке майно є рівними, суд апеляційної інстанції зважаючи на відсутність згоди співвласників щодо порядку поділу цього майна та наявності між ними спору, обґрунтовано здійснив його поділ шляхом виділення сторонам належних їм часток у натурі. У справі яка переглядається, не заявлялася вимога про стягнення з іншого із подружжя грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно, а була лише вимога про стягнення на користь другого з подружжя грошової компенсації за зменшення вартості його частки, внаслідок поділу спільного майна в натурі. Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України Верховний Суд дійшов висновку про те, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася. У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок. Обравши запропонований експертом варіант поділу 2.1 (додаток) № 3 щодо поділу садового будинку та надвірних споруд та відповідний йому варіант 2.1. щодо поділу земельних ділянок (додаток № 7), апеляційний суд відступив від принципу поділу (виділу частки) спільного майна пропорційно ідеальним часткам співвласників, стягнувши з ОСОБА_2 на користь позивача грошову компенсацію за зменшення вартості його частки у розмірі 99 992 грн. Разом з тим, суд не звернув увагу, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 19 червня 2020 року прийнято відмову ОСОБА_1 від вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на його користь грошової компенсації за перевищення вартості його частки у нерухомому майні в розмірі 124 990 грн, та закрито провадження у справі в цій частині позовних вимог. А тому обґрунтованими є аргументи заявника про те, що апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог заявлених ОСОБА_1 у суді першої інстанції. Крім того, обираючи такий варіант поділу садового будинку з надвірними спорудами та земельних ділянок, апеляційний суд хоча і встановив недоліки запропонованого експертом варіанту 2.1, зокрема не вирішення експертом питання про виділ ОСОБА_2 гаража 1-3 площею 19,7 кв. м, однак не усунув його при ухвалення судового рішення, не визначив долю зазначеного приміщення за наслідками поділу спірного садового будинку. Обґрунтованими є також доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що прийнятий судом варіант 2.1 поділу садового будинку та надвірних споруд, не містить обґрунтування, яким чином після закладення ОСОБА_1 дверного прорізу між приміщеннями № 1-2 та № 1-1, улаштування ним перегородки у приміщенні 1-1, а також улаштування ОСОБА_2 дверного прорізу у приміщенні 1-1, вона може користуватися приміщенням 1-2, оскільки запропонований експертом варіант поділу не визначає, де саме і ким має бути зроблений дверний проріз до приміщення 1-2, та хто зі сторін має понести такі витрати. Заслуговують на увагу також посилання заявника на те, що суд апеляційної інстанції помилково включив до вартості її частки вартість вигреба № 5 (8 334 грн) та вигреба № 6 (8 334 грн), тоді як такі господарські споруди виділено у власність ОСОБА_1, а тому суд неправильно визначив розмір грошової компенсації різниці вартості часток, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача.
Останньою постановою Полтавського апеляційного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі, зобов`язання вчинити дії та в частині розподілу судових витрат скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Проведено поділ садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який є спільною сумісною власністю подружжя, згідно варіанту № 2.1 (додаток № 3) висновку експерта № 133 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, складеного 18 березня 2020 року судовим експертом Федоровим Д. Ф. та додатку №1 висновку експерта № 30 за результатами додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, складеного 23 травня 2022 року судовим експертом Федоровим Д. Ф. Виділено ОСОБА_1 у власність та користування у садовому будинку літ. А-2: частину коридору № 1-1 площею 10,2 кв. м, коридор 1-8 площею 10,2 кв. м, кімнату № 1-9 площею 18,6 кв. м, кімнату № 1-10 площею 20,1 кв. м, вітальню № 1-11 площею 14,2 кв. м, санвузол № 1-12 площею 4,3 кв. м, як показано на схемі додатку № 3 висновку № 133 від 18 березня 2020 року жовтим кольором; альтанку літ. "Г", хвіртку № 3, 1/2 частину огорожі № 4, що складають 21/50 частин садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Виділено ОСОБА_2 у власність та користування у садовому будинку літ. А-2: новоутворену частину № 1-1а площею 4,2 кв. м існуючого коридору № 1-1, хол № 1-2 площею 21,6 кв. м, гараж № 1-3 площею 19,7 кв. м, кухня № 1-4 площею 8,4 кв. м, коридор № 1-5 площею 2,0 кв. м, топочна № 1-6 площею 1,9 кв. м, санвузол № 1-7 площею 2,2 кв. м, як показано на схемі додатку № 3 висновку № 133 від 18 березня 2020 року зеленим кольором; баня літ. Б, літня кухня літ. Б-1, гараж літ. Б2, вбиральня літ. В, ворота № 1, ворота № 2, 1/2 частина огорожі № 4, колодязь № 7, що складають 29/50 частин садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Виділено вигреб № 5 і вигреб № 6 у спільне володіння співвласників. Встановлено на земельній ділянці ОСОБА_1 земельний сервітут площею 30 кв. м для ОСОБА_2, для періодичного обслуговування вигребів № 5 та № 6, позначений у додатку № 2 до висновку № 30 від 23 травня 2022 року червоною штриховкою по жовтій заливці. Зобов`язано ОСОБА_1 провести за власний рахунок перебудови: закласти дверний проріз між приміщеннями № 1-2 та № 1-1, улаштувати перегородку в приміщенні № 1-1, розділивши його на два коридори відповідно до схеми додатку № 3. Зобов`язано ОСОБА_2 провести за власний рахунок перебудови: улаштувати дверний проріз на місці віконного у новоутвореному приміщенні № 1-1а для входу в частину, що їй виділяється; улаштувати дверний проріз між коридором № 1-5 та холом № 1-2, як зображено на схемі додатку № 1 до висновку експерта № 30 від 23 травня 2022 року. Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обладнати виділені їм частини садового будинку самостійним електропостачанням. Порядок користування горищем проводиться по лінії розподілу садового будинку без установлення перегородки. Проведено поділ земельних ділянок площею 1 014 кв. м, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227, та площею 2 000 кв. м, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226, згідно варіанту № 2.1. висновку експерта № 133 від 18 березня 2020 (додаток №7). Виділено у власність та користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1419 кв. м, у тому числі у земельній ділянці площею 0,1014 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227, - 882 кв. м, у земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226, - 537 кв. м, як показано на схемі жовтим кольором. Виділено у власність та користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1419 кв. м, у тому числі у земельній ділянці площею 0,1014 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227, - 882 кв. м, у земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226, - 537 кв. м, як показано на схемі зеленим кольором. У загальне користування співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділено 176 кв. м, у тому числі: у земельній ділянці площею 0,1014 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227, - 132 кв. м, у земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226, - 44 кв. м, як показано на схемі червоним кольором. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 10 057,50 грн із кожної.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на виконання вказівок суду касаційної інстанції ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2022 року у справі було призначено додаткову судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу. Вирішуючи питання поділу спірних об`єктів нерухомості, суд врахував висновок судового експерта Федорова Д. Ф. від 18 березня 2020 року № 133 за результатами судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, висновок судового експерта Федорова Д. Ф. від 23 травня 2022 року № 30 за результатами додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, а також взяв до уваги лист від 06 червня 2022 року № 062/21 про виправлення описки. Враховуючи цільове призначення судового будинку, на будівництво якого законодавством не встановлені будівельно-технічні норми, і вимоги до проектування житлових будинків на будівництво садових будинків не поширюються, судовим експертом запропоновано можливі варіанти розподілу садового будинку, господарських будівель і споруд із зазначенням необхідних для реального поділу переобладнань, а також варіанти поділу земельних ділянок. При цьому суд вважав недоцільним перший варіант поділу садового будинку, за яким позивач просив здійснити його поділ, оскільки одному співвласнику відходять обидва санвузли та внутрішній сходовий марш, а іншому необхідно встановлювати зовнішній сходовий марш на другий поверх. Також, аналізуючи запропоновані експертом варіанти, з урахуванням інтересів обох сторін, із дотриманням пропорційності та найбільш сприятливих для них умов у використанні садового будинку та земельних ділянок, колегія суддів вважала