ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2023 року
м. Київ
справа №815/6375/17
адміністративне провадження № К/9901/49711/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.
судді: Коваленко Н.В., Кравчук В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 (головуючий суддя - Кравченко К.В., судді: Вербицька Н.В., Джабурія О.В.)
у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій №78 від 08.11.2017.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
26.10.2017 відповідач здійснив перевірку позивача щодо перевірки характеристик продукції, що розповсюджуються (реалізуються) позивачем, а саме, хімічних речовин, електричних ламп та світильників.
За результатами перевірки відповідачем 27.10.2017 складено акт № 207 про виявлення порушення, яким встановлено, що хімічна продукція без інформації для споживачів (користувачів), яка надає їм можливість оцінювати ризики, притаманні продукції протягом звичайного або обґрунтовано передбачуваного строку її використання, якщо такі ризики є не відразу очевидними, без належних попереджень, та яка дає змогу споживачам (користувачам) вживати запобіжних заходів щодо таких ризиків (п. 5 ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про загальну безпечність нехарчової продукції.
27.10.2017 відповідачем прийняті рішення № 198, 199, 200, 201 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, якими до позивача застосовано обмежувальні (корегувальні) заходи, шляхом приведення продукції у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності згідно п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та обмежити надання продукції на ринку до приведення її у відповідність з вимогами чинного законодавства.
06.11.2017 відповідачем складено протокол про виявлені порушення № 66, яким встановлено ненадання інформації для споживачів (користувачів), яка надає їм можливість оцінювати ризики, притаманні продукції протягом звичайного або обґрунтовано передбачуваного строку її використання, якщо такі ризики є не відразу очевидними, без належних попереджень, та яка дає змогу споживачам (користувачам) вживати запобіжних заходів щодо таких ризиків (п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції")
08.11.2017 відповідачем винесена постанова №78 про накладення штрафних санкцій. У постанові зазначено, що позивачем порушено вимоги п. 2 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", невиконання вимог, встановлених п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та постановлено сплатити 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі: п`ятдесят одна тисяча грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою відповідача, позивач звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, ФОП ОСОБА_1 у термін до 27.10.2017 не надала до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області документів щодо поставки їй відповідної продукції, то вказаний суб`єкт господарювання вважається особою, що ввела продукцію в обіг (тобто, виробником, у розумінні Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції")
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 скасовано. Прийнято по справі нову постанову, якою задоволено позовні вимоги.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №78 від 08.11.2017 про накладення штрафних санкцій.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач мав право застосовувати до позивача штраф за порушення п.5 ч.1 ст.8 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" у випадку неможливості встановити уповноваженого представника виготовлювача продукції в Україні та/ або імпортера цієї продукції. А враховуючи, що така інформація була в наявності у відповідача, то лише факт ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів на придбання цієї продукції у інших суб`єктів господарювання не дає відповідачу підстав відносити позивача до категорії "Особа, що ввела продукцію в обіг".
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що позивача не можна вважати виробником продукції, оскільки відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.
Також, покликається на те, що оскільки позивач у термін до 27.10.2017 не надала до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області документів щодо поставки їй відповідної продукції, то вказаний суб`єкт господарювання вважається особою, що ввела продукцію в обіг (тобто виробником, у розумінні Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції").
Скаржник просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.