Постанова
Іменем України
27 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 372/3805/17
провадження № 61-16083св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь. О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України;
відповідачі: Київська обласна державна адміністрація, ОСОБА_1 ;
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Державне підприємство "Київське лісове господарство";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом до Київського обласної державної адміністрації (далі - Київська ОДА), ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Державне підприємство "Київське лісове господарство" (далі - ДП "Київське лісове господарство"), про визнання незаконними та скасування розпоряджень, витребування земельних ділянок.
Позовна заява мотивована тим, що у ході проведення перевірки встановлено, що розпорядженнями Київської ОДА від 02 листопада 2007 року № № 1168, 1174, 1178, 1180, 1202 "Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність" вилучено з постійного користування ДП "Київське лісове господарство" (Козинське лісництво) земельні ділянки (ліси І групи), що розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, змінено цільове призначення цих земельних ділянок із категорії земель лісогосподарського призначення та передано вказані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства без права вирубки дерев наступним громадянам: ОСОБА_6 площею 0,9872 га, ОСОБА_3 - 0,99 га, ОСОБА_4 - 0,99 га, ОСОБА_5 - 0,99 га, ОСОБА_7 - 0,9585 га.
На підставі вищевказаних розпоряджень зазначеним громадянам 26 грудня 2007 року видано державні акти на право власності на земельні ділянки.
У подальшому, за договорами купівлі-продажу від 18 лютого 2008 року № № 857, 862, 867, 872, 878 вказані особи відчужили належні їм земельні ділянки на користь ОСОБА_2 . У результаті об`єднання цих земельних ділянок з кадастровими номерами 3223187700:05:028:0010, 3223187700:05:028:0012, 3223187700:05:028:0064, 3223187700:05:028:0009, 3223187700:05:028:0011 утворено земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:028:0093, загальною площею 4,9157 га. Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності земельна ділянка площею 4,9157 га, кадастровий номер 3223187700:05:028:0093, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12 квітня 2016 року № 195 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер - 29215758 від 12 квітня 2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 900008132231). Розпорядження Київської ОДА прийняті з перевищенням повноважень та всупереч вимог земельного та лісового законодавства України, а вилучення земель лісового фонду та передача їх у власність порушує права та інтереси держави. Кабінет Міністрів України як орган державної влади, уповноважений державою на розпорядження землями лісогосподарського призначення, на захист порушених прав держави до суду не звертався, тому у прокурора виникло право на звернення до суду у зв`язку з бездіяльністю вказаного органу.
Ураховуючи наведене, прокурор просив суд: визнати незаконними та скасувати розпорядження Київської ОДА від 02 листопада 2007 року № 1168, № 1174, № 1178, № 1180, № 1202 "Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність", якими вилучено з постійного користування ДП "Київське лісове господарство", змінено цільове призначення та передано у приватну власність для ведення особистого селянського господарства: ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 земельні ділянки лісогосподарського призначення, які складають єдиний масив, загальною площею 4,9157 га; витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:028:0093, площею 4,9157 га, за адресою: Старобезрадичівська сільська рада, Обухівський район, Київська область, вартістю 1 737 700 грн.
Короткий зміст судових рішень
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 червня 2018 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, оскільки розпорядження Київської ОДА від 02 листопада 2007 року №№ 1168, 1174, 1178, 1180, 1202 прийнято усупереч статті 19 Конституції України, статей 20, 55, 56, 84, 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Крім того, надання спірних земельних ділянок у приватну власність для сільськогосподарських потреб відбулась з порушенням порядку зміни цільового призначення земельних ділянок. Проте, позивачем було пропущено позовну давність, про застосування наслідків пропуску якої було заявлено ОСОБА_1, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишено без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 червня 2018 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, правильно визначився із спірними правовідносинами та ухвалив законне й обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності до позовних вимог, які заявлені прокурором. Апеляційний суд погодився з тим, що позов є обґрунтованим, тому у його задоволенні слід відмовити саме у зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування наслідків пропуску якого було заявлено ОСОБА_1 у суді першої інстанції.
Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності, районний суд взагалі не досліджував момент, коли Кабінету Міністрів України стало відомо про порушення земельного законодавства Київською ОДА. Суд апеляційної інстанції послався на те, що відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року у справі № 372/1807/18 заступник Генерального прокурора України у 2011 році звернувся до суду з позовом про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на землю, визнання недійсними договорів купівлі-продажу землі та повернення землі, мотивуючи свої вимоги тим, що розпорядженнями Київської ОДА від 02 листопада 2007 року за №№ 1141-1210 з постійного користування ДП "Київське лісове господарство" вилучено земельні ділянки лісогосподарського призначення, ліси І групи, які складають єдиний масив, загальною площею 67,3427 га, розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, однак не врахував та належним чином не перевірив доводів прокурора про те, що вказані розпорядження державної адміністрації не були предметом розгляду в цій справі, а стосувалася зовсім інших земельних ділянок незаконно вилучених у ДП "Київське лісове господарство". Також апеляційний суд не врахував та належним чином не перевірив доводів прокурора про те, що на час звернення з позовом у справі № 372/1807/18 Генеральній прокуратурі України не було відомо про факт віднесення усіх земельних ділянок, вилучених розпорядженнями Київської ОДА від 02 листопада 2007 року, до єдиного лісового масиву у складі земель Козинського лісництва. Крім того, матеріальним позивачем є не прокурор, а Кабінет Міністрів України, однак суди не встановили коли про порушення свого права дізналася вказана особа, в інтересах якої прокурор звернувся з позовом.
Останнім рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року у складі судді Тиханського О. Б. позов задоволено. Визнано незаконними та скасовано розпорядження Київської ОДА від 02 листопада 2007 року № № 1168, 1174, 1178, 1202 "Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність", якими вилучено з постійного користування ДП "Київське лісове господарство" Козинського лісництва, квартал 23 виділи 28-31 та кварталу 29 виділи 12, 14, 21, змінено цільове призначення та передано у приватну власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 4,9157 га. Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,9157 га, кадастровий номер 3223187700:05:028:0093, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Старобезрадичівська сільська рада. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності. Розпорядження Київської ОДА від 02 листопада 2007 року №№ 1168, 1174, 1178, 1180, 1202 прийняті усупереч статті 19 Конституції України, статей 20, 55, 56, 84, 149 ЗК України. Крім того, надання спірних земельних ділянок у приватну власність для сільськогосподарських потреб відбулося з порушенням порядку зміни цільового призначення земельних ділянок. Оскільки зазначені розпорядження суперечать вимогам закону, то отримані у приватну власність земельні ділянки підлягають поверненню належному власнику. Про необхідність захисту прав та інтересів держави в судовому порядку прокурору стало відомо у 2017 році, що підтверджується відповідною інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 29 червня 2017 року, Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання "Укрдержліспроект" від 29 червня 2017 року та ДП "Київське лісове господарство" від 29 червня 2017 року. Кабінет Міністрів України, який відповідно до закону є розпорядником спірної земельної ділянки, про факт первинного порушення інтересів держави внаслідок прийняття Київською ОДА оскаржуваних розпоряджень відомо не було до 2017 року (часу повідомлення про такі порушення прокуратурою), оскільки вони були прийняті без його участі, погодження у випадках, передбачених законодавством, на вилучення спірних ділянок не надавалося. Крім того, інформація про виведення землі із складу земель лісогосподарського призначення та їх передачу у приватну власність у загальнодоступних базах даних була відсутня. Органами державного контролю своєчасно ці порушення не виявлено, у зв`язку з чим Кабінет Міністрів України на захист порушених прав держави до суду не звертався. Також суду не надано доказів наявності повноважень Кабінету Міністрів України здійснювати контроль у сфері земельних відносин, витребовувати та отримувати інформацію про ухвалені рішення із земельних питань, місця їх розташування тощо. Таким чином, оскільки Кабінету Міністрів України стало відомо про факт таких порушень лише у 2017 році, то суд дійшов висновку про те, що позовну давність позивачем та прокурором не пропущено.