за доцільне обрати до поділу варіант 2.1 поділу садового будинку (додаток № 3) та відповідний йому варіант 2.1 поділу земельних ділянок (додаток №7). За даним варіантом наявна технічна можливість провести розподіл садового будинку в частках, які хоч і не є рівними, однак грошова компенсація різниці в частках є меншою, ніж по першому варіанту, з урахуванням запропонованих експертом переобладнань. Крім того, аналізуючи запропонований експертом варіант поділу 2.1 у первинній та додатковій експертизі, судом встановлено, що під час первинного дослідження гараж розглядався в таблиці розрахунку господарських будівель і приміщення гаражу 1-2 площею 19,7 кв. м фактично було виділено відповідно до варіанту 2.1 розподілу садового будинку, господарських будівель і споруд, первинної експертизи першому співвласнику ( ОСОБА_2 ). Як пояснив експерт у висновку додаткової експертизи від 23 травня 2022 року № 30, приміщення гаражу, вбудованого на першому поверсі садового будинку - нежитлове приміщення у структурі будинку, має господарське призначення, а відтак, відповідно до принципу рівноцінності, воно не може бути включене до розрахунку нарівні з житловими і підсобними приміщеннями будинку. Також у висновку експерта від 18 березня 2020 року № 133 господарські споруди - вигреб № 5 і вигреб № 6, а, відповідно, і їх вартість, включені до таблиці 11.2 як такі, що належать обом співвласникам. Експертом у висновку додаткової експертизи від 23 травня 2022 року № 30 пропонується виділити вигреб № 5 і вигреб № 6 у спільне володіння співвласників та передбачити на земельній ділянці ОСОБА_1 земельний сервітут площею 30 кв. м для ОСОБА_2, для періодичного обслуговування вигребів № 5 та № 6, позначений у додатку № 2 до висновку червоною штриховкою по жовтій заливці. При цьому, розмір часток співвласників та їх співвідношення у разі виділення ОСОБА_2 гаража 1-3 площею 19,7 кв. м по варіанту 2.1 додатку № 3 до висновку судового експерта від 18 березня 2020 року № 133 - не зміниться і буде складати: перший співвласник - 29/50, другий співвласник - 21/50. Таким чином суд вважав можливим першому співвласнику виділити 29/50 частин, що більше за ідеальну частку на 99 992 грн, а другому співвласнику - 21/50 частин. З урахуванням відмови позивача від компенсації та ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог, суд дійшов висновку про недоцільність стягнення грошової компенсації з відповідача за перевищення вартості її частки у нерухомому майні на користь позивача. Відповідаючи на третє питання додаткової експертизи від 23 травня 2022 року № 30 (з урахуванням листа від 06 червня 2022 року № 062/21 про виправлення описки), судовим експертом запропоновано провести відповідні перебудови, щоб перший співвласник міг безперешкодно користуватися своєю частиною садового будинку. Роботи доцільно проводити першому співвласнику, оскільки усі необхідні приміщення і конструкції знаходяться на стороні, що виділяється за варіантом № 2.1 першому співвласнику. Окрім того, у ході проведення первинної експертизи було досліджено земельну ділянку з розташованими на ній садовим будинком, господарськими будівлями і спорудами, встановлено фактичний порядок користування, проведено необхідні заміри і фотофіксацію, та ідентифіковано спірну земельну ділянку, яка складається з двох частин, відповідно до актуальних даних з Державного земельного кадастру. Оскільки у дослідженні первинної експертизи частина земельної ділянки під приміщенням гаража № НОМЕР_2 (вона ж частина земельної ділянки під приміщенням № 1-10) була виділена першому і другому співвласнику в загальне користування, то конфігурація земельних ділянок, які можна виділити в окреме користування кожного із співвласників відповідно до Додатку № 7 до висновку судового експерта від 18 березня 2020 року № 133, після виділення першому співвласнику гаража 1-3 площею 19,7 кв. м по варіанту 2.1 додатку № 3 до висновку судового експерта від 23 травня 2022 року № 30 - не зміниться. ОСОБА_3 є особою з інвалідністю та відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору. Тому судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частках на користь позивача ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційних скарг
02 грудня 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційні скарги на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 червня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі, зобов`язання вчинити дії та в частині розподілу судових витрат, і ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 .
Касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подані на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 5 частини першої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 127/5836/21 (провадження № 61-4982св22), від 30 червня 2022 року у справі № 127/18349/20 (провадження № 61-1795св22), від 22 липня 2022 року у справі № 189/630/16-ц (провадження № 61-15921св21), а також - розглянув справу за їх відсутності, належним чином не повідомивши про дату, час і місце судового засідання.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 червня 2022 року, витребувано цивільну справу № 554/6690/19 з Полтавського районного суду Полтавської області.
26 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 10 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 червня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційні скарги мотивовані тим, що застосовуючи статтю 60 СК України та визначаючи правовий статус спірного майна як спільної сумісної власності подружжя, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що частка в такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін, однак позивач ОСОБА_1 не надав жодного доказу витрачання ним грошових коштів, за які таке майно було набуте (джерело набуття). Натомість треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 брали безпосередню участь у спорудженні спірного садового будинку, здійснювався поточний ремонт, оплачували комунальні послуги, що підтверджується дослідженими у справі письмовими доказами.
Суд апеляційної інстанції виділив у власність ОСОБА_1 повністю обладнані для проживання та відпочинку житлові приміщення, в той час, як ОСОБА_2 було виділено лише хол № 1-2, а всі інші приміщення є нежилими або мають підсобний характер. При цьому в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 неодноразово наголошувалося на тому, що на її утриманні перебуває донька ОСОБА_14, інтереси якої також повинні були враховуватися при поділі майна подружжя. Неврахування судом апеляційної інстанції інтересів ОСОБА_2 та малолітньої дитини ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, призвело до порушення їх прав, оскільки вони не зможуть повноцінно користуватися спірним садовим будинком. При цьому висновок судового експерта від 23 травня 2022 року № 30 складено з порушенням вимог чинного законодавства та не міг братися до уваги судом апеляційної інстанції.
Апеляційний суд не врахував, що судовий збір покладається на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та необґрунтовано стягнув судовий збір із третьої особи ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 .
Крім того, суд апеляційної інстанції не повідомив їх належним чином про розгляд справи, чим грубо порушив їх права та вони не брали участі в судових засіданнях.
Відзиви на касаційні скарги не надходили
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 08 серпня 1998 року ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 15 квітня 2019 року у справі № 554/9157/18 їх шлюб розірвано. Рішення набрало законної сили 15 травня 2019 року.
Під час перебування у шлюбі сторони набули у власність садовий будинок в садовому товаристві "Спорт" за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 21947064), що розташований на двох земельних ділянках загальною площею 0,30 га, а саме площею 0,10 га з кадастровим номером 5324087700:00:040:0227 для індивідуального дачного будівництва та площею 0,2000 га з кадастровим номером 5324087700:00:040:0226 для ведення особистого селянського господарства.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 30 січня 2008 року Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Опис об`єкта: садовий будинок А-2, загальна площа 137,4 кв. м; баня Б; літня кухня Б1; гараж Б2; вбиральня В; альтанка Г; ворота, хвіртка № 1,2,3; огорожа № 4; вигреба №№ 5,6; колодязь № 7.
За даними технічного паспорта на садовий будинок станом на 23 січня 2008 року, виготовленого 22 березня 2019 року, садовий будинок та всі будівлі і споруди 2001 року спорудження.
Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю від 14 листопада 2001 року серії II-ПЛ № 054223 ОСОБА_15 на підставі рішення Щербанівської сільської ради від 25 вересня 2001 року передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,3001 га (площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва та площею 0,2001 га для ведення особистого селянського господарства), що розташована на території села Нижні Млини Щербанівської сільської ради.
За витягами з Державного земельного кадастру вищевказана земельна ділянка площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва має кадастровий номер 5324087700:00:040:0227, а земельна ділянка площею 0,200 га для ведення особистого селянського господарства - кадастровий номер 5324087700:00:040:0226.
За клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Плохути О. В. ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2019 року в цій справі було призначено будівельно-технічну та земельну-технічну експертизи, на вирішення якої поставлено питання:
- які можливі варіанти поділу в натурі садового будинку в садовому товаристві "Спорт", розташованому за адресою: АДРЕСА_1, з господарськими будівлями та спорудами відповідно до будівельно - технічних норм, у рівних частках між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- які можливі варіанти поділу в натурі земельної ділянки площею 0,30 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у рівних частках між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до висновку експерта від 18 березня 2020 року № 133 за результатами судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи:
1) по першому питанню: на підставі проведених досліджень і розрахунків експерт на кресленнях додатків № 2, №3, №4 та у дослідницькій частині навів чотири технічно можливі варіанти розподілу садового будинку, господарських будівель і споруд, розташованих у садовому товаристві "Спорт" за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) по другому питанню: на підставі проведених досліджень і розрахунків експерт на кресленнях додатків № 6, №7, №8, №9 та дослідницькій частині навів чотири варіанти розподілу земельної ділянки площею 0,30 га (кадастровий номер 5324087700:00:040:0227, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва та кадастровий номер 5324087700:00:040:0226, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання вказівок суду касаційної інстанції ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2022 року було призначено по справі додаткову судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:
1. Чи можливе виділення першому співвласнику ( ОСОБА_2 ) відповідно до будівельно-технічних норм гаража 1-3 площею 19,7 кв. м по варіанту 2.1 додатку № 3 до висновку судового експерта від 18 березня 2020 року № 133, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ?
2. У разі виділення першому співвласнику ( ОСОБА_2 ) гаража 1-3 площею 19,7 кв. м по варіанту 2.1 додатку № 3 до висновку судового експерта від 18 березня 2020 року № 133, як зміниться розмір ідеальних часток співвласників садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також їх співвідношення у грошовому вимірі?
3. Де саме і ким має бути зроблений дверний проріз до приміщення 1-2, щоб перший співвласник міг безперешкодно користуватися своєю частиною садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ?
4. Чи зміниться конфігурація земельних ділянок, які можливо виділити в окреме користування кожного із співвласників відповідно до Додатку № 7 до висновку судового експерта від 18 березня 2020 року № 133 (що відповідає варіанту 2.1 розподілу садового будинку, господарських будівель і споруд) після виділення першому співвласнику гаража 1-3 площею 19,7 кв. м по варіанту 2.1 додатку № 3 до висновку судового експерта від 18 березня 2020 року № 133?
5. У разі зміни конфігурації земельних ділянок, які можливо виділити в окреме користування кожного із співвласників відповідно до Додатку № 7 до висновку судового експерта від 18 березня 2020 року № 133 після виділення першому співвласнику гаража 1-3 площею 19,7 кв. м по варіанту 2.1 додатку № 3 до висновку судового експерта, який можливий варіант поділу в натурі земельної ділянки площею 0,30 гектарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в рівних частках між співвласниками?
Садовий будинок - це будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (розділ 3 "Терміни та визначення понять" ДБН Б.2.2-12-2019 "Планування і забудова територій").
Враховуючи цільове призначення судового будинку, на будівництво якого законодавством не встановлені будівельно-технічні норми, а вимоги до проектування житлових будинків на будівництво садових будинків не поширюються, судовим експертом запропоновано можливі варіанти розподілу садового будинку, господарських будівель і споруд із зазначенням необхідних для реального поділу переобладнань, а також варіанти поділу земельних ділянок.
Апеляційний суд вважав недоцільним перший варіант поділу садового будинку, за яким позивач просив здійснити його поділ, оскільки одному співвласнику відходять обидва санвузли та внутрішній сходовий марш, а іншому необхідно встановлювати зовнішній сходовий марш на другий поверх.
Також, аналізуючи запропоновані експертом варіанти, з урахуванням інтересів обох сторін, із дотриманням пропорційності та найбільш сприятливих для них умов у використанні садового будинку та земельних ділянок, апеляційний суд вважав за доцільне обрати до поділу варіант 2.1 поділу садового будинку (додаток № 3) та відповідний йому варіант 2.1 поділу земельних ділянок (додаток № 7).
За даним варіантом наявна технічна можливість провести розподіл садового будинку в частках, які хоч і не є рівними, однак грошова компенсація різниці в частках є меншою, ніж по першому варіанту, з урахуванням запропонованих експертом переобладнань. При цьому першому співвласнику виділяється 29/50 частин, що більше за ідеальну частку на 99992 грн, а другому співвласнику - 21/50 частин.