Останньою постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Київська ОДА при наданні у власність ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок лісогосподарського призначення площею 4,9157 га в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області вийшла за межі своїх повноважень, у зв`язку з чим її розпорядження від 02 листопада 2007 року за №№ 1168, 1174, 1178, 1180, 1202 "Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність", якими вилучено з постійного користування ДП "Київське лісове господарство" (Козинське лісництво, квартал 23 виділи 28-31 та квартал 29 виділи 12, 14, 21) є незаконними та підлягають скасуванню, а отримані у приватну власність земельні ділянки підлягають поверненню належному власнику. Разом з тим висновок суду першої інстанції про те, що Кабінету Міністрів України стало відомо про порушення свого права або про особу, яка його порушила лише у 2017 році не відповідає обставинам справи та спростовується наданими відповідачем доказами, а саме тим, що окрім оспорюваних розпоряджень 02 листопада 2007 року Київською ОДА були прийняті також інші аналогічні розпорядження з номерами від 1141 до 1210, всього 69 розпоряджень, якими з постійного користування ДП "Київське лісове господарство" вилучено земельні ділянки лісогосподарського призначення ліси І групи, які складають єдиний масив, загальною площею 67,3427 га, розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області. У вересні 2011 року заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного комітету України із земельних ресурсів, Державного агентства земельних ресурсів, ДП "Київське лісове господарство", звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовами про визнання незаконними і скасування зазначених розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на землю, визнання недійсними договорів купівлі-продажу землі, витребування землі з чужого незаконного володіння. Вказані позовні заяви розглядалася Обухівським районним судом Київської області з 07 жовтня 2011 року у справі № 2-1567/11 та з 17 жовтня 2011 року - у справі № 2-1561/11. Кабінет Міністрів України отримав копії ухвал суду про відкриття проваджень у зазначених справах, 22 листопада 2011 року, 13 грудня 2011 року та 26 грудня 2011 року брав участь в судових засіданнях при розгляді справи № 2-1567/11, а 22 листопада 2011 року та 19 грудня 2011 року - в судових засіданнях при розгляді справи № 2-1561/11. Таким чином, щонайменше з 22 листопада 2011 року Кабінету Міністрів України стало достовірно відомо про те, що розпорядженнями Київської ОДА від 02 листопада 2007 року за номерами починаючи з № 1141 по № 1210 (в тому числі і розпорядженнями №№ 1168, 1174, 1178, 1180, 1202, які є предметом оскарження у цій справі) з постійного користування ДП "Київське лісове господарство" вилучено земельні ділянки лісогосподарського призначення ліси І групи, які складають єдиний масив, загальною площею 67,3427 га. Крім того, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач надав лист секретаріату Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2019 року № 25822/2-19, в якому зазначено, що розпорядження Київської ОДА від 02 листопада 2007 року за № № 1141-1210 (в тому числі оскаржувані в цій справі) зберігалися у номенклатурній справі № 39-32 "Протоколи засідань Ради міністрів Автономної республіки Крим, розпорядження голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (копії), матеріали щодо їх аналізу (строк зберігання 2 роки)" та були знищені відповідно до Протоколу засідання експертної комісії Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів для визначення наукової, історичної і практичної значущості документів, розроблених у процесі діяльності Кабінету Міністрів та Секретаріату Кабінету Міністрів від 03 жовтня 2019 року № 2. З акта від 12 вересня 2019 року № 1 вбачається, що номенклатурна справа № 39-32 "Протоколи засідань Ради міністрів Автономної республіки Крим, розпорядження голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (копії), матеріали щодо їх аналізу" була сформована у період з 22 січня 2007 року по 28 грудня 2007 року. Наведений документ також спростовує висновки суду першої інстанції про те, що Кабінету Міністрів України до 2017 року не було відомо про порушення його прав, а саме про існування розпоряджень Київської ОДА від 02 листопада 2007 року за №№ 1168, 1174, 1178, 1180 та 1202. Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, висновки суду першої інстанції про те, що ні прокуратурі, ні Кабінету Міністрів України, до 2017 року не було відомо про вказані розпорядження та про те, що вони порушують законні інтереси Кабінету Міністрів України, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Оскільки прокурором, а також особою, в інтересах якої він звернувся до суду, пропущено позовну давність, про застосування якої заявив відповідач, то позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення з підстав пропуску позовної давності. Щодо клопотання про поновлення пропущеної позовної давності, то апеляційний суд зауважив на тому, що ні прокурором, ні Кабінетом Міністрів України не наведено поважних причин для поновлення позовної давності та не надано доказів на підтвердження цих обставин, у зв`язку з чим відповідне клопотання прокурора, яке міститься у позовній заяві, задоволенню не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року заступник керівника Київської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає не врахування судом апеляційної інстанції правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 359/2012/15-ц (провадження № 14-101цс18), від 05 червня 2018 року у справі № 359/2421/15-ц (провадження № 14-168цс18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (провадження № 14-183цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 372/1988/15-ц (провадження № 14-172цс18), від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18), від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (провадження № 14-235цс18), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 372/2592/15-ц (провадження № 14-339цс18), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18), в постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 911/3023/15, від 05 лютого 2019 року у справі № 911/479/18, від 19 травня 2020 року у справі № 303/5411/17 (провадження № 61-13536св19), що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 жовтня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Воробйовій І. А., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. від 24 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Обухівського районного суду Київської області.
21 січня 2022 року справа № 372/3805/17 надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 30 травня 2023 року у зв`язку з обранням судді Воробйової І. А. до Великої Палати Верховного Суду, на підставі службової записки секретаря Першої судової палати Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д., призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2023 року матеріали справи № 372/3805/17 (провадження № 61-16083св21) передано судді-доповідачу Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що оскаржувані в цій справі розпорядження Київської ОДА не були предметом розгляду та не досліджувалися у справах № 2-1567/11, № 2-1567/11. Крім того, учасники цієї справи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , яким передавалися у власність землі на підставі оскаржуваних розпоряджень, та ОСОБА_1, який з 2008 року є власником спірних земель на підставі укладених договорів купівлі-продажу, не були учасниками судових справ № 2-1567/11 та № 2-1567/11, що виключає будь-які припущення суду щодо обізнаності Кабінету Міністрів України про осіб, які порушили право державної власності на землі лісового фонду.
В цій справі Кабінету Міністрів України реально стало відомо про виявлені факти порушень та осіб, які порушили право державної власності, після отримання копії позовної заяви першого заступника прокурора Київської області від 22 листопада 2017 року № 05/1-3060вих-17, про що Кабінетом Міністрів України надавалися відповідні пояснення і дані обставини не спростовані ні судом апеляційної інстанції ні відповідачами.
Тому оскаржуване судове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав спливу позовної давності ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У грудні 2021 року Київська ОДА та у лютому 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лукомський П. В. подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законними та обґрунтованими. Вважають висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Розпорядженнями Київської ОДА від 02 листопада 2007 року №№ 1168, 1174, 1178, 1180, 1202 "Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність" вилучено з постійного користування ДП "Київське лісове господарство" (Козинське лісництво) земельні ділянки (ліси І групи), що розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області; змінено цільове призначення цих земельних ділянок із категорії земель лісогосподарського призначення та передано вказані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства без права вирубки дерев наступним громадянам: ОСОБА_6 площею 0,9872 га, ОСОБА_3 - 0,99 га, ОСОБА_4 - 0,99 га, ОСОБА_5 - 0,99 га, ОСОБА_7 - 0,9585 га.
На підставі вищевказаних розпоряджень зазначеним громадянам 26 грудня 2007 року видано державні акти на право власності на земельні ділянки, зокрема, ОСОБА_6 видано державний акт серії ЯЖ № 051894 про право власності на земельну ділянку площею 0,9872 га з кадастровим номером 3223187700:05:028:0010, ОСОБА_3 - серії ЯЖ № 051924 на земельну ділянку площею 0,99 га з кадастровим номером 3223187700:05:028:0012, ОСОБА_4 - серії ЯЖ № 051923 на земельну ділянку площею 0,99 га з кадастровим номером 3223187700:05:028:0064, ОСОБА_5 - серії ЯЖ № 051881 на земельну ділянку площею 0,99 га з кадастровим номером 3223187700:05:028:0009, ОСОБА_7 - серії ЯЖ № 051916 на земельну ділянку площею 0,9585 га з кадастровим номером 3223187700:05:028:0011, для ведення особистого селянського господарства на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району.
В подальшому зазначені особи відчужили вищевказані земельні ділянки на користь ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 18 лютого 2008 року за №№ 857, 862, 867, 872, 878.
В результаті об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3223187700:05:028:0010, 3223187700:05:028:0012, 3223187700:05:028:0064, 3223187700:05:028:0009, 3223187700:05:028:0011 утворено земельну ділянку загальною площею 4,9157 га з кадастровим номером 3223187700:05:028:0093.
Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області та відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 4,9157 га з кадастровим номером 3223187700:05:028:0093 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області на даний час належить ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 12 квітня 2016 року № 195 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер - 29215758 від 12 квітня 2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 900008132231).
За інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання "Укрдержліспроект" від 29 червня 2017 року № 348 земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:05:028:0093, 3223187700:05:028:0012, 3223187700:05:028:0010, 3223187700:05:028:0009, 3223187700:05:028:0064, 3223187700:05:028:0011, відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 року, розташовані в межах 23 та 29 кварталів Козинського лісництва ДП "Київський лісгосп".
Згідно інформації ДП "Київське лісове господарство" спірні земельні ділянки знаходяться в єдиному лісовому масиві Козинського лісництва у кварталі 23 виділах 28-31 та кварталі 29 виділах 12, 14, 21.
Право постійного користування ДП "Київське лісове господарство" спірними земельними ділянками до їх вилучення посвідчувалося планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, а саме проектом організації і розвитку лісового господарства, складеного за матеріалами розширеного лісовпорядкування 2003 року Комплексною експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання "Укрдержліспроект", розглянутого на засіданні другої лісовпорядної наради від 14 квітня 2005 року, який погоджено Державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області та затверджено Управлінням лісового господарства в Київській області 14 квітня 2005 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.